Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Доповнення до коментарів mykasiev, som на ІП

Ігор Бурдяк | 30.12.2014 13:54

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Эренбург: "Если ты убил одного немца, убей другого – нет для нас ничего веселее немецких трупов. Не считай дней. Не считай верст. Считай одно: убитых тобою немцев. Убей немца! – это просит старуха-мать. Убей немца! – это молит тебя дитя. Убей немца! – это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Убей!"

Доповнення до коментарів mykasiev, som на ІП
Війна і "мирне населення"

Друга світова війна. Військовий літак США летить над німецьким полем. Там селянин збирає картоплю. Стрілок стріляє і вбиває його.

Штурман питає: навіщо ти це зробив? Це ж мирний житель.

Стрілок: Так. Але німецький солдат з'їсть картоплю і вб'є американського солдата.

_____

1942 року, через два з половиною місяці після нападу Японії на Перл-Харбор президент США Франклін Рузвельт підписав "Директиву 9066", яка дозволяла владі примусово вивозити американців японського походження з будь-якої території, якщо військовими вона буде вважатися важливою з точки зору воєнних дій. Військові практично одразу ж визначили стратегічно важливою територією все західне узбережжя США, де проживала більшість американців японського походження. До червня більше 110 тисяч американських японців були інтерновані і переселені у спеціальні табори в глибині країни, де вони прожили наступні два з половиною роки в складних побутових умовах. Повернутись до свої домівок "евакуйовані" японці змогли лише після 2 січня 1945 року.

_____

У 1925-1928 роках провадила роботу так звана тристороння комісія УРСР, БРСР та РРФСР щодо перерозподілу кордонів, і як наслідок роботи тієї комісії та розподілу кордонів з українських земель Стародубщині, Білгородщини, Орловщини, Дону були депортовані на Зелений, Малиновий та Сірий Клин сотні тисяч українців.

_____

13 січня 2010 року Рішенням суду підтверджені висновки слідчих Служби Безпеки України про організацію здійснення у 1932-1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – Йосипом Сталіним, В'ячеславом Молотовим, Лазарем Кагановичем, Павлом Постишевим, Станіславом Косіором, Власом Чубаром та Менделем Хатаєвичем – геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення. 21 січня 2010 року рішення суду набуло чинності.

_____

28 серпня 1941 року указом Президії Верховної Ради СРСР була ліквідована Автономна республіка німців Поволжя. 367 000 німців було депортовано на схід (на збори давалося два дні): у республіку Комі, на Урал, в Казахстан, Сибір і на Алтай. Частково німці були відкликані з діючої армії. В 1942 почалася мобілізація радянських німців у віці від 17 років у робочі колони. Мобілізовані німці будували заводи, працювали на лісозаготівлях й у рудниках.

_____

Були депортовані також представники народів, країни яких входили в гітлерівську коаліцію (угорці, болгари, фіни).

На підставі рішення Військової ради Ленінградського фронту від 20 березня 1942 року із прифронтової зони в березні-квітні 1942 року було депортовано близько 40 тисяч німців і фінів. Ті з них, хто повернувся додому після війни, були повторно депортовані в 1947-1948 р.

_____

В 1943-1944 роках були проведені масові депортації калмиків, інгушів, чеченців, карачаївців, балкарців, кримських татар, ногайців, турок-месхетинців, понтійських греків – в основному за обвинуваченням в колабораціонізмі, поширеному на весь народ. Були ліквідовані (якщо вони існували) автономії цих народів. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму.

_____

З початку 2-ї світової війни із Західної України в 1939-1940 pp. було вислано до Сибіру, Поволжя, Казахстану та на Північ, за різними підрахунками, від 10 до 20% населення. Чимало невинних людей, яких німецько-радянська війна застала в місцевих тюрмах, було знищено.

Українсько-польська війна під час ІІ світової війни

Після підписання прелімінару Ризького мирного договору польський сейм у грудні 1920 року ухвалив два земельних закони. Перший стосувався процедури передачі земель, які до відновлення польської держави належали царській родині та іншим власникам суб'єктів Російської Імперії, а другий – про пільгове надання землі інвалідам та ветеранам польського війська, які відзначились у українсько-польській та радянсько-польській війнах.

За цими законами польські осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі на Західній Україні, а переселенці-добровольці придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.



У вересні 1939 року радянські війська перейшли радянсько-польський кордон.

Через два місяці після цього жителі Західної України стали громадянами СРСР.

Та менше ніж через два роки СРСР відмовився від новоспечених громадян ⇰ Документ.

Та на той час уже було проголошене відновлення української держави. Німці не сприйняли цей акт. Поляки теж.

Адже п. 1 Угоди Сікорського-Майського гласив: "Уряд СРСР визнає радянсько-німецькі договори 1939 року стосовно територіальних змін у Польщі такими, що втратили силу". Це надихнуло поляків.

І поляки, і українці знали, що німці так чи інакше колись підуть. А вони залишаться.

І ось у тілі другої світової війни відбувалася й українсько-польська війна. Польський уряд перебував в екзилі. Український – в німецькому концтаборі. Та українські і польські армії воювали на українській землі.

Для українців ця війна була національно-визвольною, для поляків – загарбницькою. Це зрозуміли зрештою й комуністи із Західної України ⇰ "РОЗЧАРУВАВШИСЬ У "СОВІТАХ", ЧЛЕНИ КПЗУ ЙШЛИ ДО БАНДЕРИ...".

Крім українсько-польського фронту були й інші фронти у цій війні. Німці і "совіти" не влаштовували і поляків, і українців. Тому УПА і польські військові підрозділи інколи планували і здійснювали спільні військові операції проти них.

Грубешівська операція – спільний напад УПА та польської цивільно-військової антикомуністичної організації "Wolność i Niezawisłość" (ВІН) на підрозділ НКВД у місті Грубешів 27-28 травня 1946 року. Він виявився успішним: зокрема, була зірвана акція з примусового переселення населення. Це була не єдина спільна успішна операція.



ВІН провадила перемовини з УПА. Були досягнуті й інші результати: до весни 1947 року було оголошено перемир'я на певних територіях.

Після поразки комунізму у Європі, і повороту до природнього демократичного державного управління відбулося переосмислення минулих подій в країнах колишнього соц. табору.

Оскільки Польща не була у складі СРСР, то й процеси переосмислення там відбулися швидше.

На рівні парламенту ⇰ 1 березня у Польщі встановлене нове державне свято "Проклятих солдатів" ("Żołnierzy Wyklętych")

3 лютого 2011 року парламент Польщі практично одноголосно (406 голосів "за", 8 – "проти" і 3 – "утрималися") під головуванням віце-спікера сейму депутата від партії Громадянська платформа Стефана Несьоловського підтримав надання статусу національного свята дню пам'яті т.зв. "проклятих солдатів" – учасників антирадянського збройного підпілля в 1940-1950-ті рр.

Обговорення та ухвалення закону про свято у польському парламенті минуло з численними оплесками на дуже піднесеному, емоційному та патріотичному рівні. Проект закону вніс до сейму на початку 2009 р. президент Лех Качинський та підтримав новий президент Польщі Броніслав Коморовський.

Новий закон Польщі дослівно вказує, що "У пам'ять "проклятих солдатів" – героїв антикомуністичного підпілля, які в обороні незалежності польської держави, борючись за право самовизначення і реалізацію демократичних устремлінь польського суспільства зі зброєю в руках й іншими способами, протистояли радянській агресії та нав'язаному силою комуністичному режимові, – постановляється що: 1. День 1 березня стає Національним днем пам'яті "проклятих солдатів". 2. Національний день пам'яті "проклятих солдатів" є державним святом. Ст. 3. Закон набуває чинності в день оголошення".

Виступаючи 3 березня 2011 р. доповідачем щодо законопроекту від імені комісії з культури і засобів масової інформації парламенту Польщі, депутат від партії "Право і справедливість" Пьотр Бабинець перерахував організації, в яких боролися прославлені Польщею 1 березня учасники антирадянського опору: Армія Крайова, "Свобода і незалежність", "Народне військове єднання", "Національні збройні сили" (солдати і офіцери Свентокшиської бригади (Brygada Świętokrzyska) – найбільшого воєнізованого формування НЗС за весь час окупації отримали статус добровольців СС (SS-Polnisch-Freiwillingen). Особовий склад бригади був частково обмундирований в уніформу СС з польськими відзнаками. З бійців бригади формувалися групи і закидалися в тил радянської армії для проведення диверсійної діяльності. У квітні 1945 р. бригада була підпорядкована стримуючому наступ радянської армії танковому корпусу "Фельдгернгалле". У завдання бригади входила боротьба в прифронтовій зоні з чеськими партизанами і радянськими розвідгрупами).



Сповідь одного із "проклятих солдатів".

_____

В Україні на рівні парламенту маємо поки-що такий результат: 148 зрадників

Анатолій Близнюк із Партії регіонів: "Я не історик і не вивчав ці питання досконально. Але я знав про це. Є президент, є Верховна Рада взагалі, органи, які приймають рішення на державному рівні, а моє бачення – це моє бачення"

Порівняймо – На шостій сторінці цього антиукраїнського документу, Маршал польського сейму Броніслав Коморовський:"Для мене спроба перекласти відповідальність за нещастя польських крес на когось іншого, ніж "совіти", абсолютно неприйнятна. Спроба встановити "день кресов'яка" в річницю Волинської трагедії я вважаю спробою перекласти відповідальність на українців. Я не можу з цим погодитися. День пам'яті "про Креси" – це 17 вересня, тобто річниця радянської навали в 1939 році. Спроба перекласти відповідальність з Рад на українців змушує мене замислитися, чи не маємо ми тут справу з довгими руками Росії"

_____

В 2006 році у польському селі Павлокома відбувся молебень за розстріляних там українців

Архиєпископ Польської католицької Церкви, Митрополит Перемишля, Голова Конференції єпископів Польщі в 2004-2014 роках Юзеф Міхалік:

"Винятковий екзамен здає кожна людина і народ, коли доводиться визнати помилку. Кожний має вибір, вибрати йому дорогу правди чи помсти. В Павлокомі, як і на кладовищі у Львові, зібралися два народи разом, щоб покласти край ворожнечі і ненависті. В Павлокомі спочатку загинули поляки, а потім значно більше українців. Сьогодні ми соромимося цієї історії і перепрошуємо, в першу чергу перед Богом. Акт примирення з братом – це не соромно, а прямий наказ Христа"

Глава Української греко-католицької Церкви Любомир Гузар:

"Немає жодної нації у світі, яка б нікого не скривдила. І навіть церква має гріхи перед Богом. Тому єдиний вихід – сказати ближньому: "Прощаємо і просимо прощення..."

З приводу Волинської трагедії – обопільних етнічних чисток українського і польського населення, здійснених Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Кучма і Кваснєвський звернулися до співгромадян з приводу Волинської трагедії: "зробити все, щоб пам'ять жертв минулих конфліктів не стала приводом для погіршення відносин між двома народами"



Президент України попросив поляків пробачення за Волинську трагедію

Внаслідок угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення понад мільйон українців і поляків були позбавлені домівок.

У рамках виконання цієї угоди до літа 1946 року з України виселено майже вісімсот тисяч поляків.

У 1944-1947 роках із своїх правіковічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння, що на території сучасної Польщі, до УРСР було виселено 123 тисячі українських родин, майже 500 тисяч осіб.

Виселення супроводжувались відвертим насиллям, знущаннями, терором.

Завершенням примусових депортацій українців на території Польщі стала сумнозвісна операція "Вісла", під час якої у 1947 р. понад 120 тисяч українців були депортовані на північний захід Польщі ⇰ "Польські комуністи хотіли моноетнічної держави", тому й проводили етнічні чистки.



У 1990 році акцію "Вісла" було засуджено Сенатом Республіки Польща.

У 2002 році президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив співчуття з приводу виконання цієї акції.

_____

Та не до кінця замирилися ще українці з поляками. А недруги, російська п'ята колона намагається роз'ятрити, розколупати не до кінця загоєні рани. Не лише з поляками, а й між українцями. Галичани, мовляв, не українці, "інородне тіло". Лицеміри подають себе як оборонці прав людини, прав поляків і "справжніх українців".

Та дуже змінилася Україна за 2014 рік. Створена політична нація. Стараннями, як це не парадоксально, Володимира Путіна. Він забив осикового колика в ідею "русского мира". Як у них кажуть: "за что боролись, на то и напоролись"










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua