Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Актуальність НАТО для України

Ігор Бурдяк | 19.05.2014 11:26

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
3

Сьогодні немає іншої такої держави у світі, для якої вступ до НАТО був би актуальніший, ніж для України.

Актуальність НАТО для України
На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві у зовнішньополітичній сфері є:

– посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав, насамперед Росії;

– спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав, насамперед Росії;

– воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;

Слід зауважити, що в "доянуковичівський період" влада це розуміла.

Із історії руху України до НАТО

22 листопада 2002 року у Празі був ухвалений План дій Україна – НАТО.

19 червня 2003 року президент Л. Кучма підписав Закон N 964-IV "Про основи національної безпеки України", нормами якого було закріплене прагнення України набути повноправне членство в Організації Північноатлантичного договору (НАТО).

15 січня 2008 – подання офіційної заяви щодо можливості приєднання України до Плану дій з членства (ПДЧ) в НАТО (так званий "лист трьох", який був підписаний Президентом України Віктором Ющенко, прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком).

3 квітня 2008 на Бухарестському Саміті на рівні Глав держав та урядів держав-членів Північноатлантичної Ради одностайно було погоджено Декларацію, у якій Україну (поряд з Грузією) було запевнено у майбутньому отриманні членства у НАТО.

"НАТО вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Сьогодні ми дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО. Обидві країни зробили цінні внески в операції Альянсу. Ми вітаємо демократичні реформи в Україні та Грузії... ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їх шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ... Ми звернулись до міністрів закордонних справ з проханням зробити першу оцінку прогресу на їх зустрічі в грудні 2008 р. Міністри закордонних справ мають повноваження приймати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії" (Декаларація Бухарестського Саміту погоджена на рівні Глав держав та урядів держав-членів Північноатлантичної Ради у Бухаресті 3 квітня 2008 року)

4 квітня 2008 на підсумковій прес-конференції по результатах самміту у Бухаресті генеральний секретар Яаап де Хооп Схеффер проголосив, що поза усякими сумнівами Україна і Грузія приєднаються до НАТО. Також у рамках робочої Комісії Україна-НАТО українські керівники були завірені, що НАТО хоче запросити Україну приєднатися до альянсу.

Проте цей процес був навіть не призупинений (поставлений на паузу), а "повернутий у зовсім іншу сторону" Януковичем у липні 2010 року (ЗАКОН УКРАЇНИ про засади внутрішньої і зовнішньої політики ) – "здобуття" Україною такої невизначеності, як "позаблоковий статус".

__________________________________

Ігор Руденко, із сатті Позаблокові та незахищені

В одному з міст амбітний підприємець відкрив свою торгівельну фірму. Зареєстрував її, оформив як годиться, і розпочав свою діяльність. Через деякий час фірма вже мала багато клієнтів та зайняла свою нішу в економічному житті міста.

Колеги "по цеху" радили підприємцю:

- У тебе перспективний бізнес, фірма знаходиться в центрі міста, а тому це може комусь дуже "сподобатись". Місто наше не дуже "спокійне". Вступай до Союзу підприємців міста, підписуй договір з найкращою та найнадійнішої службою охорони та безпеки. Це захистить твій бізнес та твоїх людей від негараздів.

- Навіщо, – відповідав підприємець, – у мене чесний та відкритий бізнес. Я плачу всі податки до бюджету міста. У мене є своя служба безпеки, та й взагалі, я не маю ворогів.

Пройшло п'ять років. В центрі міста стоїть великий торгівельно-розважальний комплекс, який належить дуже заможному підприємцю, що родом не з цього міста. А про перспективну торгівельну фірму, що тут колись знаходилась, вже ніхто і не пам'ятає.


Подібне нині сталося уже в межах країни. Та й не могло не статися. Бо ж у того підприємця була хоча б "своя служба безпеки". А Янукович не лише зробив Україну "позаблоковою". Він до того ще і систематично, цілеспрямовано розвалював, знищував армію, СБУ, інші "силові органи". Нині зрозуміло, чому. Усім зрозуміло.

Очевидно, тепер НАТО не буде заперечувати, якщо Україна відкоригує закон і підтвердить заяву на ПДЧ. І продовжиться рух, який був перерваний 1 липня 2010 року. (Тодішній генеральний секретар Яаап де Хооп Схеффер 4 квітня 2008 на підсумковій прес-конференції по результатах самміту завірив українських керівників, що НАТО запросить Україну приєднатися до альянсу.)

НАТО не може заперечити (не має такого морального права), бо:

1. Стало очевидно для всіх, що Україні загрожує серйозна небезпека із сторони Росії.

2. Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї не "працює", бо один із гарантів, а саме Росія:

а) не поважає незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;

б) застосовує силу проти територіальної цілісності/політичної незалежності України;

в) застосовує економічний тиск для того, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету;

3. Інші гаранти, США, і Великобританія, не виконують зобов'язань щодо забезпечення негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, яка стала жертвою акту агресії.

Цей останній пункт виконати неможливо, бо "гарант" Росія, як постійний член РБ ООН має право вето на ухвалення рішень цієї організації.

Тут ми можемо дорікнути українській владі насамперед (але не лише їй) за те, що вона не передбачила таку загрозу, і не домоглася того, щоб у текст Меморандуму був включений окремий пункт про те, що постійні члени РБ ООН не можуть використати право вето, якщо воно заперечує зміст Меморандуму. НМД тоді і Росія (Єльцин) погодилася б на внесення такого пункту.

Та сталось як сталось.

Сьогодні немає іншої такої держави у світі, для якої вступ до НАТО був би актуальніший, ніж для України.

Та й нині проблема не в організації НАТО. Проблема у нас.

Згідно 27. УНІВЕРСАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ:

Взаємовигідна співпраця з НАТО у відповідності із Законом України "Про основи національної безпеки України" (у редакції, чинній на дату підписання цього Універсалу). Вирішення питання щодо вступу до НАТО за наслідками референдуму, який проводиться після виконання Україною усіх необхідних для цього процедур.

Документ уже втратив свою актуальність (цей пункт був нав'язаний Януковичем), і його можна було б проігнорувати. Але хоча назагал небезпеку загрози із сторони Росії усвідомлює переважна більшість українців, водночас лише 36% згодні з тим, що Україна має вступити до НАТО, більше 40% – проти.

Та іншого виходу для України немає. Вона і далі буде йти до НАТО. Проводити роз'яснювальну роботу. Важливо є донести до людей, що нейтральна держава змушена витрачати на оборону набагато більше коштів, ніж та, котра включена в колективну систему безпеки.

І ситуація зміниться

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua