Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

ПОМЕР ОСТАННІЙ ПОЛКОВНИК УПА


1
Рейтинг
1


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
0

Слава Героям!

ПОМЕР ОСТАННІЙ ПОЛКОВНИК УПА
Сьогодні на 92-му році життя помер полковник УПА, кавалер Золотого хреста бойової заслуги Василь Левкович.

Левкович був останнім із живих командирів УПА такого рангу.

Народився Василь Левкович в селі Старий Люблинець Любачівського повіту.



Бойовий шлях в ОУН та УПА

В ОУН вступив у 1939 році. Після початку війни, у 1941 році увійшов до складу похідної групи ОУН під керівництвом керівника Любачівського повітового проводу ОУН Омеляна Грабця – "Батька".

У липні 1941 група прибула в Рівненську область, де Левкович став інструктором окружної міліції та працював до вересня 1941 року.

Після початку переслідувань учасників ОУН німцями, Левкович перейшов на нелегальне становище, був порученцем керівника Дубнівського окружного проводу ОУН "Драпача", а з кінця літа 1942 – заступником організаційного референта цього проводу.



З березня 1943 року і до дня арешту Левкович перебував в УПА, пройшовши шлях від чотового до керівника Воєнної округи "Буг" Полковник Василь Левкович (6.02.1920 – 13.12.2012) – один із 32 нагороджених військовою нагородою УПА "Золотий хрест бойової заслуги".

Золотий хрест Бойової заслуги УПА 2-го класу Василь Левкович отримав у званні майора у 1946 році, будучи командиром Військового округу УПА "Буг".

Про присвоєння Золотого хреста стало відомо після того, як у розсекречених архівах СБУ віднайшли копію наказу Української Головної Визвольної Ради N1/46 від 15 березня 1946 року про удостоєння Василя Левковича цієї нагороди.

Повторне нагородження відбулося на врочистому засіданні Львівської обласної ради.

Полковник УПА Василь Левкович -"Вороний" був останнім із живих людей з тих, хто нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги УПА. За всю історію Золотий хрест отримали лише 20 осіб.

Більшість з них невідомі, оскільки нагорода присвоювалася лише за упівськими псевдонімами, але не вручалася для збереження конспірації.

Нагороду було виготовлено за кошти благодійників і вручено Василеві Левковичу 5 березня 2008 року на урочистій сесії Львівської обласної ради.

Також депутати Львівської обласної ради на цій сесії надали Василеві Левковичу 300 тисяч гривень матеріальної допомоги на придбання квартири у Львові.

Згiдно з рiшенням сесiї Червоноградської мiської ради N196 вiд 18 жовтня 2007 року нагороджений званням "Почесний громадянин мiста Червонограда".

Від часу вступу в УПА у березні 1943 року пройшов шлях від чотового до командира Воєнної округи "Буг", у лютому 1946 року отримав високе звання майора Повстанської армії.

А наприкінці того ж року йому присвоєно звання полковника, яке командування армії присвоїло посмертно, вважаючи його загиблим.

17 грудня 1946 року чекісти оточили його криївку, звідки витягли тіло отруєного димом командира. Слідство тривало близько року, Левкович був ув'язнений в тюрмі "на Лонцького" у Львові та слідчій в'язниці МГБ у Києві на Короленка (тепер Володимирська).

22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВД Київської області засудив Левковича до 25 років виправно-трудових таборів.

Майбутня дружина полковника Ярослава Романина потрапила на Воркуту 1952-го. Її судили за діяльність в УПА. Із десяти років заслання у Воркуті відбула 7.

У лютому 1957-го справили весілля. 27 грудня в подружжя народився син Роман.



Він повністю відсидів строк покарання і був звільнений з Дубравного табору щойно 7 грудня 1971 року.

37c0891-1.jpg Василь Левкович після Другої світової.

Навіть вийшовши на волю, продовжив свою боротьбу з радянською владою, вимагаючи перегляду вироку і визнання його військовополоненим, а не злочинцем.

До Червонограда дружина Левковича повернулася 1965-го. Влаштувалася машиністкою на шахті "Друга Великомостівська".

Її чоловіка звільнили 1971-го. На шахті N7 він працював електриком до 1992 року, аби заробити стаж. Отримував 1500 грн пенсії, був інвалідом другої групи.

Страждав від силікозу легенів – шахтарського захворювання, викликаного вдиханням кремнієвого пилу.

До здобуття незалежності України Василь Левкович не визнавав себе громадянином СРСР, узявши паспорт лише незалежної України.

Василь Левкович помер у Львові 13 грудня 2012 року на світанку.

98c00b3-2.jpg Василь Левкович

Прощання з полковником Василем Левковичем відбудеться у Львові в суботу 15 грудня о 12:00 у храмі апостолів Петра і Павла УГКЦ (Львів, вул. Театральна, 11 (костел Єзуїтів)).

Слава українським героям!










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua