Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Адвокат Андрій Циганков: "Я не домовляюся зі слідчими, а реалізую право на захист". Інтерв'ю


-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
2

Адвокат Андрій Циганков розповів редактору інтернет-видання "Спротив" Вадиму Гладчуку про справи, в яких приймав участь, – про розбещених слідчих та про найсуперечливішу справу – "артекіський педофілгейт".

Андрій, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Я народився у лютому 1967 року в родині військовослужбовця. О 1996 році склав іспити і отримав право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва, до цього прийшов суто свідомо. На юридичний факультет КНУ ім. Т.Г.Шевченка я поступив після служби в армії, причому до армії я закінчив I курс фізичного факультету, куди потрапив після закінчення спеціалізованої фізико-математичної школи. Після закінчення університету перші 5-7 років я спеціалізувався на господарських та цивільних справах: мав на обслуговуванні досить потужні українські підприємства, серед яких була корпорація "ІСА", яку на той час очолював Андреічев Олег Анатолійович, вона контролювала 70 % ринку реалізації паперу – таким був початок моєї професійної діяльності. Також, навчаючись в університеті, я працював за фахом: надавав послугі з реєстрації підприємств та складання відповідних договорів.

Якими справами Ви зараз займаєтесь?

Останні роки багато уваги приділяю захисту осіб під час досудового та судового слідства в кримінальних справах. Я вважаю, що маю відповідний досвід, щоб надавати цей захист ефективно. Серед найбільш резонансних і відомих справ – це представлення інтересів Олени Полюхович, діти якої були піддані сексуальному насиллю. Також я брав участь і фактично визначав стратегію захисту в кримінальній справі по обвинуваченню керівників "Дніпрогазу" після вибуху двох під'їздів багатоповерхівки у Дніпропетровську.

Зараз я веду справу, яка теж є досить вагомою особисто для мене. Цією справою я займаюся протягом останніх 4-х років. В ній безпідставно обвинувачується особа у ненавмисному вбивстві, хоча, фактично вона здійснювала необхідну оборону. Зазначена справа розглядається Броварським міськрайонним судом Київської області, і ця молода людина вже 4 роки зазнає тиск, є обмеженою у відповідних правах, тобто, весь цей час вона живе з тягарем звинувачення у вбивстві. Хоча, я вважаю, що все це безпідставно, оскільки зазначена особа була змушена захищатися від нападу вщен п'яного хулігана, який виявився олімпійським чемпіоном та в цей час представляв на спортивному олімпі інтереси Росії.

Також приймаю участь у справі щодо вбивства члена-кореспондента Академії наук України Новицького., яке сталося 19 лютого 2011 року у Києві. По цій справі вже протягом 26 діб слідством проводяться дії, які не відповідають вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства. Весь цей час мене не допускають до участі у справі. Фактично є підстави вважати, що з осіб, які були затримані по цій справі, вибивають зізнання і примушують визнати себе винними. До речі, було вбито досить відому посадову особу, самого молодого в Україні члена-кореспондента НАН України. Йому було лише 48 років. Єдине, що мені відомо, це те, що розслідуванням цієї справи займається слідче управління міста, а початок вибивання доказів та фактично катування затриманих осіб відбувалося у Шевченківському РУ ГУ МВС України у м.Києві, саме там під час подібних катувань не так давно загинула особа. Слідчі, які займаються цією справою, вважають, що знаходження РУ ГУ МВС на одній території з Лук'янівським СІЗО дає їм певні привілеї, щодо невиконання вимог кримінально-процесуального законодавства та порушення прав на захисту. В мене є підстави вважати, що зазначені правоохоронці перешкоджають слідству та здійсненню права на захист, що є кримінальним злочином.

А їхні прізвища Ви можете назвати?

Фактично це – слідчий Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві Литвин, який разом з іншими створив круг зацікавлених у співпраці із правоохоронцями адвокатів, які після катування затриманих з'явилися за 15-20 хвилин після дзвінка слідчого, не здійснюючи фактично їх право на захист та не настоюючи на тому, щоб про їх затримання були повідомлені родичі. Також на прохання затриманої особи про зазначене не було повідомлено посольство іноземної держави, громадянином якої є затриманий.

Якої саме країни?

Литви. Я був на прийомі у консула, мені відомо, що були направлені вербальні ноти, але для Шевченківського РУ ГУ МВС України у м.Києві, мабуть, це не така важлива ситуація. Зазначене районне управління міліції ще 5 березня 2011 року я повідомив про те, що я є захисником, що зі мною укладений договір. Незважаючи на те, що мої колеги зустрілися зі слідчим через 2 дні після мого звернення, безпосередньо мене вже протягом 26 днів слідство не вважає необхідним допустити до захисту мого клієнта, який, наскільки мені відомо, наполягає на цьому. Можливо, вони розуміють, що позиція, яка буде мною висловлена, стане завадою для подальших тортур відновно особи, яку я захищаю. З цього приводу я звернувся до прокурора Шевченківського району щодо порушення кримінальної справи проти співробітника міліції, який порушує право на захист мого клієнта.

Чому Ви стали адвокатом, звідки виник такий вибір?

Коли я повернувся з лав радянської армії, у мене в житті виникла ситуація, коли я потребував належної правової допомоги у зв'язку з початком здійснення підприємницької діяльності, якої не отримав. Тому я і прийняв рішення поступити до юридичного факультету. Тим паче, мене більше не цікавила матеріальна фізика та математика. В результаті я закінчив юрфак, працював юристом, а потім пішов в адвокатуру. При цьому, я вважаю, що не варто перераховувати всі відомі справи, в яких я брав участь, оскільки більш результативним є наголошення на проблеми, які виникають в мене та у клієнта під час участі у таких справах.

Але це візитна картка, бо якщо Ви виграєте справу, якщо надаєте якісну допомогу, то клієнти мають право знати про гідну якість вашої діяльності!

На мою думку, клієнт дізнається про адвоката не з того, які справи він виграв або чиї інтереси відстоював. Більшість дізнаються про мене з рекомендацій моїх попередніх клієнтів. За весь час моєї професіональної діяльності, яка розпочалась о 1996 році, я не давав жодного рекламного оголошення і ніколи не рекламував свою діяльність. Мої клієнти – це друзі знайомих або люди, які отримали рекоендації щодо мене від попередніх моїх клієнтів. Лише у разі наявності конфліктної ситуації між попереднім клієнтом і особою, що до мене звертається, я можу повідомити про ті чи інші справи або про клієнтів, в інтересах яких я виконував певну роботу та надавав послуги.

Ви представляєте інтереси народного депутата Ігоря Плохого. Розкажіть про це.

Досить резонансною та принциповою справою некримінального порядку стала судова справа за позовом народного депутата Ківалова Сергія Васильовича до народного депутата Плохого Ігоря Івановича (інтереси останнього я представляю).

Ця справа стала дійсно цікавою для суспільства і досить резонансною не без зусиль Сергія Васильовича, адже, вона спрямована на заборону в Україні політичної критики та порушення європейських принципів, які забезпечують свободу політичних дебатів. За допомогою спеціально створеної судової процедури представники Ківалова створюють судове рішення, яким будуть заборонені основні гарантії демократії – свобода слова і свобода політичних дебатів. Тобто, шляхом порушення новел чинного закнодавства, які були внесені за ініціативою Президента України та були спрямовані на зменшення корупції в судах, крім іншого, для вирішення таких питань підбирається такий суддя, який більш влаштовує або представників, або самого Ківалова С.В...

До речі, я відверто вважаю, що чинний Президент Віктор Янукович досить багато зробив для поліпшення та збільшення гарантій діяльності адвокатів. Він надав можливість особі звернутися до адвоката ще до того, коли вона отрімає статус обвинуваченого. На сьогоднішній день кожна особа має можливість звернутися до адвоката на тому етапі, коли вона дійсно потребує допомоги, – навіть, коли її викликають для дачі пояснень прокурору. Тому мені здається, що чинна влада зробила досить багато для того, щоб гарантії адвокатської діяльності були реальними і більш широкими.

Крім того, на сьогоднішній день мені відомо, що вже підготовлений проект нового Закону "Про адвокатуру". З тих документів, з якими я ознайомився, більш практичним та зваженим є законопроект, який створений народним депутатом Юрієм Мірошниченком. Мені здається, що прийняття цього закону досить вдало буде гарантувати права громадян під час виникнення конфліктних ситуацій з владою та буде важелем недопущення дійсного правового нігілізму та порушення процесуально-матеріальних прав громадян.

Дуже часто Ви беретесь за справи, назвавши їх соціальними проектами, за які гроші не платять. Звідки такий альтруїзм?

Що стосується соціальних проектів, то я та мої колеги адвокати прийняли рішення, що в цьому році ми не будемо займатися соціальними проектами та брати на обслуговування осіб, які не можуть сплачувати відповідні гонорари, які ми вважаємо адекватними тій роботі, що виконуємо.

Результатом такого рішення стала справа Олени Полюхович, яка була соціальним проектом. В ЗМІ Олена повідомила, що вона відмовилась від наших послуг через нібито неправомірні дії з мого боку. Вона вважала, що я перевищував свої повноваження без її згоди. Більш того, зазначена особа стала ініціатором моїх допитів в Генеральній прокуратурі в якості свідка у справі, де я був захисником.

Вона дала дозвіл на розкриття мною адвокатської таємниці. До цього я відмовлявся надавати такі покази та вважав, що адвокат не може бути допитаний у разі відсутності такої згоди клієнта, але така згода була надана безпосередньо з боку Полюхович. Виходить, що реально оцінити діяльність адвоката може лише особа, яка оплачує його послуги. В іншому випадку існує вірогідність, що клєнт може зрадити адвоката.

До речі, в справі щодо вбивства академіка Новицького, у якій я досить тривалий час не допускаюсь слідчими в якості захисника, моєму клієнту, коли він вимагав адвоката, було надано адвоката вже за 15 хвилин відповідно до статі 47 Кримінально-процесуального кодексу. Тобто, о 21:00 слідчий всого за 15 хвилин встиг підготувати необхідне звернення до адвокатського об'єднання та звернутися з цим зверненням до об'єднання.

Цей адвокат – людина слідчого?

Діяльність цього адвоката не забезпечила права на захист цій особі. Що стосується його призначення, то факт такої оперативності і те, що після процесуальних дій адвокат, достеменно знаючі, що не повідомлена на прохання затриманого його мати та посольство держави, громадянином якої він є, не наполягаючи на забезпеченні його права, особисто зателефонувала не матері, а знайомому затриманого, свідчить про те, що у даному випадку зацікавленість в участі у справі була більшою, ніж обов'язок забезпечити захист особи. Тому на сьогоднішній день при великому виборі адвокатів не варто надавати переваг рекламним оголошенням, які деякими моїми колегами з дозволу правоохоронців вішаються в підземних переходах, біля судів та на автомобільних мийках.

Один з ваших соціальних проектів – "артемівський педофілгейт" – справа дітей Олени Полюхович, які були зґвалтовані членами БЮТ. Розкажіть про цю справу, які останні новини?

Ця справа дуже широко була освітлена ЗМІ. На сьогоднішній день відомо лише те, що рішення по цій справі остаточно не прийнято. В будь-якому випадку ця справа показала загалу, що діти до 16 років не захищені від злочинних посягань на своє життя, здоров'я та гідність.

На думку слідчих та правоохоронців, оскільки неповнолітня дитина, яка повідомляє інформацію про злочин, не може бути попереджена про кримінальну відповідальність, то кримінальна справа порушуватись не може. І те, що вдалося порушити цю кримінальну справу і звернути на цю проблему увагу суспільства, це я вважаю для себе досить позитивним результатом.

Що стосується Олени Полюхович, то висловлюватись стосовно якихось негативних моментів щодо її діяльності та вчинків я не можу. Я вважаю, що для того, щоб довести таку справу до кінця, треба мати дуже багато часу і міцний характер. Тим паче, що нашим опонентом виступав владний "правозахисник" пан Багіров. Саме позиція його підлеглих та знайомих і стала приводом для порушення кримінальної справи.

Вирішити остаточно зазначену кримінальну справу без активної позиції Олени Полюхович неможливо, і це її опонентам було відомо. Єдине, що можу сказати, це те, що на розслідування вказаної справи здійснювала великий тиск попередня влада. Провокація, яка була організована проти адвокатів, свідомо давала зрозуміти Полюхович, що якщо вона буде займати принципову позицію, то відносно неї будуть застосовуватися ще більш жорсткі та результативніші дії, ніж до адвокатів.

Взагалі це все демонструє, наскільки хворіє система правоохоронних органів. Яскравий приклад – справа Гонгадзе. Якщо говорити про обвинувачення колишнього Президента Л.Кучми у вбивстві журналіста Г.Гонгадзе, то, оскільки я не знайомий з матеріалами справи, можу лише відзначити, що у разі, якщо справа Гонгадзе порушена відносно одного єдиного обвинуваченого (у даному випадку Л.Кучми), це свідчить про те, що перспектив у досудовому і судовому слідстві немає. Адже, Л.Кучма, наскільки я знаю, не був знайомий з Гонгадзе особисто та жодним чином не вчиняв безпосередніх дій щодо вбивства журналіста, і така позиція, скоріше, спрямована на те, щоб здійснити відповідний тиск на Леоніда Даниловича. Фактично це є питанням психологічного катування, не спрямованого на результативність в розумінні кримінально-процесуального законодавства.

При цьому, я особисто був знайомий з Георгієм Гондадзе під час роботи на телеканалі "Інтер" і цілком усвідомлюю неоднозначність сприйняття матеріалів його журналістської діяльності суспільством та владою.

Можливо це, як кажуть журналісти, хтось хоче забрати майно у Пінчука, а давлять на Кучму, бо Пінчук є його зятем?

Треба звернути увагу, що у нас є досудове слідство для двох категорій громадян: ті, що не можуть відмовитися від очної ставки, і ті, що можуть. Очну ставку для звичайних людей слідчий може провести, навіть, без адвоката, незважаючи на те, що особа вимагає його присутності. Так, наскільки мені відомо, було у справі щодо вбивства академіка Новицького.

Экс-президент може собі дозволити відмовитися від очної ставки, і слідчий на це ніяк не реагує. На це треба звернути увагу, адже фактично у нас існують два різні підходи щодо досудового слідства: для обраних та для всіх інших. Всі ці справи показують прикрий момент, що рівність громадян перед судом – це поки декларативне право.

Не треба застосовувати ніяких зусиль, щоб з'ясувати, на яких машинах їздять слідчі, куди вони їздять після роботи, в яких країнах вони бувають на відпочинку, які в них годинники та які предмети розкоші є у власності, будучі зареєстрованими на їх бабусь та інших родичів, але всі мовчать, тому що зазначена інформація може обернутися проти особи, яка про це буде говорити. Якщо підійти на прохідну будь-якого слідчого управління, головного міністерства чи прокуратури, то там можна побачити, що в ці установи заходять достатньо молоді особи в розкішних костюмах та в дорогих кожанках, вони приїжджають на роботу найчастіше на БМВ та на інших коштовніх іномарках, при цьому, безпосередньо для роботи правоохоронці роками вибивають "Жигулі" та "Ланоси".

До речі, жодна з цих осіб не приходить на роботу у належній формі, на яку платники податків, такі, як ми з вами, сплачують кошти. Що стосується прокурорів то, вони взагалі не вважають за потрібне навіть здійснювати державне обвинувачення в судах в своїй формі. Можна підійти до будь-якого слідчого та подивитись, якою комп'ютерною технікою він забезпечений особисто та має у себе вдома (при тому, що на робочому місці йому навіть не вистачає для діяльності звичайного паперу, а в туалетах цих установ папір взагалі відсутній!).

Питання: за рахунок кого? Звичайно, не за рахунок держави, а за наш з вами чи завдяки тому, що він когось відпустив на свободу.

Слідчі міського УБОЗу на Антоновича на роботу взагалі приходять о 10:30 чи 11:00 годині, напевно, після відвідання спортивних клубів. Навіть адвокати не можуть собі такого дозволити. Невдахи, які не можуть утриматися на цьому "олімпі", ідуть та отримують "корочку" адвоката (саме "корочку" – так вони називають адвокатське свідоцтво), і потім звертаються до своїх бувших підлеглих чи начальників вже з комерційними пропозиціями.

Навіть, адвокати, які в минулому були міліціонерами та співробітниками правоохоронних органів, кажуть, що колишніх "ментів" не буває, і про це знає вся країна. Та що казати! Особа, яка забезпечить прийняття закону, яким адвокатам та простим громадянам буде забезпечено право відвідувати туалет в судах, може розраховувати на пожиттєву вдячність адвокатів та пересічних громадян, які змушені кілька годин (а то і цілу добу!) проводити в судах, прймаючи участь в розгляді справ. Це право є необмеженим для суддів, прокурорів та слідчих, які, як показує практика, тільки в цьому прирівнені до осіб, що взяті під варту.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко 20 жовтня з трибун ВР заявив, що МВС зафіксувало факт вашого здирництва 2 млн. доларів у народного депутата України з фракції БЮТ. Розкажіть про провокації, які були організовані проти Вас Юрієм Луценко, Сергієм Власенком та народними депутатами БЮТ по справі педофілів.

Провокації полягають в тому, що я нібито вимагав кошти у народного депутата України Руслана Богдана. В ЗМІ потрапили розшифровки записів, на яких нібито був я та мій колега Коновалов.

На сьогоднішній день цікавість до цієї події пропала. Я вважаю, що вона пропала дуже передчасно, тому що невідомо, як би вона б закінчилась, якщо б я виконав пропозиції народних депутатів від БЮТ щодо дискредітації на той час кандидата у Президенти України, обрання якого Президентом для них було вкрай небажаним. Мабуть, на сьгоднішній день я був би заслуженим юристом України або Юристом Року.

Коли я ще не був знайомий з Богданом, за 2 дні до нашого знайомства він прийшов до висновку, що я буду вимагати у нього 2 мільйони доларів, як він написав в своїй заяві про злочин. Якщо він це дізнався від свого однопартійця Власенка, то така заява не може бути приводом для порушення кримінальної справи, але в той час цим питанням керував міністр внутрішніх справ Луценко, який зі слів одного провладного депутата отримав заяву від іншого провладного депутата і порушив кримінальну справу відносно адвокатів, тим самим перешкоджаючи праву на захист Полюхович. Ця справа не вирішена.

Відомо, що в обмін на 2 мільйони народний депутат Руслан Богдан просив, щоб йому надали будь-який диск із записом за участю Олени Полюхович, де було б зазначено, що справа педофілів є нічим іншим, ніж політтехнологією передвиборчої програми на той час кандидата в Президенти України Віктора Федоровича. У зв'язку з тим, що я відмовився реалізувати його прохання, і виникла справа відносно адвокатів. Якби такий диск було їм надано, ніяких питань, безумовно, не було би.

Чи могла це бути передвиборча провокація штабу БЮТ?

Чия це була провокація – важко сказати, але те, що ця подія була спрямована проти вільного волевиявлення громадян під час передвиборчого процесу, – безумовно, тому що такі дії, без сумніву, негативно вплинули на кандидата в Президенти Януковича В.Ф.

Фактично в результаті цієї провокації Богдан, Власенко, Коновалов і я є учасниками кримінальної справи. На той час влада порушила зазначену кримінальну справу, в якій розглядається і питання нібито вимагання грошових коштів особою, з якою Богдан був незнайомий, ніколи не бачився, не спілкувався і взагалі не з'ясовував питань щодо надання якихось коштів.

Питання було лише щодо виплати відповідної компенсації матері потерпілих і потерпілим по кримінальній справі щодо розбещення малолітніх дітей, і таке бажання було висловлене безпосередньо з боку самого Богдана, про що мені, до речі, повідомив народний депутат Власенко.

Тепер у мене є певні сумніви щодо того, як розігрувалась ця комбінація, і хто кому щось перший пропонував, але у мене була зустріч саме з приводу того, що Богдан вважав за необхідне сплатити зазначену компенсацію. Особисто я сумнівався щодо можливості участі Богдана у розбещені малолітніх дітей. Те, що він прийшов з камерою і диктофоном на зустріч з'ясовувати це питання та пропонувати мені надати документи, які б, на його думку, унеможливили перемогу тодішнього кандидата в Президенти України Віктора Януковича, не робить його педофілом автоматично.

Розкажіть про події на останньому з'їзді адвокатів України, які брали участь в формуванні Вищої ради юстиції України. Яка Ваша роль та Ваших колег у зазначеній події?

Що стосується позиції відносно ситуації, яка склалася сьогодні в адвокатурі, то моя позиція скликання з'їзду за власною ініціативою, за ініціативою відповідної групи адвокатів, на відміну від позиції скликання зїзду за одноособовою та виключною ініціативою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яку на той час очолював пан Висоцький, який, до речі, як мені відомо, на протязі одного дня став адвокатом і керівником відповідного об'єднання адвокатів в місті Севастополі одразу ж, як звільнився з роботи слідчим (тобто, сьогодні звільнився з роботи слідчого, а завтра вже став керівником адвокатського об'єднання, і тут питання лише в тому, яку справу він вів, будучі слідчим, і чим вона закінчилась, але суспільство таку інформацію поки що отримати не може) була в тому, що адвокати повинні самі визначати, яким чином проводити з'їзди, забезпечувати врядування, висовувати на вищі посади Вищої ради юстиції відповідних осіб.

На мою думку, до цієї структури повинні піти саме адвокати, а не так звані науковці, але те, як до вказаної структури приходять інші особи, повністю відвернуло від неї не тільки увагу, а, навіть, повагу юридичної спільноти. Позиція пана Висоцького, голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, полягала у тому, що саме вони мають визначати самоврядування адвокатів та осіб, які мають бути членами Вищої ради юстиції.

Ця позиція була також підтримана його товаришем, у минулому заступником Генерального прокурора Кудрявцевим, який своїм приписом заборонив адвокатам збиратися більше 3-х осіб та проводити з'їзди.

Більш того, коли на виконання цього припису були вчинені дії, Висоцький звернувся до прокуратури з заявою про порушення кримінальної справи відносно мене та моїх колег. Таким чином, наше бажання щодо вільного самоврядування було сприйняте паном Висоцьким як мій намір насильницьким шляхом порушити конституційний устрій. І це, до речі, не був якийсь фельєтон.

На сьогоднішній день членом Вищої ради юстиції є особа, яка вважає, що здійснення адвокатом свого права на вільне обрання кандидатів Вищої ради юстиції є нічим іншим, ніж бажанням порушити конституційний устрій. Достатньо цьому створеному органу звільнити всіх суддів України – і на наступний ранок правосуддя в Україні закінчиться. А потім можна залишити одного суддю в Приморському районному суді міста Одеси, який і прийме потрібне рішення, і для того, щоб це рішення набрало чинності, треба звільнити суддів апеляційного суду.

Позитивним результатом намагання вільно провести з'їзд адвокатів стало те, що в рамках діяльності київської адвокатури фактично при Київській муніципальній колегії адвокатів створена Рада адвокатів, яка свою діяльність спрямувала на захист інтересів саме адвокатів. Коли відносно адвоката здійснюють тиск, застосовують тортури, б'ють, нівечать автомобілі, не допускають до клієнта і демонструють зухвалість, то ця Рада допомагає протидіяти цій діяльності. Я, як член Ради адвокатів, вважаю, що цей орган створений досить вчасно, досить вдало і успішно.

Ви – практикуючий та чи не найдорожчій адвокат України. Що Ви вважаєте необхідним змінити у законодавстві України для того, щоб судочинство зробити більш справедливим, а захист – більш дієвим?

Що стосується ствердження, що я найдорожчий практикуючий адвокат в Україні, то я, дійсно, вважаю свої послуги не дешевими, але їх якисть, повірте, відповідає їх вартості. Моя робота, крім задоволення від її результату, забезпечує мені той рівень життя, який я вважаю необхідним для своєї родини та для своїх колег, які працюють разом зі мною.

З 1996 року я не отримав жодного позову та жодної претензії від своїх клієнтів щодо вартості моїх послуг, які вважали би їх неадекватними або просили би повернути відповідні кошти, які б мені були сплачені. Для своїх довірителів і клієнтів я – досить доступний адвокат, якого запрошують. І я дуже задоволений цим, адже жодного із своїх клієнтів я не примусив себе запросити. В цьому і є велика різниця між діяльністю правоохоронних органів та адвокатури. Для бажаного результату адвокатам потрібно належним чином працювати для того, щоб довести свою позицію, яка потім буде їм слугувати у майбутньому належною рекламою та забезпечувати належний рівень гонорару.

Що стосується правоохоронних органів, то вони свою позицію реалізують шляхом порушення права на захист. Для того, щоб гарантувати справедливий суд, справедливе досудове слідство, справедливу прокуратуру, потрібна політична воля на те, щоб була реалізована кримінальна відповідальність співробітників правоохоронних органів за порушення прав громадян, а не для того, щоб така відповідальність була лише декларацією. Я не проти, щоб слідчий їздив на роботу на новенькому БМВ та носив на руці годинник вартістю кілька тисяч доларів, але я проти, коли все це є результатом зловживань правами правоохоронців в державі, адже, не секрет, що переважна більшість осіб при принциповому ставленні до майна, що належить співробітникам правоохоронних органів, не зможе пояснити шляхи та підстави надбання такої власності, а також зазначити законні джерела отримання коштів для її придбання.

Єдине, що ми маємо зрозуміти, – що саме громадяни не зацікавлені у справедливому суді, справедливому прокурорському та міліцейському нагляді, тому що бізнес, який ведуть зараз підприємці здебільш входить у певну конфліктну ситуацію з чинним законодавством України. На сьогоднішній день це в мене асоціюється з наркотичною хворобою, тобто, Україна настільки сильно звикла до хабарів, що вже не хоче вести здоровий спосіб життя, і тому ті намагання, які спрямовані на зміни в європейському напрямку бізнеса та діяльності адвокатури, неоднозначно сприймаються, тому що у кожного підприємця є минуле. Якщо будь-який підприємець, який протягом 10 років платив хабарі податківцям, міліціонерам, пожежникам, санепідемстанції в один день відмовиться від цього, то ці працівники його просто задавлять і не дадуть йому можливості працювати в тому новому режимі.

Сьогодні більшість клієнтів приходить до адвоката і запитують у нього, чи може він домовитися зі слідчим. Але я погоджуюсь вступати у справу ліше на запрошення клієнтів, які розуміють, що із слідчим домовитися неможливо, крім як реалізувати право на захист.

[URL=http://sprotiv.org/]

Спілкувався Вадим Гладчук, sprotiv.org[/URL]










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua