Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
Григорій Омельченко   депутат України   депутати-сумісники   ПР   КПУ   "Блок Литвина"

Депутатське звернення Григорія Омельченка До Президента України

Олена Олійник | 14.01.2011 10:14

7
Рейтинг
7


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
3

Передрук

Депутатське звернення Григорія Омельченка До Президента України


НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

ОМЕЛЬЧЕНКО

Григорій Омелянович

01008 м. Київ, вул. Садова, 3

факс: (044) 253-84-50

14 січня 2011 р.

Особисто Президенту України

ЯНУКОВИЧУ В.Ф.

Шановний пане Президенте!

Як народний депутат України і представник Українського народу у Верховній Раді України змушений офіційно звернути Вашу увагу на грубе порушення вимог Конституції і законів України окремими народними депутатами-сумісниками від фракцій Партії регіонів, КПУ та "Блоку Литвина" та невжиття відповідних заходів реагування на ці порушення Вами, як Президентом України, Головою Верховної Ради України В. Литвиним та Прем"єр-міністром України М.Азаровим.

Згідно зі ст.102 Конституції України Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Складаючи присягу Президента України перед народними депутатами, а значить і перед Українським народом, Ви зобов'язались усіма своїми справами обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі.

Конституція України (ст.6,19) проголошує, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Саме такий поділ державної влади є показником демократичного суспільства, що гарантує громадянам дотримання їхніх прав та свобод, оскільки представники держави за демократичного режиму є саме представниками виборців. Також поділ державної влади є запорукою справедливої влади. Основоположник теорії політичного процесу А.Майклджон зазначає: "...справедлива влада урядів походить від згоди тих, ким вони керують. Якщо такої згоди немає, уряд не володіє справедливою владою".

Після виборів Президента України 2010 р. усі кадрові призначення народних депутатів України на посади членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, на посади, пов'язані з перебуванням на державній службі, відбувалися в період чинності Конституції України від 28 червня 1996 р., зі змінами, внесеними згідно із Законом N2222-VI (2222-15) від 08 грудня 2004 р.

Відповідно до пункту 5 частини першої ст. 81 Конституції України повноваження народного депутата України припиняються достроково, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення вимоги щодо обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.

Дане конституційне положення знайшло своє відображення у Законах України "Про статус народного депутата України" і "Про Регламент Верховної Ради України".

Так, відповідно до частини першої ст. 3 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р. (з подальшими змінами та доповненнями) народний депутат не має права, зокрема: 1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; 2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі; 3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови.

Згідно з пунктом шостим ст.4 зазначеного Закону, повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі порушення вимог частини першої ст.3 Закону.

На підставі положень, зазначених у ст.5 Закону України "Про статус народного депутата України", рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата відповідно до пунктів 1-5 ст.4 цього Закону приймається у десятиденний строк за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (частина перша ст. 5). До компетенції Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (далі – Комітет з питань Регламенту) входить вирішення зазначених питань.

Засідання вказаного Комітету щодо дострокового припинення повноважень народних депутатів, які були призначені на посади у виконавчі органи державної влади, відбулися 14 квітня та 12 травня 2010р.

На засіданні Комітету 14 квітня 2010 р. були розглянуті заяви народних депутатів Портнова А.В., Петрова Б.Ф., Вікула О.Ю., Папієва М.М., Матвійчука Е.Л., Тулуба С.Б., Чмиря Ю.П., Круглова М.П. про складення депутатських повноважень та прийняте рішення підтримати вказані заяви та відповідно до статті 5 закону України "Про статус народного депутата України" внести на розгляд Верховної Ради України відповідні проекти постанов.

На засіданні Верховної Ради України 16 квітня 2010 р. прийнято постанови про дострокове припинення повноважень народних депутатів Рижука С.М., Тітенка С.М., Джарти В.Г., Бурлакова П.М., Папієва М.М., Матвійчука Е.Л., Тулуба С.Б., Чмиря Ю.П., Круглова М.П., Вікула О.Ю., Портнова А.В., Петрова Б.Ф.

На засіданні Комітету 12 травня 2010 р. були розглянуті заяви народних депутатів Костусєва О.О., Ларіна С.М. та Сухого Я.М. про дострокове припинення ними повноважень народного депутата України у зв'язку з призначенням їх на відповідні посади у виконавчій владі та прийняте рішення підтримати вказані заяви, внести на розгляд Верховної ради України відповідні проекти постанов.

На засіданні Верховної Ради України 21 травня 2010 р. прийнято постанови про дострокове припинення повноважень народних депутатів Костусєва О.О. та Ларіна С.М.

Питання про дострокове припинення повноважень народного депутата Сухого Я.М. на засіданні верховної Ради України не розглядалось, не зважаючи на те, що з цього питання Комітетом з питань Регламенту було прийняте відповідне рішення та підготовлений проект відповідної постанови Верховної Ради України.

Зазначу, що при призначенні в березні 2010 року Верховною Радою України Прем"єр-міністром України народного депутата М.Азарова та членами Уряду народних депутатів А.Клюєва, Б.Колєснікова, В.Семиноженка, В.Сівковича, В.Слаути, В.Тихонова, Ю.Бойка, Д.Колєснікова, О.Лавриновича, О.Попова, М.Присяжнюка, Р.Сафіндуліна, Д.Табачника, А.Толстоухова, В.Яцубу їх повноваження як народних депутатів Парламентом були достроково припинені згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною другою ст.5 Закону України "Про статус народного депутата України" у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються дострокового на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до п.25 частини першої ст.78 Закону "Про Регламент Верховної ради України", затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 р. N1861-VI, Голова Верховної Ради України звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ними вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Таким чином, голова Верховної ради України Литвин В.М., всупереч Законам України "Про статус народного депутата України" та "Про Регламент Верховної Ради України", не поставив на розгляд питання про дострокове припинення повноважень народного депутата Сухим Я.М., а також не звернувся з відповідним позовом до суду щодо припинення його повноважень.

Як наслідок, Сухий Я.М. з 6 квітня по 16 червня 2010 року (понад три місяці) був одночасно народним депутатом України і Головою Тернопільської ОДА, чим порушив вимоги Конституції і законів України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

На даний час вимоги щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності порушують такі народні депутати України: Ігор Калєтник (Голова Державної митної служби України з 22.03.2010) – фракція КПУ, Микола Шершун (Голова Державного комітету лісового господарства з 22.03.2010) – фракція "Блок Литвина", Микола Злочевський (Міністр екології та природних ресурсів України з 24.03.2010) – фракція Партії регіонів, Геннадій Васильєв (заступник глави Адміністрації Президента України з 28.04.2010) – фракція Партії регіонів, Володимир Демішкан (Голова "Укравтодору" з 26.05.2010) – фракція Партії регіонів, Микола Джига (Голова Вінницької ОДА з 26.05.2010) – фракція Партії регіонів, Дмитро Саламатін (Голова "Укрспецекспорту" з 10.06.2010) – фракція Партії регіонів, Григорій Ілляшов (Голова Служби зовнішньої розвідки з 18.06.2010) – фракція Партії регіонів, Леонід Фесенко (Голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ з 11.10.2010) – фракція Партії регіонів.

Семеро з дев"яти народних депутатів – члени фракції Партії регіонів.

Незважаючи на те, що з часу призначення вказаних народних депутатів на посади, які несумісні з депутатським мандатом, минули усі передбачені законом строки для вирішення питання про дострокове припинення їхніх депутатських повноважень, рішення з цього питання не розглядалось ні профільним Комітетом Верховної Ради, ні Верховною Радою України.

Неодноразові звернення народних депутатів до Голови Верховної Ради України Литвина В.М. щодо необхідності дотримання законів та Конституції України з цього питання залишились поза його увагою. Тобто Голова Верховної Ради України Литвин В.М. умисно, в інтересах представників провладної пропрезидентської парламентської більшості (колишньої коаліції), використовує надану йому владу всупереч інтересам служби, що спричинило і на даний момент продовжує спричинювати тяжкі наслідки, оскільки зазначені порушення законів вже набули системного характеру і нанесли великої політичної шкоди авторитету України у світі.

Литвин В.М., як Голова Верховної Ради України, порушив встановлений законодавством порядок реалізації своїх повноважень в межах наданих йому прав та покладених на нього обов'язків, що передбачає дотримання інтересів держави і суспільства, його упереджена умисна діяльність призвела до нищівної руйнації авторитету Верховної Ради України та державної влади в цілому.

Згідно з останніми соціологічними дослідженнями рівень довіри громадян до Верховної Ради України становить 3-5 %.

Складаючи присягу народного депутата України В.Литвин (як і Ви, пане Президенте) присягнувся додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Окрім того, внаслідок зловживання владою, як Голови Верховної Ради України, Литвином В.М. була заподіяна державі матеріальна шкода, якщо народним депутатам-сумісникам була виплачена заробітна плата із Державного бюджету (з усіма надбавками та доплатами) і як народним депутатам України, і як посадовцям виконавчої гілки влади одночасно.

Необхідно зазначити, що однією із засад належного функціонування виконавчої влади є встановлена державою оплатність такої діяльності, що виключає виконання такими особами своїх службових обов'язків на громадських засадах.

Таке порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності стало можливим через умисні дії Голови Верховної Ради України Литвина В.М. в інтересах представників провладної пропрезидентської парламентської більшості з надання незаконних переваг.

У ЗМІ народний депутат Чечетов М., перший заступник голови фракції Партії регіонів пояснюючи, чому Верховною Радою України не вирішується питання про дострокове припинення депутатських повноважень народними депутатами-сумісниками, прямо заявив, що в умовах прийняття парламентом важливих законів (зокрема, Податкового Кодексу), кожен голос народного депутата, що входять до парламентської більшості, має велику цінність. А керівник фракції Партії регіонів Єфремов О. вказав, що внаслідок майбутньої адміністративної реформи відбудуться кадрові зміни та переміщення, внаслідок чого при звільненні народних депутатів з посад, які вони обіймають як службові особи виконавчої гілки влади, такі народні депутати не зможуть повернутися та виконувати свої функції в парламенті.

Таким чином М.Чечетов і О.Єфремов обґрунтовували порушення Конституції та законів України депутатами-сумісниками, які входять в провладну пропрезидентську більшість, політичною доцільністю, що є недопустимим в демократичній, правовій державі. Адже згідно зі ст.1 Конституції "Україна є демократична, правова держава".

Яскравим прикладом, який підтверджує цю незаконну за своєю суттю позицію, є "повернення" до Верховної Ради України народного депутата Горбаля В., звільненого з посади голови Львівської ОДА. Народний депутат Горбаль В. в період з 20.04 по 21.12 2010 року (вісім місяців!), будучи головою Львівської ОДА, обіймаючи посаду, яка вимагає постійної присутності у м. Львові та Львівській області, одночасно "віртуально" був і у сесійній залі парламенту, оскільки його голос у зазначений період часу був врахований при голосуванні у Верховній Раді України.

Інші депутати-сумісники, так само перебуваючи на робочих місцях та виконуючи обов'язки у виконавчій владі, одночасно голосували у сесійній залі Верховної Ради України.

Виникає запитання (яке має юридичне значення для кваліфікації дій депутатів-сумісників), чи отримували вони заробітну плату за двома місцями роботи?

Окрім того, за весь період такої "діяльності" ці депутати користувався перевагами та імунітетом, наданими народному депутату України, що негативно вплинуло на авторитет органів державної влади.

За таких обставин постає політичне питання: за що голосували громадяни України на виборах до Верховної Ради України – за обрання до Верховної Ради відповідних осіб, чи за одночасне призначення цих осіб і на посади у виконавчу владу, і чи погоджуються платники податків України утримувати за свій рахунок "подвійну" зарплату таких осіб, оскільки середня заробітна плата громадянина (селянина, робітника, службовця) України є в десятки разів меншою заробітної плати народного депутата, члена Уряду, керівника центрального органу виконавчої влади?

Окрім того, сумніви викликає за таких обставин (порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності) легітимність прийнятих Верховною Радою України (законів, постанов), ухвалених де-юре більшістю, яка де-факто не існувала і не могла існувати.

Такими діями демонструється брутальна неповага до Конституції, законів України, нищаться принципи парламентаризму, що руйнує авторитет державної влади, заподіює шкоду національним інтересам, знищує авторитет суверенної держави Україна перед світовим співтовариством.

У Законі України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 р. зазначено, що під національними інтересами розуміються життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу, як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Враховуючи викладені вище обставини, Литвин В.М., як Голова Верховної Ради України, вчинив зловживання владою, тобто умисне, в інтересах третіх осіб (представників пропрезидентської провладної парламентської більшості), використання влади, всупереч інтересам служби, що виразилось у грубому порушенні встановленого порядку реалізації своїх повноважень в межах наданих прав та покладених обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді великої шкоди державним інтересам, руйнуванню авторитету органів державної влади, тобто в діях Голови Верховної Ради України Литвина В.М. наявні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до частини третьої ст. 3 Закону України "Про статус народного депутата України", народний депутат, призначений (обраний) на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов'язків за такою посадою не раніше дня подання ним до Верховної Ради України заяви про складення повноважень народного депутата України.

Таким чином, за умови, коли народний депутат України, призначений на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, не може бути допущений до виконання обов'язків за такою посадою, якщо він не подав до Верховної Ради України заяву про складення повноважень народного депутата України.

Як зазначалось вище, Комітет з питань Регламенту лише двічі проводив засідання щодо розгляду питань про дострокове припинення депутатських повноважень – 14 квітня та 12 травня 2010 р.

Відсутність розгляду вказаних питань профільним Комітетом дає підстави вважати, що народні депутати, призначені на посади, що є несумісними з депутатським мандатом, взагалі не подавали до Верховної Ради України заяв про складення повноважень народного депутата України.

В цьому випадку виникає питання про бездіяльність народних депутатів, що входять до складу Комітету з питань Регламенту за умови, коли такі заяви народних депутатів були подані, або ж – про відповідальність за службове зловживання Головою Верховної Ради України Литвином В.М. за умови, коли подані заяви народних депутатів про складення повноважень народного депутата України не були передані до профільного Комітету для розгляду їх відповідно до вимог закону.

Також постає питання про кримінальну відповідальність народних депутатів України, призначених на посади, що є несумісними з депутатським мандатом, за умови, коли вони не подавали відповідних заяв до Верховної Ради України, як того вимагає частина третя ст. 3 Закону України "Про статус народного депутата України" і отримували одночасно заробітну плату на обох місцях роботи.

Таким чином зазначені народні депутати-сумісники, які порушили вимоги частини третьої ст.3 Закону України "Про статус народного депутата України", будучи одночасно представниками влади (відповідно до статусу народного депутата України) та представниками виконавчої влади, своїми умисними діями вчинили заволодіння чужим майном (державними коштами у вигляді незаконного отримання "подвійної" зарплати народного депутата України та представника виконавчої влади) шляхом зловживання службовим становищем, тобто в їхніх діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Положення частини третьої ст.3 Закону України "Про статус народного депутата України" дають підстави вважати, що, за умови відсутності заяви народного депутата України, призначеного на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, він не може бути допущений до виконання обов'язків за такою посадою. Народні депутати України, призначені на посади членів Уряду України, допускаються до виконання обов'язків розпорядженням Прем'єр-міністра України.

Тобто Прем'єр-міністр України Азаров М.Я. міг допустити до виконання обов'язків за посадою у Кабінеті Міністрів України, на яку призначено народних депутатів України, лише у випадку дотримання процедур, передбачених даною нормою Закону. В іншому випадку (без дотримання вказаних процедур) допуск до виконання таких обов'язків є перевищенням службових повноважень.

Згідно ст.114 Конституції України Прем"єр-міністр України керує роботою Кабінету міністрів України. Окрім того, він, відповідно до ст.42 Закону України "Про Кабінет міністрів України", вносить на розгляд Президента України подання про призначення членів Кабінету міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників, голів місцевих державних адміністрації.

Кабінет міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, вживає заходів для забезпечення прав і свобод громадянина, здійснює заходи щодо забезпечення боротьби зі злочинністю (ст.116 Конституції України).

Перевищення службових повноважень – це вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі її повноважень, якими вона наділена в силу займаної посади, тобто вчинення дій, які службова особа не правомочна виконувати. Під перевищенням службових повноважень розуміється вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки особливих випадках, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов.

Таким чином, при допуску до виконання обов'язків як члена Уряду народного депутата М.Злочевського, Прем'єр-міністр М.Азаров перевищив свої службові повноваження, оскільки були відсутні умови такого допуску, передбачені частиною третьою ст. 3 Закону України "Про статус народного депутата України".

Такими діями Прем'єр-міністра України Азарова М.Я., які виразились у допуску народних депутатів України до виконання обов'язків, тобто діяльності, що несумісна з депутатським мандатом, за відсутності умов для такого допуску, заподіяно тяжких наслідків державним інтересам, що виразились у підриві авторитету державної влади. Крім того, такими діями Азарова М.Я. заподіяно шкоду інтересам суспільства в цілому, оскільки наявність умисного нехтування вимогами Конституції і законами України негативно впливає на свідомість та моральність суспільства, дає підстави вважати "безкарну вседозволеність" нормою діяльності органів державної влади, що, у свою чергу, призводить до формування у суспільстві неповаги до влади в цілому.

За таких обставин в діях Прем'єр-міністра України Азарова М.Я. наявні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

Виникає запитання, яка різниця з юридичної точки зору в діях Ю.Луценка, Є.Корнійчука та інших колишніх високопосадовців, які нині арештовані і обвинувачуються в зловживанні службовим становищем, з діями вищезазначених депутатів-сумісників провладних пропрезидентських фракцій, Голови Верховної Ради України В.Литвина, Прем"єр-міністра України М.Азарова?

Вище наведене є черговим доказом вибірковості застосування закону щодо правопорушників в Україні і Вам це достеменно відомо.

Про це Вам неодноразово нагадували також представники ПАРЄ, Європейського Союзу, урядів, міжнародних громадських та політичних організацій зарубіжних країн світу.

Шановний пане Президенте, я зобов'язаний Вам сказати, що невжиттям Вами, як Президентом України, передбачених Конституцією України заходів для припинення правопорушень зазначених депутатів-сумісників та посадових осіб, Ви самі вчиняєте посадовий злочин.

За таких обставин, згідно ст. 111 Конституції України, в черговий раз постане питання про початок процедури щодо усунення Вас з поста Президента України в порядку імпічменту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16,17, 19 Закону "Про статус народного депутата України" прошу Вас, згідно Ваших повноважень, передбачених Конституцією України, невідкладно звільнити з займаних посад народних депутатів-сумісників І.Калєтніка, М.Шершуна, М.Злочевського, Г.Васильєва, В.Демішкана, М.Джигу, Д.Саламатіна, Г.Ілляшова, Л.Фесенка.

Дати доручення Генеральному прокурору України порушити кримінальну справу за фактами викладених у зверненні, встановити, чи отримували вище зазначені депутати-сумісники заробітну плату за двома місцями роботи і за результатами досудового слідства дати правову оцінку діям цих депутатів, а також діям Голови Верховної Ради України В.Литвина, Прем"єр-міністра України М.Азарова, які мають ознаки злочинів, винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.

Хід розгляду депутатського звернення прошу Вас взяти на особистий контроль і про результати його розгляду повідомте мене за Вашим особистим підписом.

З повагою і сподіванням

на розуміння

народний депутат України Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua