Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Заморожені

Viktor Marynich | 2.01.2011 19:05

2
Рейтинг
2


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
1

Невже доля потребує від нас життя іще одного покоління, щоб розтопити крижинки у серці майже половини нашого народу?

Заморожені
Велич душі розкривається не у великому, а в повсякденному.

Мішель Монтень, французький письменник, філософ.


Тема замороження людини і заморожених завжди цікавила людство. Майже кожен чув чи читав про не просто дослідницьку роботу, а майже промислове замороження померлих людей при наднизьких температурах, близьких до абсолютного нуля. Як не дивно, пишуть багатії заповіти із вимогами замороження, або криогенізації власного тіла після смерті, забуваючи про буцімто свою непохитну віру у невмирущу душу. Плекають вони надію на те, що через тисячі, а, можливо, через мільйони років людство віднайде спосіб оживлення заморожених людей і таким чином їм вдасться обманути бабусю у білому савані із косою за плечима.

А що ж станеться із людиною, яка була заморожена а потім її розморозили і оживили вже у іншому часовому вимірі? Це питання теж неабияк хвилювало людство. Згадайте, шановні читачі, хоча би кінофільми на вказану тематику. Наприклад, той старенький радянський фільм про розморожену первісну людину, яку чудово зіграв тоді іще молодий, а згодом відомий і талановитий актор Сергій Юрський ("бездоганний" Остап Бендер). Був і французький фільм на цю ж тему. Але цим не вичерпується тематика і проблеми замороження. У тому числі, проблеми моральні і вдачливі (моральнісні).

Майже кожен пам'ятає чудову казку про снігову королеву, яка заморозила серце хлопчика на ім'я Кай. Ось до цієї "казкової" тематики найближче авторська фабула статті.

Нагадаю Вам, вельмишановний читачу, що замороження у відповідних умовах поряд із термообробкою, хімічною обробкою (банальним засолюванням) є чудовим засобом консервації продуктів. У такому заморожено-консервованому вигляді вступило наше суспільство у друге десятиріччя 21-го століття.

Що собою являє наше суспільство? Погляди автора на це не змінилися. Життя тільки кожного року дає підтвердження авторської теорії поділу нашого суспільства на 4 складових. Перша складова його – це українська політична нація. Про неї і піде далі розмова. А інші складові не просто розколюють, а розривають наше суспільство на частини. І запевняю Вас, поділ України іде не за гантінгтоновською моделлю на "лівий" та "правий" береги Дніпра, а за авторською моделлю. Докладно про це було сказано у "Химері національної ідеї". Лише нагадаю, що незначну частину суспільства (можливо декілька відсотків) складає неоднорідна спільнота із представників інших націй, які є громадянами України, але не причетні до її політичної нації, хоча й ніколи її (Україну) не покинуть (частина молдаван, румун, поляків, євреїв, білорусів руських та представників інших російських народів, та інших).

Майже чверть суспільства складається із Релікту Радянського Народу. Це ті, хто привели до влади комуністів та Партію Регіонів. І таку ж кількість складає маргінальний шар чи прошарок нашого суспільства.

Отже, українська політична нація за чисельністю у нашому суспільстві складає десь близько 52%. І оце число, а за ним, ота сама частина суспільства і є замороженою. Стан такої консервації засвідчують як прямі дослідження соціологів у останнє десятиліття, так і непрямі докази на користь тези про замороження-консервацію. Якими б не були сфальсифікованими вибори Президента країни і парламенту у останнє десятиріччя, і як би Кучма та інші не перекупали і не переманювали новообраних народних депутатів, все ж за результатами виборів ясно проглядається демократична частина суспільства у кількості отих самих 52 відсотків.

Яка ж "снігова королева" "заморозила" наше суспільство на тому хиткому рівні незначної більшості української політичної нації у суспільстві щонайменше на півтора десятиліття? Невже злі сусіди потужною ідеологічною обробкою ("замороженням") у вигляді аудіовізуальної агітації та пропаганди? Чи то може наші Законодавчі Збори, у яких за тезою відомого політика конституційна більшість, більше 300 народних обранців – це громадяни інших держав, що реально перетворює нашу державу у окуповану територію? Чи так нам Провидінням закладено у долю?

На думку автора, все вищенаведене звичайно має якийсь вплив на долю нашої нації. Але цей вплив не визначальний. Що ж тоді є визначальним?

Всього навсього 2 банальніші складові.

Перше – це егоїзм старшого покоління.

Друге – це цинізм молодого покоління.

Ось чому всі ті, хто належить до тієї "уявної спільноти", яка зветься українською політичною нацією (чи просто українською нацією) із сумом спостерігають за успіхами східноєвропейських націй, які велетенськими кроками рухаються у бік західноєвропейських цінностей. У тому числі, і цінностей матеріальних – європейських зарплат, соціальних стандартів та пенсій.

І ось чому мені частенько згадуються строки вірша Маяковського:

"Мне бы жить и жить,

сквозь годы мчась.

Но в конце хочу -

других желаний нету -

встретить я хочу

мой смертный час

так,

как встретил смерть

товарищ Нетте.

15 июля 1926, Владимир Маяковский".


Психіатри та психологи неодноразово доводили зміну психотипу людини у процесі запровадження до неї тортур, у тому числі голодом, як у Голодомор. При цьому від людини, про яку писали "із великої літери" не залишається нічого. Вона втрачає людське обличчя. Вивченню тому, як це відбувається (миттєво, ступінчасто або безперервно) присвятив своє життя відомий нацистський лікар-садист Менгеле, якого євреї викрали у Південній Америці і стратили у Ізраїлі.

Ви, напевно, теж спостерігали за тим, як ветерани Великої Вітчизняної Війни, які постійно не доїдали, доношували старий одяг і т. інш., із величезним задоволенням сприймали присвоєння військового звання полковника офіцерам Червоної Армії і офіцерських – рядовим та сержантському складу Червоної Армії від діючої влади, яка їх не просто обікрала, а й вкоротила віку. Не погане медичне обслуговування (наукові дослідження на нього відносять не більше 10%) за наївно-юнацько-невігласним твердженням Яценюка, а систематичне білкове голодування викосило за 2 десятиліття майже 7 мільйонів наших співгромадян. В першу чергу, старше покоління із жалюгідними пенсіями, які по 8 місяців не сплачували. Тож за що вони дякували владі і особисто Кучмі?

Бачили Ви і те, як керівники підприємств комунальної власності у кожному місті чи селищі за гроші місцевої громади забезпечували ветеранів продуктовими наборами напередодні виборів до місцевих рад останні 2 десятиліття і, тим самим, забезпечували себе депутатським мандатом.

Спостерігали Ви і за "бабусями Черновецького".

Спостерігали Ви і за багато чим іншим, що робили представники старшого покоління, втрачаючи совість, людське обличчя за "подачку з панського столу". І, тим самим, назавжди полишали середнє покоління кращої долі, майже не залишаючи надії і для молодшого покоління!

Якось цікавий приклад навів відомий академік про свого, нині покійного, друга, теж академіка. Останній, у процесі розмови про можливу смерть у страшних муках, кивнувши головою на шафу, похвалився тим, що у нього там зберігається відповідний засіб (напевно, отрута) на той випадок, якщо він захворіє такою хворобою. Долі так судилось, що він і справді захворів на онкологічну хворобу. А вже хворий при зустрічі із своїм візаві згадав про свою похвальбу і з сумом сказав: "Вона (хвороба) і так мене з'їсть!".

Ось чому кожного разу, із сумом та жалем спостерігаючи за старшим поколінням, думаю над власною долею. Не бажав би я дожити до того віку, коли жалюгідний стан призведе у мене втрату людяності і викличе у когось жаль, а когось і відразу!

Кожен із нас спостерігав і цинізм молодого покоління. Він має риси або повної аполітичності, або запозиченому на генетичному рівні радянського споживацько-патерналістського менталітету, коли вважають себе занадто молодими для створення політичної нації і побудови процвітаючої держави. Як наслідок – повне ігнорування всіх виборів і ВЛАСНОГО ЖИТТЄВОГО ВИБОРУ!

Ось такі 2 складові нашого замороженого стану. Якщо його розморозити всі інші зовнішні чинники будуть миттєво зметені зі шляху нації. Покрокували ж із прискоренням і гордо піднятою головою прийдешні покоління переможених у Другій Світовій Війні націй Італії, Німеччини та Японії. Та й ще показали надвисокий рівень вдачливості (моральнісністі), вибачившись за помилки батьків і частково компенсувавши втрати потерпілим від цих історичних помилок.

Невже доля потребує від нас життя іще одного покоління, щоб розтопити крижинки у серці майже половини нашого народу? Чи може на вказане здатен пасіонарний вибух (за Гумільовим) вже сформованої у політичну націю спільноти нашого українського суспільства із появою на обрії політичного життя морального батька нації? Який миттєво розтопить цю цивілізаційну кригу. Чи Ви теж зневірились і не вірите у новітнього Данко із його палаючим серцем, здатного вирвати своє серце, щоб розтопити крижані душі власного народу?

"И вот его сердце вспыхнуло огнём желания спасти их, вывести на лёгкий путь, и тогда в его очах засверкали лучи того могучего огня... А они, увидав это, подумали, что он рассвирепел, отчего так ярко и разгорелись очи, и они насторожились, как волки, ожидая, что он будет бороться с ними, и стали плотнее окружать его, чтобы легче им было схватить и убить Данко. А он уже понял их думу, оттого ещё ярче загорелось в нём сердце, ибо эта их дума родила в нём тоску.

А лес всё пел свою мрачную песню, и гром гремел, и лил дождь...

– Что сделаю я для людей?! – сильнее грома крикнул Данко.

И вдруг он разорвал руками себе грудь и вырвал из неё своё сердце и высоко поднял его над головой.

Оно пылало так ярко, как солнце, и ярче солнца, и весь лес замолчал, освещённый этим факелом великой любви к людям, а тьма разлетелась от света его и там, глубоко в лесу, дрожащая, пала в гнилой зев болота. Люди же, изумлённые, стали как камни.

– Идём! – крикнул Данко и бросился вперёд на свое место, высоко держа горящее сердце и освещая им путь людям.

Они бросились за ним, очарованные".


Чи у Вас, шановний читачу, є інші міркування із цього приводу?

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua