Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Майдан   революція   буржуазні0націоналісти   бізнес   Податковий кодекс

Чи пробудять підприємці "Дух Майдану"?

Бунтар | 24.11.2010 23:28

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
1

Україна на порозі нової революції – буржуазно-націоналістичної

Помаранчева революція стала вагомою подією в історії України. Чи не вперше українці так масово піднялись на захист своєї гідності й свободи. Однак плодами народної перемоги скористались політикани-бюрократи. Замість одних злодіїв прийшли інші, які відрізнялись хіба що тим, що здебільшого походили із Західної України і частіше на людях спілкувались українською мовою. За кілька постпомаранчевих років "майданні лідери" благополучно розвалили економічну базу незалежності України, безсистемною зовнішньою політикою пересварились із сусідами східними, водночас так і не здобули справжньої прихильності Заходу. Замість тисяч чиновників-казнокрадів, які, здебільшого були родом із колишньої партноменклатури середньої ланки, або з криміналу (бо тільки ці дві групи мали стартовий капітал у період "прихватизації"), нам непомітно всілись на шию не менш чисельні представники номенклатури ура-патріотичної: "вічні депутати", відставлені Кучмою міністри, професійні "борці за Україну".

Кількаразові зміни урядів: то Юля, то Янукович, "універсали" і "меморандуми", "кааліциі" і "апазіциі", так перетасували нашу "еліту", що тепер уже не зрозумієш, хто помаранчевий, а хто біло-синій. Всі вони вже навчились майже професійно грати свої ролі перед телекамерами і в сесійній залі Верховної Ради, на людях "клеймя позором" одні одних, а поза-очі полюбовно ділячи сфери впливу, і дружною ордою дограбовуючи нещасну Україну. Як одні, так і інші прийняли за норму підтасовувати виборче законодавство під себе. Коло кругообігу депутатські мандатів, високих державних посад остаточно замкнулось на представниках обмеженого переліку родин та їх наближених. Для них уже стало нормою "призначити" (через закриті партійні списки) своїх дітей зі студентської лави в Народні депутати, або давати міністерський портфель мало не вчорашньому школяру, який до того взагалі ніде не працював. Цього вже ніхто не соромиться і не приховує, навпаки демонстративно хизуються своєю впливовістю і безкарністю.

У той час як мільйони "маленьких українців", мріючи вилізти зі злиднів, або кидають родини і роками поневіряються по закордонах, або недосипаючи і недоїдаючи, всупереч всім перешкодам, які держава замість сприяння їм підготувала, намагались виживати, творячи такий-сякий бізнес, вони поставили "на широку ногу" торгівлю державними цінностями. "Притчею во язицех" стали розмови про суми, які платять нашим керманичам різного штибу за призначення на якусь "дохідну" посаду. При цьому таким "бізнесом" займаються всі – від Секретаріату/Адміністрації Президента до голови РДА, начальника відділу освіти, головного лікаря і т.д. і т.п.

До цього представники різних політичних таборів приторговували своєю "принциповістю" у доволі завуальовано-вишуканих формах, намагались шукати виправдання кожному "кидку" свого електорату. Наприклад, регіонали, спочатку голосують за вступ до НАТО – потім очолюють "народний гнів" проти західних імперіалістів. Лідерка БЮТу, спочатку, з "піною на устах" таврує бандитську владу Януковича і Ко – потім кулуарно домовляється з ним про його обрання на невизначений період на посаду Президента у парламенті. Попередній наш Президент, спочатку, натхненно бореться за українську мову, визнання Голодомору геноцидом, свободу слова потім доводить (за визнанням міжнародних інституцій) українську демократію до рівня нижче післявоєнного Іраку, що перебуває під окупацією, своїм "противсіхівством" встеляє доріжку до президентства своєму нібито ярому опоненту, який завжди відкрито заявляв, що при першій нагоді піддасть негайній ревізії всі національно-ціннісні здобутки попередньої влади.

Останнім "цвяхом у домовину" українського народовладдя стало голосування з приводу внесення змін до Конституції щодо продовження повноважень ВРУ до 2012р. На місцевих виборах вони показали як можуть забезпечити обрання "себе любимих і іже с ними" на псевдо-демократичних виборах. Апогеєм же зневаги до нас усіх, до всієї країни стало остаточне паплюження останніх надій на законність і право на вільне волевиявлення громадян України. Незважаючи на однозначну норму Конституції України про термін повноважень діючих депутатів – чотири роки, демонстративно проголосували за збільшення каденції до п"яти років такі великі патріоти і демократи як М. Катеринчук, В. Ар'єв, Ю. Кармазін, І. Геращенко, В. Каськів, В. Стретович, М. Катеринчук, Г. Москаль, О. Білозір, В. В'язівський, О. Герасим'юк, І. Геращенко, Я. Джоджик, П. Жебрівський, Ю. Ключковський, Ю. Костенко, О. Слободян, І. Стойко, Т. Чорновіл...

Українські підприємці стали першими, хто зрозумів, що прийняття нового Податкового Кодексу це дуже серйозний, але далеко не останній удар по власному народу. Вони мають багато і хочуть ще більше. Якщо їм вдасться пограбувати і розтоптати багатомільйонну масу дрібних бізнесменів – людей мислячих і відносно незалежних матеріально (у крайньому разі, такими вони були досі), наступними стануть люди перед пенсійного віку, яким відсунуть на кілька років вік одержання від держави хоч якоїсь матеріальної допомоги, в той час, як "пільгова еліта" отримує пенсії в кільканадцять, або й кілька десятків тисяч гривень, а далі піде ланцюгова реакція, апетити, тих, хто біля "державного корита" тільки зростатимуть...

Ситуація винесла малий бізнес (буржуа сучасної України) на передову захисту здобутків демократії, але чи зрозуміють усі інші, що тепер вирішується і їхня доля? Чи стане розуму координаторам акцій протесту не піддатись на провокації і не скотитись до табору однієї із існуючих політсил?

Історія в черговий, здається вже останній раз, дала українцям шанс стати НАРОДОМ, який заслуговує життя, а не виживання. Та для того, що річниця "майдану-2004" переросла у справжню Революцію, треба боротись не тільки проти Податкового кодексу, а проти всього існуючого державного укладу.

Всі діючі депутати, хіба що за винятком кільканадцяти тих, хто не заплямував себе ганебними голосуваннями проти народу і зрадами, та й ті, хто був депутатом попередніх скликань мають бути усунуті з парламенту, без будь-яких пільг. Нехай ідуть у бізнес: торгують на базарі, піднімають реальну економіку – покажуть як це робиться. Те саме стосується багатотисячної когорти чиновників усіх рівнів. Невже 46 мільйонна Україна не знайде достатню кількість нових облич, щоб налагодити без них ефективне управління в державі та життєдіяльність країни загалом.

Існуючу владна "еліта" в Україні стала аналогом аристократії на порозі буржуазних революцій у Європі: отримані в спадок привілеї і багатства і жодної користі від них для суспільства. Державою мають керувати ті, хто її утримує, хто платить для неї податки, а не ті, хто ці податки розкрадає і витрачає – новітні буржуа -власники – середній клас, або назвіть їх інакше, але це саме ті, хто сьогодні вийшов на Майдан.

Але революція буде незавершеною, якщо не буде реалізовано ще одну складову вічного ярлика, який навішувався українському національно-визвольному рухові, який, в часи СРСР, називали "буржуазно-націоналістичним". Національний компонент в осучасненому розумінні є особливо актуальним. У Верховній Раді засідають чи то 70 чи то 90 % інородців – не тільки за етнічним походженням (це якраз не настільки важливо), а тих, хто не вважає себе українцями, розглядають Україну, як "дійну корову", для себе, своїх сімей і команд, а самі потихеньку скуповують маєтності за кордоном, деякі "втиху", навіть, поробили собі по кілька паспортів інших держав (якщо доведеться колись "робити ноги з України". Націоналіст – це людина, яка любить свою землю, бажає добра своєму народові, і для кого батьківщина є Батьківщиною!

Тому то й потрібна нам Велика Українська буржуазно-націоналістична Революція. У "нормальних" країнах такі революції відбулись ще в минулих століттях. Ми й так дуже спізнились. Та краще пізно, як ніколи!

Слава Україні!

Т. Федорів (Хай-Вей"

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua