Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Вернемо Галичину Україні

Артем Бузіла | 2.09.2010 00:36

-6
Рейтинг
-6


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
6

Хто винен у розколі України

Україна у нас одна. Про це так часто говорять ешелони високопосадовців вже, мабуть, десятиліття, але здається, що суті проблеми вони не розуміють. Популізм на популізмі, дискримінація (регіону) на дискримінації. Апофеоз такої політики – роки правління Ющенко. Одна частина України – національно-свідома, інша – п'ята колона, слуга Кремля. Ні поваги, ні розуміння, ні моралі. І патріотизму, до речі, також.

Сьогодні вже, дякувати Богу, подібної проблеми не існує. На дві складових державу не ділять. Ну за яким, скажіть, принципом Кіровоградську область відносити до Заходу, а Миколаївську – до Сходу? Гімн слухають один, церкви відвідують одні, мовою розмовляють однією. З цим розібралися.

Інша справа – регіони справді західні, Галичина. Тут ситуація дійсно й після останніх президентських виборів мало змінилася. Антитабачна параноя, божевілля з російським флотом, заборона називати визвольну війну українського народу, Велику Вітчизняну, власним ім'ям – засвідчило державу в тому, що проблеми залишилися. Пішли навіть чутки про те, що деякі області подумують над тим, щоб вийти зі складу України. Якщо так, значить загроза є, і не будемо заплющувати на неї очі, а візьмемо та й вирішимо її з властивими українцям мудрістю та далекоглядністю.

Нацьковувати Схід на Захід почали ще п'ять років тому. Саме тоді стартували історичні фальсифікації, нав'язування національних комплексів. І немає нічого дивного в тому, що ідеї так званого "відновлення історичної правди" не знайшли підтримки у всієї частини населення. Більш економічно розвинений Схід аж ніяк не хоче вважати себе постгеноцидною нацією, і навіщо – якщо дороги будуються, хмарочоси в ділових районах ростуть справно, а позволити придбати дорогий автомобіль може все більша кількість громадян. Люди побудували успішне життя собі та своїм дітям, доброчесно сплачують податки, створюють робочі місця – про яку "історичну несправедливість" може йти мова?

І в противагу – Захід країни, інтелектуально та культурно освічений, але відсталий економічно, з найнижчими в державі заробітними платами (в Донецький області середній показник після Київської найвищій – 2400 гривень, на Тернопільщині – 1695 грн., найнижчий). І недбайливі політики, ні, щоб виправляти ситуацію, починають маніпулювати на цьому, використовувати нещастя людей для забезпечення своєї електоральної потреби. Замість нормального рівня життя, замість доріг, ЖКГ, достойної оплати праці – міф про "Галичину – національний форпост", байки про "імперські амбіції сусідньої держави". Але ж в Галичині повинна прокинутися інша суспільна ідея, а саме – "Ми не гірше, ніж Схід. Ми можемо жити заможніше за Схід". От тоді, в здоровій конкуренцій між регіонами, в сумлінній праці, і народиться патріотизм, не нав'язаний маршами та бреднями псевдоісториків, а дійсний – який йде від серця та передається через покоління.

В приклад я можу навести сусідню Білорусію, яка є близькою до нас у територіальному, ментальному, культурному плані. Там також є умовне розділення на частини, одну з яких було приєднано в 1939-ому році, але хіба ви чули про випадки ворожнечі між мешканцями білоруськовомного католицького Гродно та російськомовного православного Могильова? Взаємоповага, толерантність, відмова від націоналізму (в тому числі и регіонального) – ось запорука єдиної, щасливої нації, якою, не дивлячись на численні труднощі, є білоруси.

Тільки позбавлені національних та історичних комплексів держави зможуть побудувати здорове та єдине суспільство. Зрозуміти та пробачити, подати руку та допомогти, стати більш відкритими та чемними, дружити зі своїми сусідами – саме це нам потрібно. Час все осмислити ще є: зі сцени назавжди пішла влада, яка цих речей не розуміла. Тепер майбутнє залежить лише від нас: чи скористаємося своїм історичним шансом, чи як Грузія та Молдова, не спромігшись піти на поступки самим собі, роздеремося на декілька державних утворень. Історія не прощає слабких, так будьмо ж сильними і вона буде схильна до нас. І тоді засяє єдина, суверенна, демократична, жовто-блакитна Україна навіки-віків. З Галичиною, з Кримом, зі всіма на світі.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua