Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Шлях до процвітання

Viktor Marynich | 3.06.2010 11:15

1
Рейтинг
1


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
0

Кожен розуміє необхідність змінювати систему. Кожен розуміє, що нинішня система економічного і політичного управління, які часто взаємозв'язані один з одним, – і в середній, і довгостроковій перспективі вона є нежиттєздатною. Але при цьому кожен індивідуально на даний момент почувається досить добре.

Шлях до процвітання
Із серії про ефективний політичний менеджмент

Мир принадлежит оптимистам; пессимисты – всего лишь зрители.

Франсуа Гизо, французский историк

Інформація про конференцію "Стратегія-2010: підсумки реалізації й нові виклики" у "Дні" одночасно із інтерв'ю із Михайлом Касьяновим каналу RTVi викликали деякі асоціації із статтею 100 днів. Переможна хода ЮВТ або чого чахне Антей. Нижче декілька фрагментів із цієї статті.

"ПОЛІТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПОНАД УСЕ" – ЦЕЙ ПРИНЦИП, ЗАПОЗИЧЕНИЙ ІЗ "ДОРЕВОЛЮЦІЙНИХ" ЧАСІВ, ІЩЕ ЗАВДАСТЬ ВЛАДІ БІЛЬШЕ ШКОДИ, НІЖ КОРИСТІ. Замість того, щоб виправити втрачене у 2005 році, коли за проекти Ю.В. Тимошенко голосували більш ніж 400 депутатів, час витрачається на важливі, але другорядні та й, головне, на деякі сумнівні проекти. Найпершим законом повинен бути закон про презумпцію винуватості для усіх держслужбовців та осіб, на яких розповсюджується антикорупційний закон.

...Невже у помаранчевої коаліції так і не виникло бажання виключити назавжди можливість повернення у авторитарно-тоталітарне минуле? НЕ МОЖНА ЩОСЬ БУДУВАТИ, НЕ "ЗАБЕТОНУВАВШИ ЗАЛІЗОБЕТОНОМ" ПІДВАЛИНИ ДЕМОКРАТІЇ. АДЖЕ НІКОЛИ НЕ МОЖНА ВИКЛЮЧАТИ ПЕРЕРОДЖЕННЯ ДЕМОКРАТІВ У ВЛАДІ НА ДИКТАТОРІВ...

... Іще одне зауваження. Пам'ятаєте, гільйотина працювала цілодобово. Нарешті вона дочекалась самого Робесп'єра".

Мені вже доводилося зізнаватися у власній помилці щодо стратегічного мислення екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Чомусь у автора склалося враження на підґрунті деяких повідомлень та опосередкованих даних про серйозну теоретичну підготовку Ю. Тимошенко у сфері реформування економіки під час написання нею економічного блоку кучмівської передвиборної програми навесні 1999 року. Вважав, що вона прекрасно розуміє причини ці невідворотність низки буржуазно-демократичних революцій у світі, можливість її у нашій країні, та шляхи еволюційного реформування не тільки, і не стільки економіки, як суспільства. Але після її заяви влітку чи восени минулого року про Януковича, який "бездарно віддав владу", стала зрозумілою моя помилка. Нічого із вищесказаного Юлія Володимирівна не знала! Не знає цього і нинішня владна команда, ЯКА, НЕ ВИВЧИВШИ І НЕ ВРАХУВАВШИ ПОМИЛКИ ПОПЕРЕДНИКІВ, БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНО, НЕВІДВОРОТНЬО ПОЗБУДЕТЬСЯ ВЛАДИ!

А тепер конкретніше про що йде мова. А мова йде про реформи СУСПІЛЬСТВА ДЛЯ ПРОЦВІТАННЯ КРАЇНИ, ЯКІ ПРОПОНУЄ ВІДОМИЙ РОСІЙСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ. Ті самі реформи, які не були проведені "помаранчевою" командою (якщо її так можна назвати після "братовбивчої" міжусобної війни), що і спричинило її політичний крах. На жаль, історія має всі шанси на повторення не тільки у нас, а й у північно-східних сусідів.

"Парадокси реформування Росії. Чому Кремль не зацікавлений у політичній модернізації, Микола СІРУК, "День"

У Росії дедалі частіше звучать голоси про необхідність модернізації політичної системи країни. Учора на конференції "Стратегія-2010: підсумки реалізації й нові виклики" глава "Сбербанка" Герман Греф заявив, що політична конкуренція має змінити ресурс виконавчої влади на шляху Росії до модернізації. Нагадаємо, що саме Греф, який майже всі роки правління Путіна пропрацював міністром економічного розвитку, вважається головним розробником "Стратегії".

На думку глави "Сбербанка", реформувати економіку необхідно в два етапи. Він вважає, що в Росії ще є потенціал "рухатися на першому етапі", коли реформи можна здійснювати через парламент. У той же час ГРЕФ ПІДКРЕСЛИВ, ЩО БЕЗ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ СТВОРИТИ ПОВНОЦІННУ ЕКОНОМІКУ НЕМОЖЛИВО. "ВОНА ВИМАГАЄ АБСОЛЮТНО ІНШИХ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ: СВОБОДИ СЛОВА, ЯКА БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВПЛИВАЄ НА ТЕМПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, МАКСИМАЛЬНОЇ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВЛАСНОСТІ, МАКСИМАЛЬНОГО ВІДХОДУ ДЕРЖАВИ З ВЛАСНОСТІ, КОНКУРЕНЦІЇ – У ТОМУ ЧИСЛІ Й ПОЛІТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ, ЯКА ЗНИЖУЄ ЙМОВІРНІСТЬ ПОМИЛОК ПРИ СКЛАДНОМУ АЛЬТЕРНАТИВНОМУ ВИБОРІ ТОГО ЧИ ТОГО КУРСУ РЕФОРМ", – упевнений Греф".

Власно кажучи, у наведеному фрагменті майже все сказано про які реформи суспільства йде мова. Це якраз і є перелік тих революційних змін у суспільстві, які характеризують буржуазно-демократичні революції останніх 60 років, про які я неодноразово вказував. Вони не обов'язково потребують бурхливих революційних подій. Це може бути і драматичний, але не зовсім "бурхливий" і "революційний" шлях, який чудово реалізується еволюційними перетвореннями. Це, наприклад, "темношкіра" революція 1968 року у США, "студентські" революції 1968 року у Європі, які стали останнім етапом до побудови сучасного громадянського суспільства.

Із статті М. Сірука зацікавила ось така фраза розробника програми реформ:

"Глава "Сбербанка" зазначив, що вплив розробників "Стратегії-2010" зменшувався в міру накопичення Стабілізаційного фонду і збереження профіциту бюджету. От як він прокоментував політичні наслідки "ситих" нафтових років: "Після того, як люди починають стабільно отримувати зарплату, коли досягають певного рівня достатку, рухати якісь малопопулярні речі дуже важко – і суспільний консенсус звужується".

Ця фраза Г. Грефа майже дослівно була сьогодні повторена Михайлом Касьяновим. Не заперечуючи проти висновків цих поважних політиків, певен у необхідності нагадати власну позицію, яка відображена у попередніх статтях. Тобто, сказане вище, всього лише один із чинників штучного гальмування реформ у суспільстві. Продовжую вважати, що реформи нашого, українського суспільства значно випереджають реформи російського.

Неодноразово доводилося наголошувати на продажності, суперечності буржуазії. Це відображається і у діях владної еліти, яку ця буржуазія із нашою допомогою привела до влади. Цікаві думки про вказані суперечності висловлює відомий експерт С. Грін.

"День" звернувся до заступника директора Московського центру Карнегі Сема ГРІНА, щоб прокоментувати заяви глави "Сбербанка" Росії і з'ясувати, чи зацікавлена нинішня російська еліта в політичній модернізації.

...У системі цілковитої конкурентної свободи – політичної і економічної – немає жодних гарантій...

...Отож вся правляча еліта зацікавлена в збереженні статус-кво. А як же тоді знайти стимули для розвитку країни?

- Так, дійсно, це деякий парадокс. Кожен розуміє необхідність змінювати систему. Кожен розуміє, що нинішня система економічного і політичного управління, які часто взаємозв'язані один з одним (у цьому Греф, звичайно, має рацію), – і в середній, і довгостроковій перспективі вона є нежиттєздатною. Але при цьому кожен індивідуально на даний момент почувається досить добре. І завдання для кожного індивіда – зрозуміти, яким чином можна змінювати цей весь устрій так, щоб не перестати почуватися добре...

Пане Грін, а може Брюссель підштовхнути російське керівництво до політичних реформ?

...Брюссель міг би ефективніше впливати на російську політику, якби вони могли ефективніше визначити власну політику. В Європи нині бракує бачення того, що вони хотіли б мати від партнерства з Росією...

...Чи бачите ви можливість виникнення в Росії альтернативного руху та появи лідера, здатного не лише говорити про необхідність політичних реформ, але й який би не боявся їх реалізовувати?

- Я бачу можливість, щоб такий рух з'явився. А хто буде на чолі цього руху, я не можу сказати".

На цікавій ноті завершується розмова із Семом Гріном журналіста "Дня".:

"У сьогоднішній Росії, всі в еліті та в масах прекрасно пам'ятають, чим закінчилися його (Горбачова) реформи – розвалом країни. ТОМУ В БАГАТЬОХ НЕМАЄ ВПЕВНЕНОСТІ В ТОМУ, ЩО МОЖНА БУДЕ МІНЯТИ СИСТЕМУ Й ПРИ ЦЬОМУ УТРИМАТИ РОСІЮ. Пам'ятаємо, що Горбачов хотів змінити багато що, але не все. У нього було завдання зберегти країну й політичну систему багато в чому в незміненому вигляді. Не вийшло".

Тиждень-два тому розмовляв із колишнім своїм підлеглим, робочим вищої кваліфікації престижної галузі, етнічним руським. Це якраз із тих співгромадян, яких я називаю Реліктом Радянського народу. Він передплачує газети, користується Інтернетом, добре обізнаний із сучасною політикою, в основному із російських сайтів. Розмова йшла про провладну Партію Регіонів, яка є партією олігархо-кланової та компрадорської буржуазії. Я наголошував на тому, що гасла цієї партії щодо втілення в життя європейської моделі місцевого самоврядування (згідно із ратифікованою у нас Хартією) є суцільною брехнею. Ніколи ця партія не віддасть владу на місця, як це можна спостерігати у Росії. На що мій співбесідник вигукнув: "Звичайно ж у Росії (нагадаю, що люди із таким світоглядом до цього часу її вважають своєю Державою) це не можливо. І Путін із Медвєдєвим цього не допустять. Бо "чурки" розбіжаться по "власним оселям"!". Далі коментувати дії еліти, яка має ТАКУ ПІДТРИМКУ У НАРОДІ НЕ МАЄ СЕНСУ!

Цураючись реформування суспільства політичні еліти наших країн врешті-решт втратять не тільки владу, але й роки можливостей. Тупцювання на місті, втрачені покоління, зростання розриву у якості життя із розвиненими країнами – ось неповний перелік втрат за збереження отого самого "статус-кво".










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua