Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Помилки резидентів. Сергій Тігіпко


-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
2

Справжня формула успішної держави має бути така: мудрий президент – сильний народ – розвинута демократія – процвітаюча країна.

"Я можу відзвітувати про кожен свій мільйон... Крім першого!" – цю фразу приписують Джону Рокфеллеру. Цим він нібито хотів підкреслити, що початковий капітал завжди носить кримінальний характер.

А за скільки мільйонів не зможуть відзвітувати наші скоробагатьки – не зна ніхто. "Та всі крадуть!" – відповів Рокфеллеру через століття наш другий президент Леонід Кучма. Як вишколень компартсистеми, він знав, що говорив. Ох і тяжко працювалося, либонь, Леоніду Даниловичу. Це ж спробуй за всіма услідкувати! От і проґавив свого власного прем'єра. Кажуть, Павло Іванович самого боса кинув на 50 американських апельсинів... Тобто, лимонів – апельсинів ще ж тоді не було.

3. Сергій Тігіпко

Він завжди тонко відчував, коли треба із політики йти в бізнес, а коли – навпаки. Початковий капітал заробив ще тоді, коли СРСР посипався, а комсомол став гарною лавочкою для сміливих комерційних проектів. Та Бог з ними, тими комсомольськими копійками, ми ж говоримо про політехнологічні помилки кандидатів.

Сергій Тігіпко будує свою кампанію під девізом: "Сильний президент – сильна країна". "Тігіпко прийшов, щоб побудувати заможну і сильну країну", – звучить у рекламному ролику кандидата. Це і є його головна помилка.

Скажіть, на милість, хтось може назвати імена "сильних" керівників Фінляндії, Швейцарії, Швеції, Данії чи Норвегії? А між іншим, це перша п'ятірка найуспішніших країн світу 2009 року за рейтингом Legatum Prosperity Index при 104-х країнах-учасницях. А от у Росії – сильний, харизматичний і популярний лідер, а вона в цьому ж рейтингу займає 69-е місце – нижче навіть України (61 місце, між Сальвадором і Намібією). Та й по інших рейтингах "старший брат" знаходиться у такій же дупі, як і "молодша сестра". Наприклад, у рейтингу сприйняття корупції ми поділили цьогоріч 146-е місце. Тож хіба сильний президент-прем'єр вирішив у Росії питання безпеки громадян, соціальної справедливості, модернізації економіки, процвітання народу? "Отнюдь!" – як сказав би класик російської літератури з українським корінням.

А річ у тім, що у розвинених країнах у першу чергу сильний народ. Через громадянське суспільство, мас-медіа і опозицію він жорстко контролює можновладців і завжди ставить їх на місце. Це і є справжнє народовладдя.

У Сергія Тігіпка план розвитку країни будується на інших принципах: конкурентоспроможна економіка – сильна держава – розвинута демократія. Причому для нього "економіка понад усе". Насправді економіка працює і розвивається за своїми законами і є похідною від інших чинників. Держава має тільки виробити сприятливі правила і контролювати дотримання законності у цій сфері та надавати соціальні послуги громадянам: безпеку, справедливість, світу, медичне забезпечення тощо. А все інше зроблять самі підприємці, виробники і наймані працівники. Не треба їм тільки заважати. Чи Сергій Леонідович буде давати вказівки олігархам, як їм розвивати свій бізнес, скільки виробляти гайок і тазиків? І що взагалі означає пункт його програми "невідкладне оздоровлення економіки країни". Це щось схоже на хрущовське заклинання: "Нынешнее поколение советских людей будет жить при коммунизме!"

Якщо ж він має на увазі кинути державні кошти на модернізацію екноміки, то не вийде – у нас 75% бюджету – соціальні виплати. До того ж, це буде ще одне обдирання народу на користь багатіїв-власників підприємств.

А яким чином кандидат збирається "навести в країні порядок"? На кого він спиратиметься, щоб зробити "сильну державу"? На правоохоронні органи? Так вони корумповані. На армію? Так вона деморалізована. На якихось новітніх опричників? Так у олігархів є свої.

Мудрий президент може опертися лише на народ. Але щоб він підтримав беззаперечно якогось кандидата, треба йому дати чітку ідеологію і програму дій, а не набір добрих намірів. І взагалі, справа керівника держави – бути духовним лідером нації, опікуватися освітою, наукою, культурою, а не встановлювати податки кожній бабусі, що торгує насінням. Стратегію розвитку економіки має розробляти саме бізнес-середовище. Уряд – проводити умілу регуляторну політику. Парламент – виробляти "правила гри" -творити законодавство, потрібне не тільки олігархам, а всім верствам населення.

"Для захисту та відновлення внутрішнього виробництва я збираюся переглянути та розширити перелік товарів, що оподатковуються 13-відсотковим митом при ввезенні в країну", – віщає кандидат. Та хіба це входить у компетенцію президента? Такі переліки має готувати уряд, а затверджувати Верховна Рада. Президент у цьому ділі пролітає мимо каси! Навіщо ж тоді обіцяти?

Ще одна помилка резидентів Тігіпка – обіцянка зробити російську мовою міжнаціонального спілкування. Уявіть собі: приїхав до мене армійський друг Альгіс із Каунаса, і ми з ним вільно спілкуємося литовською. Аж тут підходить чиновник і говорить: "Непорядок! Ану разговаривайте только на русском, потому что это язык межнационального общения в Украине!" Абсурд? Таж будь-яка мова світу, якою здатні порозумітися два мовця, має повне право бути мовою міжнаціонального спілкування – хоч табасаранська чи фені!

Отже справжня формула успішної держави має бути така: мудрий президент – сильний народ – розвинута демократія – процвітаюча країна.

Сергій Тігіпко до цього ще не дійшов. А жаль. Міг би бути хорошим прем'єром при Ющенку.

(Далі буде).

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua