Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Помилки резидентів. Володимир Литвин


3
Рейтинг
3


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
0

І ця людина хоче стати нашим президентом? Та хай спочатку наведе лад в одному, окремо взятому колгоспі!

Коли у Києві з'явилися біг-борди з написом: "Тільки він гідний бути президентом", – я пригадав попередні виборчі кампанії. Тоді нас переконували, що "Країні потрібен Литвин ". На деяких виборців це подіяло, і Блок Литвина таки протиснувся з другої спроби у парламент. Нині на агітаційних наметах – ще один витвір словесного мистецтва: "Час Литвина". На мій погляд, усі ці слогани досить чудернацькі. Час як категорія буття належить усім одночасно. Тож кожна людина, яка живе нині, може з повним правом сказати, що це її час. Спроба ж Володимира Михайловича "прихватизувати" цю категорію виглядають смішними. Щодо іншого слогана, то Україні потрібен кожний її громадянин, чому тільки Литвин?

Передвиборчу програму кандидата прочитати до кінця важко – у ній аж 90 пунктів. Причому на будь-який лад. Від "впровадження реалістичної, народозберігаючої програми соціально-економічного розвитку України" (цікаво, як?) до "відродження і утвердження духовності та моралі на основі християнських цінностей" (а що робити мусульманам, іудеям, кришнаїтам чи атеїстам?). Є неправові – "прирівняти корупцію до державної зради", є взагалі незрозумілі – "вибудова двох полюсів безпеки держави". Є зовсім маргінальні: "відновлення моральних стимулів до праці, престижу робітничих професій; забезпечення етичної мотивації до продуктивної та якісної роботи; впровадження традицій колективізму; відновлення народного контролю". Що значить – моральні стимули до праці? Грамоти і подяки? Та сьогодні будь-який пролетар скаже: "Давайте краще грошима". А який народний контроль може бути на приватних підприємствах чи у банках? Для цього є уповноважені державою органи.

Уся програма складена за принципом: задовольнити обіцянками якомога більше верств виборців: ветеранів, чорнобильців, молодь, селян, учителів, лікарів і т.д. і т.п. Зрозуміло, що все це фікція. Віктор Ющенко вже обпікся на цьому. Винаходити велосипед не потрібно. Президент – це не чарівник, який може задовольнити усіх і вся. У нього є чіткі обов'язки, визначені Конституцією, і тільки в межах цих обов'язків кандидат може щось обіцяти. Як можна обіцяти те, що входить до компетенції Верховної Ради, уряду, Нацбанку, органів місцевого самоврядування ("встановлення єдиних для всієї України справедливих тарифів на комунальні послуги") тощо? Такий нігілізм можна було б пробачити якомусь технічному кандидату але не двічі спікеру.

"Я гарантую побудову суспільства на високих моральних цінностях, власній історичній традиції, абсолютно позитивних відносинах між людьми, між людиною і природою; суспільства та країни, де панують соціальна гармонія та справедливість, турбота про кожну людину, гуманне правління, служіння народу", – патетично проголошує Володимир Михайлович.

Благодійнику ви наш! Таж побудувати можна тільки те, що будується – хату, міст, дорогу... Уже ж будували комунізм. І що з того вийшло? Суспільство не можна побудувати, воно може тільки саме сформуватися, за своїми внутрішніми законами, а не за чиїмось бажання. Ніякими заходами "зверху" соціальну гармонію чи позитивні відносини між людьми не впровадити!

Але найбільше мене потішив ось цей пункт: "введення кримінальної відповідальності за невиконання чи порушення Конституції України".

Скільки років ми спостерігаємо у Верховній Раді одну і ту саму картину: нардепи, приймаючи закони, бігають між рядами крісел і тиснуть на кнопочки за своїх колег. І якщо у залі ледве сотня обранців, на табло може висвітлитися 260 чи 320 голосів. Тим самим законодавці грубо, безсоромно і нахабно порушують статтю 84 Основного закону, де говориться, що "голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто". Практично фіктивне голосування (а відтак – і фіктивне прийняття законів) парламентом є найбільшим чинником поглиблення політичної і соціальної кризи в державі.

І що ж робить для припинення цієї вакханалії "плачущий більшовик"? А нічого! Хоч раз він не підписав фіктивно прийнятий закон?

І ця людина хоче стати нашим президентом? Та хай спочатку наведе лад в одному, окремо взятому колгоспі!

(Далі буде)










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua