Українська соціологія – міфи чи реальність?

Такі сумніви мимоволі напрошуються після перегляду останніх двох телешоу "Свобода" Шустера.Одночасно, у мене виникають сумніви, чи дозволять Шустеру продовжувати започаткований ним дуже цікавий експеримент зі своєю передачею. Мені здається, що певні політичні сили вимагатимуть знову повернути формат передачі у звичайне заказне русло.

Отже, про що йдеться. Минулого тижня Шустер запропонував змінити формат передачі і залучити глядацьку авдиторію безпосередньо до її формування. Суть новації полягає в тому, що на самому початку передачі кожному з учасників надається по п'ять хвилин, за які він/вона має висловити свою позицію по заявленій темі. Таким чином, кожен політик, так би мовити, повинен так заінтригувати чи заохотити глядачів в залі, які за всіма критеріями репрезентують Український народ, аби потім цей народ своїм голосуванням визначив би "рейтинг" і кого з політиків він (народ) хотів би більше всього послухати. Тим самим голосуванням цей народ у студії має шанс безпосередньо перерозподіляти ефірний час передачі на користь того чи іншого політика – тобто люди самі визначають думку якого політика вони хочуть почути, а якого ні. Зауважте панове, що в реаліях життя ми спостерігаємо все з точністю до навпаки – нав'язана нам "соціальна" реклама показує нам головне тих хто має гроші на цю рекламу, хто має прямий вплив на ТБ і на грошові потоки – ось тому ми цілий час і дивимося як "вона працює", і слухаємо марні обіцянки про те, що кожного з нас "почують".

А в кінці програми згідно з запропонованим форматом, глядачі знову дають оцінку тому чи іншому політику за його участь в програмі і визначають в прямому ефірі його РЕАЛЬНИЙ рейтинг.

Я вже згадував раніше про цей цікавий експеримент бо у ньому несподівано на загальнодержавному форматі з'являються ті кандидати, які до того не мали жодного шансу себе представити широкому загалу суспільства.

Саме так і сталося на останніх двох передачах "Свободи" Шустера і коли його не змусять змінити цей формат, то ми матимемо нагоду стати свідками сходження зорі тепер вже справді Всеукраїнської партії "Свобода".

Я не маю на меті переповідати саму програму, а лише зупинюся на самому форматі передачі, а лише зазначу, що в ній був представлений практично весь спектр Українського політичного небосхилу. Тут були: Соболєв від БЮТу, Шуфрич від ПР, Лілія Григорович представляла Президента, Зарубінський від "Блоку Литвина", Олександр Мороз від соціалістів, Волга від "союзу лівих сил" ну і Олег Тягнибок від "Свободи".

Так от, після "пятихвилинки" або вступного слова всіх учасників, народ у залі виявив найбільше інтересу і відповідно надав найбільше часу представникам регіоналів і...свободівцю Тягнибоку! І хочу зазначити, що це вже сталося вдруге!

А в кінці програми сталося взагалі нечуване – Олег Тягнибок отримав МАКИМУМ глядацьких симпатій – 33%, далі Шуфрич з двома десятками, ну а БЮТ ледь більше десяти відсотків. Ви би бачили і чули як обурювався бютівець Соболєв і особливо "литвиновець" Зарубінський, який звинуватив народ, що той голосує бездумно, хоча, як на мене, тих 6% які "виборов" пан Зарубінський для свого блоку є аж занадто добре. Як на диво свої шість відсотків глядацьких симпатій отримав і Олександр Мороз! І це після років забуття і після того, що йому за наслідками "пятихвилинки" припало щось тільки декілька хвилин. Найбільше лютував з приводу тріумфу ВО"Свободи" оголтєлий Волга, який назвав Тягнибока "фюрером". Дивні придурки трапляються серед тих "лівих сил".

Одним словом всі ці невдахи стали репетувати, що цей формат і цей народ голосує не так. І тут раптом Шуфрич підтримав, що таки формат передачі є цікавим і що народ є мудрим (ніби хто сумнівався). Таким чином, якщо сильні світу цього не сплюндрують цей формат передачі, то ми таки будемо свідками виходу ВО "Свободи" на загально державний рівенью

А тепер я хотів би повернутися до запитання, порушеного у назві статті – так про що нам говорить офіційна соціологічна статистика, коли народ в студії так наочно спростовує її результати? Продаємося, панове соціологи?