Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
політика   обіцянки   не вміння політиками дотримуватися свого слова.

Обіцяють та забувають

Роман Пилипій | 30.10.2009 18:04

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
1

"Подолаємо корупцію, подолаємо беззаконня, подолаємо бідність!", – всі ці лозунги від наших політиків пересічний українець чує майже кожен день. В це все хочеться вірити, але, на превеликий жаль, дивлячись на наших політиків, нічого окрім іронічної посмішки це не викликає.

Обіцяють та забувають
"Подолаємо корупцію, подолаємо беззаконня, подолаємо бідність!", – всі ці лозунги від наших політиків пересічний українець чує майже кожен день, скажу більше – кожну хвилину. Та тільки, як це виглядає і з чим його "їдять" знають напевно лише політики, для яких корупції та беззаконня ніколи і не існувало, а з першочерговим завданням – подоланням своєї бідності вони впоралися на відмінно.

Та от, чи подолають вони всю цю бідність серед населення? Чи дійсно вони здатні подолати весь цей безлад, все це беззаконня, яке на даному етапі в країні тільки прогресує? Риторичне питання, на яке конструктивної відповіді на превеликий жаль не може дати ніхто. Всі тільки щось і обіцяють, а як справа доходить до конкретних дій, то у кожного з'являється стільки відмовок, що складається таке відчуття, що весь світ змовився проти нього (або ж проти неї). Це проблема наших політиків номер один: вони не знають, що інколи треба і самому "дивитися в дзеркало", не вміють або ж просто не хочуть ні аналізувати, ні оцінювати, ні критикувати себе (упаси Господи, як же це Я буду себе критикувати, Я ж майже святий, а от він...), їм легше тицьнути пальцем у бік свого опонента промовляючи при цьому: "Я тут лізу зі шкіри, щоб кожна людина жила в злагоді і достатку, а от він, подивіться скільки всього накрав, скільки всього поганого для народу зробив", ця людина в свою чергу показує пальцем ще на іншу, звинувачуючи її в усіх смертних гріхах, той у свій захист критикує захлинаючись слиною ще якогось "іншого", і так вся ця естафета критики триває доти, доки хтось знову не направить її до родоначальника, а потім все починається знову по новому. Замкнене коло, одним словом.

І мені б дуже хотілося, щоб це замкнене коло було подолано, щоб кожен, повторюю, КОЖЕН відповідав за свої слова, а не займався тільки тим, як би вилити побільше "помоїв" на іншого, при цьому кажучи:"Я святий, я ні причому". Прикро це констатувати, але на жаль поки що (кажу слово "поки що", тому, що все ж таки всією душею сподіваюся та вірю у наше світле майбутнє) наші політики не вміють тверезо і справедливо оцінювати свої дії і визнавати своїх помилок. Тому, доти, доки вони цього не навчаться, в країні буде панувати повний безлад та беззаконня і ніякі їхні порожні обіцянки не подолають це...

На останок хочу звернутися до наших громадян, адже головним чином саме від них, а не від усіх цих політиків, залежить положення в нашій країні: "Шановні, не будьте байдужими в становленні та розвитку нашої держави, не сидіть склавши руки, не пливіть за течією, адже бажання – це половина життя; байдужість – половина смерті. Ніколи не опускайте рук, робіть те, чого прагнете Ви, говоріть те, що думаєте саме Ви і пам'ятайте: "Майбутнє України знаходиться тільки в наших руках і саме від нас залежить те, як ми будемо жити!"










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua