Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Третій Рейх у російському варіанті...

Іван Богун | 7.10.2008 15:02

18
Рейтинг
18


Голосів "за"
19

Голосів "проти"
1

У що перетворюється Росія.

Третій Рейх у російському варіанті...
Все. З короткочасним пануванням США покінчено. Азійські тигри зробили перші кроки для цього, адміністрація невдахи Буша їм "допомогла" А потім "Газпром" трубою в Європі, а 58- а російська армія у Південній Осетії завершили процес руйнації одно полярного міжнародного порядку. Російська Федерація, наростивши нафтогазові м'язи, знов стає впливовим геополітичним гравцем.

Що буде далі? Після серпневих подій у Грузії закрадаються певні аналогії з діями Німеччини щодо Чехословацьких Судет у 1938 році. От же спробуємо порівняти Німеччину і Росію в різні історичні періоди, а би зрозуміти мотиви дій РФ та її можливі кроки у майбутньому.

На початку 20-30- х років XX сторіччя німецькі демократичні сили не запропонували своїй країні системних реформ, не змогли відбудувати стійку політичну систему і забезпечити необхідний рівень підтримки демократичних цінностей у суспільстві. Тоді комуністи воювали з соціал- демократами, ті, у свою чергу, клювали консерваторів. А тим часом Президент Вермарської республіки, старий Гінденбург віддав владу новому канцлеру – Адольфу Гітлеру. З цього періоду відбувається поступове знищення усіх демократичних ознак республіки, народжується Третій Рейх. Соціал – демократи і комуністи об'єднуються у концтаборах, незалежні профспілки ліквідуються, країні вводиться система "фюрерства".

Щось схоже ми бачимо й у пострадянській Росії: невдала політика "перебудови", роздрібнення масових демократичних рухів, розчарування у демократії, розстріл Єльциним бунтівного парламенту. Російські демократи втратили кредит довіри населення, а комуністи не змогли його поновити, програвши вибори Президента у 1996 році. Ситуація видавалася патовою, але за справу взялися олігархи і чиновники. Разом вони збудували партію "Єдина Росія" і змусили хворого Єльцина передати владу Володимиру Путіну. Звісно Путіну і його команді приходилося діяти більш філігранними засобами, але сутність його дій від цього не змінювалась. Знищення свободи слова, маргіналізація опозиції, фізичне усунення незгодних – ось неповний перелік задач, які вдало вирішив колишній працівник КДБ.

Після поразки у Першій світовій війні німецький народ почував себе переможеним, він втратив імперію, військо. Ельзас і Лотарингія відійшли Франції, а колосальні репарації мали на меті тримати у ярмі німецьку економіку. Нарешті Німеччина втратила свого лідера – кайзера, який уособлював в собі набір якостей справжнього німця. Кволі демократи аж ніяк не підходили на роль "батьків нації". Німці звикли провідну роль у житті Європи, але стали аутсайдерами. Ця ситуація психологічно тиснула на їх масову свідомість. Німцям треба було випустити пар, тому радикальні гасла і тези, падали на добре підготовлений ґрунт. Нарешті цвях у труну Вермарської республіки вбила світова криза 1929, з якою керівництво країни не впоралися.

Росія, в свою чергу, програла "холону війну" з Заходом. Колишні сателіти ще часів держави Романових отримали незалежність і почали проводити самостійну, часто антиросійську політику. Низькі ціни на енергоносії не поповнювали бюджет країни, ринкові механізми болісно приживались на пострадянському просторі. Росіяни, які були домінуючою нацією в СРСР, зіткнулися з процесами національної самоідентифікації в нових державах. Дані процеси відбувались дуже важко, вони боляче вдарили по національній гордості росіян, по їх самолюбству. В наслідок цього росіяни сприйняли розпад СРСР, як особисту трагедію, а поведінку багатьох колишніх республік, як зраду.

Далі в Німеччині, як і в Росії почали відбуватися схожі процеси. Це відновлення військового потенціалу, зростання популярності крайніх, націоналістичних ідей в середини країн, анексія Австрії Німеччиною та союз Росії з Білорусією. Ліга Націй не виконувала своїх головних функцій щодо підтримки міри та стабільності в XX сторіччі, а ООН зараз фактично паралізована правом вето членів Ради безпеки – неспроможність цих міжнародних організацій стала ще одним фактором, який сприяв зростанню зовнішньої агресії Німеччини і Росії. У 1938 Росії країни Заходу не мали єдиної консолідованої думки, щодо Радянського Союзу і Німеччини, хоча скоріш за все, вони просто виношували думку зітнути у майбутньому Гітлера зі Сталіним., але для цього потрібна була жертва. І розмінною монетою у цій грі стала саме Чехословаччина. У наш час міжнародна ситуація значно складніше: антиамериканські настрої у Європі, зростання цін на енергоносії, війни в Іраку та Афганістані, небезпека ядерного Ірану. Усі ці фактори не дали змогу Європейським країнам жорстко відреагувати на російську агресію у Грузії. І схожі позиції Заходу змусила здали чехів у Мюнхені.

Порівнявши Росію та Німеччину, ми можемо зробити декілька висновків. По – перше, дії РФ на даний момент стимулюються внутрішнім бажанням політичної еліти та значної частини суспільства до проведення реваншу спочатку на теренах СНД, а потім приступити до нового розподілу "сфер впливу". По – друге, Україна може повторити участь Польщі, і буде розділена на дві частини між Заходом та Росією. Внаслідок чого зникне остання перепона, яка стримує зіткнення між Заходом та Сходом. Тобто саме Україна стане об'єктом боротьби цивілізацій. І отже залишилася маленька дрібниця: зрозуміти з ким і ким будуть у цій боротьбі українці.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua