"Невже це можливо в наш час?" – промайнула перша думка, потім постала купа запитань,і зрештою кожен з нас, мимоволі сформував якусь свою позицію, щодо цієї інформації. Хтось прийняв рішення про це не думати – далі буде видно (війна ж не в нас), інші почали шукати варіанти допомоги постраждалим... словом, кожен з нас щось вирішив для себе.
Більшість, залишилася пасивними спостерігачами. Як на мене, це нормально – в кожного є сім"я, робота, дім. Але як бути, якщо ваша робота вимагає конкретних дій відносно ситуації?
А ніяк! Вирішили Тернопільські політики! Принаймні, таку позицію я спостерігаю зараз в Тернополі. З перших днів війни – жодної заяви, чи офіційного коментаря! Доречі, від жодної партії! Зрозуміло, над всіма є вище керівництво в столиці, але ж ви і громадські діячі, панове! Чому Ви так завзято боритеся один з одним за владні (матеріальні) інтереси, і так браво "ховаєтеся по нірках", коли конкретна ситуація вимагає реальних дій? Ніхто нікого не змушує брати в руки автомати, але хоча б думку свою висловити з того приводу можна? Ви ж лідери! Чи давно ви згадували про те, що являєтесь в очах багатьох авторитетними людьми. А можливо просто місцеві "авторитети" на короткому повідку своїх партійних господарів і без їх команди ні мур-мур? Мабуть дійсно – "поза" то не позиція.
П.С. Правда, громада покищо дає раду і без вас – вже шостий день поспіль біля памятника Пушкіну триває акція у відповідь на дії Росії представників коаліції громадських організацій "Своє" – "Пушкін проти Путіна". Прийдіть, підпишіться, за це з партії не виганяють:)