Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Ч. ХХІІ Санація НАНУ: Як керуючий справами відповідає на колективне звернення науковців

EodEod | 4.05.2008 15:36

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
1

відповідю керуючого справами НАНУ від 15 квітня 2008р. фак4тично перекреслені домовленості і тверді обіцянки, дані на офіційні зустрічі з президентом НАНУ Б.Патоном 20 березня 2008р. Для чого було давати обіцянки акадеемічному керівництву, коли вони легко нехтуються відомством Управління справами?!

Ч. ХХІІ САНАЦІЯ НАНУ:

ЯК КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ВІДПОВІДАЄ

НА КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ НАУКОВЦІВ

"Я Коза-Дереза, за три копи куплена,

за два боки луплена,

ніжками затопчу, ріжками заколю,

хвостиком замету... тут тобі й смерть!!!"

Українська народна казка "Коза-Дереза"

"Говорили-балакали, сіли – та й заплакали..."

Українська народна приказка)

"Кажу-кажу казочку,

Сплів дід цілу в'язочку,

Ніс-ніс, не доніс,

Науковцям знов підніс"

Інваріант українського народного прислів'я

Преамбула: Ми справді якось повірили, що нехай і повільно, потихенько, але почнуться певні зрушення в соціальній сфері в системі Національної академії наук України. Однак нещодавня письмова відповідь за підписом керуючого справами НАН України фактично зводить нанівець як і роботу Комісії Президії НАН України, так і досягнуті домовленості від 19 і 20 березня 2008 р. Після такої офіційної відповіді ставляться під дуже великий сумнів прилюдні (у присутності віце-президентів та керівників інших підрозділів, юриста) обіцянки гаранта Академії – її президента академіка Бориса Євгеновича Патона – обіцянки, котрі до цього часу не виконані.

Ми ж не наполягали на відшкодуваннях, очікуючи елементарного вибачення не з-під палиці. Однак наша людська гідність не змириться з цинічними відписками тих, хто так чи інакше причетний до нашого бомжування.

Після одержання такої до певної міри зухвалої відповіді, коли Управління справами наполягає на своїй абсолютній ангельській правоті, нам залишається лише два шляхи:

- продовжувати дотеперішнє бомжувате напівкріпосницьке животіння;

- перейти до більш активних дій.

Отже, перед цьогорічним Великоднем дочекалися ще однієї події – офіційної відповіді за підписом самого керуючого справами НАНУ. Здавалося б подія з подій, однак краще аби її не було. Краще, гадаємо, для всіх. Нам в черговий раз не довелося б повторюватися і читати неуміле писання клерка-виконавця, а при цьому дивуватися як же це так пан керуючий справами підписує, не розібравшись. Поза всяким сумнівом краще було б для самої Президії НАНУ, котра не отримала б чергової публічної Інтернет-відповіді від нас (згідно зі словами В. Арсенюка від 8 квітня 2008 р. – "бруду"). А позаяк у нас і, сподіваємося, у всіх уміючих мислити громадян залишилося б більш позитивне враження стосовно функціонування структурних підрозділів Президії НАНУ.

25 квітня 2008 р. отримали офіційний лист-відповідь за N16/329-34/51-10 від 15. 04. 2008 р. на колективне звернення науковців (датоване: SIC! 25.02.08). Однак штамп вихідний поштового відділення на вул. Володимирській стоїть за 21 квітня поточного року. Вже лише ця неспішність наводить на певні роздуми:

- чи відповідь писалася після 17 квітня (пікетування науковцями Загальних Зборів НАНУ);

- чи справді все так повільно-преповільно рухається канцелярськими стежинами відомства Управління справами НАНУ?

Як би то не було, але навіть достеменне знання відповідей на щойно поставлені запитання, суті справи не змінить.

Почнемо нашу коментовану відповідь керуючому справами з того, що аж ніяк не колективне звернення науковців від 25.02.2008 р. стало причинком до офіційної зустрічі президента НАНУ з ініціативною групою науковців. А, саме так це виглядає з відповіді за підписом керуючого справами.

Безпосереднім причинком послужив лист за підписом двох науковців-гуманітаріїв. Довідавшись, що і цьогорічне колективне звернення (як і восени 2006 р.) на ім'я президента НАНУ потрапляє для відповіді В. Арсенюку і Ульяненко – а значить в черговий раз би отримали "фількіну грамоту" – довелось тут же негайно звертатися з автографічним зверненням до Б. Патона та першого віце-президента НАНУ А. Шпака. Однак майже із стовідсотковою гарантією можна сказати таке: і в цьому разі ми абсолютно нічого б не добилися. Цьому можуть бути підтвердженням слова Б. Патона під час зустрічі від 20 березня: на далі не мітингуйте, а звертайтеся в установленому порядку до відповідних структурних підрозділів НАНУ [А з власного досвіду багатьох науковців додамо: і чекайте відписок роками...]. Нами вже на той час було закладено відповідне підґрунтя: звернення до різноманітних установ, але найголовніше, як це не парадоксально звучить (особливо врахувавши, що маємо справу з науковим співтовариством) – фейлетонні за характером Інтернет-публікації, а отже – "гласність і ще раз гласність!" (як полюбляв у свій час казати Михайло Сергійович). Адже і під час зустрічі 20 березня з боку Президії НАНУ було сказано: ми пішли на зустріч аби припинити ці публікації.

І лише після демаршу двох науковців, коли секретареві А. Шпака було покладено на стіл стосик копій звернень в різноманітні державні установи та відомства (з-поміж них і в силові) та супроводжуючий автографічний допис, як і автографічний лист президенту НАНУ, стався телефонний дзвоник Анатолія Петровича до нас. До цього часу заспокійливою мелодією звучать його слова: "Створена Комісія... її очолює В. Палій [котрий перед цим чомусь не мав бажання взяти ініціативу на себе і доповісти Б. Патону про ситуацію – див. попередні публікації]... В. Арсенюка Ви не хочете – ми його Вам не покажемо... така ситуація з молоддю не повинна бути". [Утім, В. Арсенюка показали таки – на зустрічі 20 березня 2008 р.) ]

Тоді виникає слушне запитання: для чого нам же і повторювати про колективне звернення від 25.02.2008 р. та про зустріч 20 березня. Це ми добре і самі знаємо, і ще якось на прогалини в пам'яті не скаржимося. І для чого надавати відповідь майже через два місяці?! Таку ж саму відписочку можна було похапцем підготовити і станом на 25 березня. І в цьому разі в ланцюжок запитань вписується таке: що саме означає відповідь відомства, що від будь-яких його "послуг" ми категорично відмовилися ще на початку березня 2008 р. І з цим навіть погодилося президіальне керівництво. Всі наступні відповіді нам надавав В. Палій.

Ця теперішня відповідь за своєю суттю дуже скидається на листи про не продовження ордерів для проживання в академічних гуртожитках науковим співробітникам.

У Відкритих зверненнях, розданих членам Президії НАНУ та учасникам Загальних Зборів Академії 17 квітня 2008 р. йшлося зовсім про іншу відповідь:

Ми чекали і чекаємо зафіксованих офіційно на рівні рішення Бюро Президії НАНУ всіх домовленостей, досягнутих під час погоджувальної зустрічі з Комісією Президії НАНУ від 19 березня і офіційної зустрічі з президентом НАНУ від 20 березня.

Згідно зі словами А. Шпака, а також тим, що Комісію очолив представник іншого відомства – начальник відділу керівних і наукових кадрів Президії НАНУ – відповіді саме від пана В. Арсенюка ніхто і не вимагав, а не чекав так і по давну.

Що може ще сказати те відомство, від дій чи бездіяльності котрого упродовж років страждали і продовжують свої поневіряння сотні науковців?! (пригадаймо ті ж реєстрації).

І якщо вже керуючий справами отак собі добровільно, від чистоти помислів сердечних вирішив надати роз'яснення науковцям, то його слід було робити саме на те, про що йшла мова 19 і 20 березня. А там було піднято набагато більший комплекс питань.

Зокрема і про подвійні рахунки на оплату за проживання у відомчих гуртожитках; як і те, що оплата по різних гуртожитках встановлена не диференційована; а також на яких правових підставах молоді науковці, котрим з боку Президії не було підтверджено протокольних рішень інститутських комісій з розподілу персонального складу право на житло змушені були (як і на сьогодні) упродовж тривалого терміну платити значно завищені суми.

А саме на ці питання, коли демонструвалися документи у присутності Б. Патона, В. Арсенюк давав однозначно лаконічні відповіді: не знаю, не можу сказати, не володію питанням.

Утім, все ж таки прокоментуємо новий лист-відписку В. Арсенюка (виконавець Д.М. Коростіна). Уже в другому абзаці нам повідомляють, що на зустрічі 20 березня 2008 р. "обговорені та з'ясовані питання, відповіді на які нижчевикладені". По-перше, докладно обговорювалися питання лише під час погоджувальної зустрічі 19 березня. Там науковці, справді, мали змогу аргументовано і на рівних викладати власні міркування з приводу того чи іншого проблемного питання. А от 20 березня нам такої нагоди просто не дали. Це вже після 35 хвилинного мовчазного ввічливого очікування – коли ж нас запросять до слова – буквально вклинилися своїми репліками в монологічний діалог президіальних працівників. Отже, на рахунок положення "обговорені" – акценти розставлені. Стосовно ж іншого – "з'ясовані" – можемо сказати таке: що навіть В. Палій під час зустрічі з Б. Патоном визнав – з переважної більшості питань згоди дві сторони не дійшли, кожен залишився при своїй думці. Отже, вже від початку листа відписувач "наводить тінь на плетінь".

1.Стосовно першого питання (колективного звернення), коли йшлося про надання відкритої інформації про тих, хто отримав службові квартири упродовж 2000-2007 рр. і роз'яснення Комісії, а також і наш компромісний варіант – вже йшлося в попередніх публікаціях. Наразі лише закцентуємо увагу на такому: оприлюднення загальної інформації по секціям та інститутам з ілюстрацією вікових, наукових критеріїв (на зразок як на офіційному сайті СБУ) розставило б багато крапок над багатьма "і". Відразу ж було чітко проілюстровано яким галузям президіальне керівництво приділяє більше уваги, а яких і оминає упродовж десятиліть.

А от що ж науковцям відповідає керуючий справами у листі від 15 квітня 2008 р.?!

Для чогось нам розповідається історія про ліквідацію у 2000 р. черги на житло в НАНУ; відтак – переповідається специфіка укладання теперішнього списку співробітників, на яких подано клопотання про службове житло (на сьогодні налічується 345 заяв). Відповідь на перший пункт найрозлогіша і тут повсякчас акцентується увага читача на прозорості та співдружності з академічними установами, зокрема:

"Існує постійний двосторонній зв'язок між представниками академічних установ, відповідальними за житлову сферу (голови та заступники голів профкомів) та відповідальними особами за житлову сферу у Президії НАН України.

Крім того, відповідна інформація розміщена в Інтернеті на веб-сайтах НАН України, Профспілки працівників НАН України та у інформаційному виданні "Наука і профспілка"".

2. Наш пункт звучав так: "Нагальним є здійснення окремого моніторингу щодо ситуації з потребою житла та соціально-правового забезпечення для різновікових категорій науковців, які мешкають в гуртожитках НАНУ. На підставі його результатів має бути ухвалена окрема програма для науковців старшого віку (більше 35 років) з врахуванням критеріїв, означених в п. 1.".

На сьогодні керуючий справами нам роз'яснює що в Житловому кодексі України та постанові Ради Міністрів України від 04.02.1988 р. N37 Про службові жилі приміщення, не визначені вікові категорії осіб, які отримують такий вид житла. Інакше кажучи, нам вперто нав'язується думка про можливість існування лише одного виду житлової програми для науковців НАНУ – СЛУЖБОВЕ ЖИТЛО.

На рахунок специфіки службового житла в системі НАН України вже неодноразово писали, так що зацікавлений читач може переглянути попередні частини (www.nanu.uol.ua рубрики: "Санація", "Справедливість є і за неї варто боротися" та ін.).

Водночас довідалися з відписки, що "У 2004 році за зверненням Президії НАН України до Уряду України Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву передбачив певну квоту для молодих вчених НАН України, що дало змогу забезпечити житлом 14 сімей молодих науковців".

А ще ми тепер володіємо такою теоретичною інформацією як:

"Для забезпечення житлом молоді (до 35 років) існує Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, де згідно з наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 26 жовтня 2005 р. N2488 визначені переваг у наданні пільгових довготермінових кредитів саме молодим вченим". Знову ж таки, все гарно викладено на папері, а в дійсності?!... Чомусь ті науковці, хоча ми і не маємо жодного бажання вводити в оману людей (як може сказати керуючий справами), котрі намагалися стати на квартоблік за місцем проживання, чи отримати довготермінові пільгові кредити стикалися з практичною неможливістю це зробити. І посилання чиновників відомств в цьому разі було однозначне: Ваше посвідчення оформлено без надання житла.

3. Наші вимоги звучали так:

"Потрібно інтенсифікувати побудову нових сучасних комплексів гуртожитків й комплексів соціального житла суто для науковців. На даний момент часткове розв'язання житлових проблем науковців, які мешкають у гуртожитках НАНУ, можливе за рахунок відселення осіб, які у великій кількості на підставі виданих ордерів проживають в гуртожитках і не мають відношення до Академії наук (військові, працівники прокуратури, суду, СБУ, міліції; розв'язати проблему поселення студентів комерційних ВУЗ'ів, створених при НАНУ, не за рахунок науковців; тощо). Нові гуртожитки мають будуватися з таким розрахунком, аби надавати можливість кандидатам і докторам наук проживати в окремих помешканнях, а аспірантам та науковцям без наукового ступеня слід передбачити внутрішню норму НАНУ в 9 м2 на особу на відміну від існуючої нині норми в 6 м2".

Керуючий справами це прочитує наступним чином:

"У 2007 році було побудовано гуртожиток на вул. Чабанівській, 8 на 210 ліжко-місць та на вул. Заболотного, 148 на 312 ліжко-місць.

Відповідно до Постанови Президії НАН України від 10.10.07 N236 розпочато будівництво гуртожитку Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця в якому передбачено біля 200 ліжко-місць".

З приводу гуртожитків по вул. Чабанівській, 8 та вул. Заболотного, 148 вже писалося. Ці будівлі аж ніяк не є новими сучасними, а відремонтовані зі старих. Всі ці гуртожитки є коридорного типу. Вочевидь ми розмовляємо дещо про інші речі.

З приводу ж будівництва гуртожитку Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, то думка в тексті відповіді не чітко сформульована: чи-то НАНУ виділять близько 200 ліжко-місць, чи то всього в цій будівлі заплановано 200 ліжко-місць. І чи є це те саме будівництво в районі Феофанії, про яке йшлося на зустрічі з академіком В. Семиноженком?!! Яке відношення має НАНУ до будівництва, що його веде медичний університет?! Либонь це відбувається на академічній землі...

Приємно, що відсоток осіб, котрі проживають в гуртожитках НАНУ і не є працівниками академічних установ повільно, але зростає – на сьогодні в офіційній відповіді звучить цифра в 9,8 відсотків. Ще 19 і 20 березня оприлюднено іншу цифру – 7,8 відсотків. Як зізналася на зустрічі 20 березня заступник керуючого справами з соціальних питань М. Терець при цьому не враховано відсоток проживаючих студентів комерційних вузів при НАНУ. напевне, на сьогодні вже підраховано кількість проживаючих студентів, і тому відсоток збільшився; чи як?!

З приводу відселення неакадемічних мешканців, то Комісія Президії НАНУ погодилася однозначно – "відселити". Говорилося про те, що ордери працівникам інших організацій не варто більше продовжувати. Однак відразу після зустрічі 20 березня голова ЦК профспілок працівників НАНУ сказав таке: не потрібно відселяти працівників інших організацій, ну там СБУ... звісно, якщо це працівники якихось там харчевень...

Навіть під час зустрічі з президентом Академії, коли мова зайшла про неакадемічних мешканців, відразу ж Б. Патону услужливо стали натякати: мовляв, це працівники тих організацій, з якими в НАНУ підписано договори. Скажімо, такі собі "потрібні люди" НАНУ. А як же свої наукові працівники?! Як же тоді бути з нормами Положення про академічні гуртожитки від 26.06.2007 р., де йдеться про першочергове забезпечення саме академічних?! А те, що велика кількість працівників академічних установ вимушена ютитися в гуртожитках інших відомств чи винаймати кутки, кімнати?! Чому не взяти на облік таких людей і намагатися покращити їх умови проживання, надавши можливість поселитися в академічні гуртожитки. Мабуть, вони реально більш потрібні для розвитку НАУКИ, аніж представники категорії "інші".

Для чогось у цьому ж третьому пункті відповіді В. Арсенюка йдеться про те, що примусове відселення з гуртожитку проводиться лише в судовому порядку. Однак ордери можна просто не продовжувати працівникам інших організацій, а для цього не потрібно вдаватися до судових позовів.

А тепер розпочинається чи не найцікавіші пункти цьогорічної відповіді керуючого справами НАНУ.

Пункт 4.1. у нас мав таке звучання:

"4.1. Відновлення порушеного законного права для постійних працівників (випускників очних аспірантур при Інститутах НАН України), які проживають у гуртожитках НАН України, щодо безстрокових ордерів (на час роботи в установі НАНУ без вказування терміну проживання) та безстрокових реєстрацій (замість однорічних) ".

З цього приводу вже писалося чимало. Згадаймо лише те, що Комісія Президії НАНУ відповіла на це питання однозначно: "відновити порушене право". Водночас було вказано, що це є справою місцевих ДДГІРФО. Більш докладно з специфікою отримання безстрокових реєстрацій для працівників НАНУ без втручання керуючого справами можна ознайомитися, прочитавши попередню (Ч. ХХІ) частину в рубриці "Санація" на сайті www.nanu.uol.ua

Знову ж таки, саме відновлення безстрокових реєстрацій і було твердо обіцяно 19 і 20 березня. А на зустрічі 20 березня був і керуючий справами. Його реакція на те, що юрист підтвердила слова В. Палія про безстроковість реєстрацій та ордерів, була такою: "ну що ж мені буде легше".

Вдамося до подальшого цитування офіційної цьогорічної відповіді за підписом В. Арсенюка:

"Керівництво НАН України звернулось до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції НАН України щодо надання роз'яснень, чи суперечить вказана постанова НАН України [27. 10. 2006 р. N291] Житловому кодексу України та порядку реєстрації мешканців гуртожитків" (виділено – нами). Ну що ще можна тут коментувати?!... Хіба що вдатися до молодіжного сленгу: прикольна ситуація.

Прочитавши цю відповідь-відписку, у нас виникає слушне питання: чому під час офіційних зустрічей з науковцями ніхто не апелював і навіть не надав нам для ознайомлення тексту Постанови Бюро Президії НАНУ та Центрального комітету профспілки працівників НАНУ від 27.10.2006 р. N291 Про порядок реєстрації мешканців гуртожитків НАНУ. Звісно, що будь-які постанови чи приписи того чи іншого відомства не можуть стояти вище Постанови КМУ; в нашому випадку – це постанова КМУ від.28.07.2004 р. за N985.

Звертаємо увагу на таке: ця таємнича постанова Бюро Президії була прийнята (але її текст не є оприлюдненим на офіційному сайті НАНУ) через кілька днів після дати офіційної відповіді В. Арсенюка (24.10.2006 р.) на колективне звернення науковців – учасників акцій восени 2006 р. До речі, у цій відповіді керуючий справами, мотивуючи відмову стосовно надання безстрокових ордерів і реєстрації, посилається на те, що штатні науковці, які проживають у гуртожитках, є тимчасовими користувачами житлової площі, оскільки (sic!). – "надана їм житлова площа не задовольняє їх кінцевих житлових потреб". Інакше кажучи, за тодішньою логікою керуючого справами, відняти у іногородніх науковців будь-які перспективи стати на житлові черги в м. Києві – це означає краще наблизити їх до задоволення кінцевих житлових потреб. Закінчив цей напрочуд глибокодумний пасаж поважний чиновник таким висновком: "Таким чином, зважаючи на те, що мешканці гуртожитку є тимчасовими користувачами житлової площі в гуртожитку, відсутні правові підстави [виділено – нами] для задоволення вашої вимоги щодо надання безстрокових ордерів та, відповідно, безстрокової реєстрації" (див. повністю ці перли словесної еквілібристики на нашому сайті в рубриці – відповіді). Цинічний обман, чи то пак, як полюбляє казати сам керуючий справами – свідоме чи несвідоме введення в оману людей, полягає в тому, що правові підстави були тоді і є нині вповні присутніми – це, передусім, Постанова Кабінету Міністрів України від 28. 07. 2004 р. за N985 "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні". Однак, як уже обумовлювалося нами раніше, хоч відповідь і датована 24.10.2006 р., але посилання на постанову КМУ N985 від 28.07.2006 р. не має. Зате йдеться про наказ МВС України від 26.055. 2004 р. N571. Іншими словами, наказ МВС України керуючий справами НАНУ ставить вище за Законодавчий акт – Постанову Кабінету Міністрів України.

Якщо згадані вище запити надіслані В. Арсенюком насправді, тоді в якій ситуації опиниться те саме МВС?! Чи надасть воно бонзам відмінну відповідь від тої, що вже надіслало нам, маленьким науковцям?!

Аналогічна ситуація із Мін'юстом: що і кому воно відповість. Нам, а чи керуючому справами НАНУ надійте позитивний відпис?! При цьому слід врахувати, що була усна публічна відповідь (ретрансльована першим радіоканалом) заступника міністра юстиції України Л. В. Єфименко – де позитив превалював на боці маленьких науковців.

Слід згадати ще і той проект закону, ініційований такими собі власниками гуртожитків, що лежить на експертній оцінці в Мін'юсті (докладніше див. Ч. ХХІ). Як нам пояснювали 22 квітня 2008 р. в кабінеті відповідальної особи в міському управлінні ДДГІРФО, оскільки постанова КМУ N985 є досить простою і чіткою, саме цим моментом і намагаються скористатися власники відомчих гуртожитків. І все, більше ніж впевнені, мотивується вельми почесною місією – спасіння того чи іншого відомства від розрухи, шукачів легких хлібів (пригадайте вислів радянських часів – "летуни") тощо. Задля виконання такої місії гіпотетичних "летунів" перетворено на реальних "лишенців".

Хоча 8 квітня 2008 р. на Пленумі Київського регіонального комітету профспілок НАНУ керуючий справами сказав такі слова:

"Я Вам ще раз кажу: я за те, щоби максимально покращити умови проживання, от прийдуть листи з Мін'юсту – скажуть, що неправильно робив – добре; скажуть, що порушував, і ми введемо цю безстрокову реєстрацію.

Так, є певні незручності у проживанні – строкові реєстрації. Однак, я не хочу, щоби мене тягали в прокуратуру – що той-то і там числиться, а працює вже в іншому місці, а ще щось і накоїв".

У пункті 4.2 нашого колективного звернення йшлося про відновлення рішень інститутських комісій з розподілу персонального складу стосовно випускників аспірантур з відривом від виробництва за державним замовленням, починаючи з 2003-2004 рр. До цього часу таким успішним випускникам надавалося "ПРАВО НА ЖИТЛО". Молодий науковець міг стати на квартирний облік за місцем проживання не очікуючи п'ять років (постанова КМДА 1991 р.), брати довгострокові кредити, не отримувати принизливих листів щодо не продовження ордерів на проживання у відомчому гуртожитку, сплачувати меншу ціну за проживання в академічному гуртожитку, тощо. Одним словом, такий науковець – був свого роду "науковцем у законі" в рамках НАНУ.

З указаного часу відбувся соціально-скандальний перехід на абсолютно незрозумілу форму взаємовідносин між успішними випускниками аспірантур з відривом від виробництва за державним замовленням та Президією НАНУ, при тому ніяких постанов Бюро Президії з цього приводу не приймалося.

Хоча Постанова КМУ від 1.03.1999 р. N309 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, діяла і до 2003-2004 рр., однак виявилося, що типова угода в системі НАНУ є не розробленою. Проте в преамбулі до цієї постанови чітко сказано – вона є обов'язковою для наукових установ всіх форм власності. У зв'язку з цим можемо припустити, що ті форми протокольних рішень інститутських комісій з розподілу персонального складу, які ми підписували, надаючи свою згоду на запропоновані нам умови праці (оплата) та забезпечення житлом (здебільшого – відомчий гуртожиток), і є таким інваріантом типової угоди. Адже ті форми враховували весь той набір критеріїв, передбачений Додатком 1 до Постанови КМУ N309.

Наведемо витримку із останнього нашого запиту до Мін'юсту, де достатньо висвітлено це питання:

"2. На яких правових підставах і з яких реальних причин у 2003-2004 рр. відбувся перехід на іншу форму взаємовідносин між Президією НАН України і молодими науковцями, котрі закінчили аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням? До цього часу таким молодим науковцям, що успішно закінчували аспірантуру, підготовивши дисертаційне дослідження, інститутськими комісіями з розподілу персонального складу надавалося посвідчення, де у графі "забезпечення житлом" вказувалося – "гуртожиток" чи "квартира", а з боку Президії НАН України – отримували підтвердження. Із вказаного вище часу в даному посвідченні всупереч рішенням інститутських комісій ставиться у зазначеній графі прочерк.

Проте, згідно з п. п. 17 і 43 Постанови Кабінету Міністрів України N309 від 1.03.99 р. передбачено укладання типової угоди між випускником аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням, де передбачається створення належних умов праці та забезпечення впорядкованим житлом. Слід зазначити, що в системі НАНУ на вказану категорію успішних аспірантів не розповсюджувалася (і не розповсюджується до цього часу) дія офіційної типової угоди. Проте, всі успішні аспіранти зазначеної категорії виконували і виконують весь комплекс критеріїв, передбачених Додатком 1 до Постанови N309 КМ України: своєчасне виконання аспірантських зобов'язань, успішне складання кандидатських іспитів, успішне і своєчасне написання кандидатського кваліфікаційного дослідження тощо.

До останнього часу діяла інша форма – Форма 1 (строгої бухгалтерської звітності), котра передбачає включення набору вказаних критеріїв, протокольне рішення комісій з розподілу персонального складу, підписи керівників установи, головного бухгалтера, членів комісій, самого випускника аспірантури (із обов'язковим зазначенням його згоди чи причини незгоди з рішенням). Форма N1 є по-суті аналогом типової угоди, тим більше, що інваріанти типової угоди передбачено у тій же Постанові КМУ N309. Так чому остання не виконується? Нагадуємо: йдеться здебільшого лише про місце в гуртожитку для успішних випускників аспірантур з відривом від виробництва за державним замовленням, розподілених на штатну ставку в академічні інститути.

Водночас, згідно з постановами Бюро Президії НАН України (N206 від 5.07.06; N105 від 11. 04. 07 р. та ін.) в системі НАН України введено нові потужні лінії відомчих гуртожитків із сотнями ліжко-місць. У відповідності до тих же постанов Бюро Президії НАН України йдеться також про залучення та закріплення здібної молоді в системі НАН України.

Натомість спостерігаємо явище, коли, приміром, у березні 2007 р. на інститути надходили листи від імені керуючого справами НАН України, де чітко вказувалося: аспіранти набору поточного року будуть селитися на вивільнені місця чи то аспірантів, чи то науковців. Інакше кажучи, директора інститутів опинялися перед своєрідною дилемою: або молоді науковці (штатні працівники) або аспіранти. Восени 2007 р. з'являлися листи з відмовою у продовженні ордерів навіть штатним працівникам, розподіленими інститутськими комісіями з розподілу персонального складу "з наданням житла" (у листах-відмовах зазначалося вже інше – "без надання житла"). Більше того: іноді від вступників до очних аспірантур учені частини вимагають "добровільних" письмових відмов від права на ліжко-місце в гуртожитках".

І якщо у питанні з безстроковими реєстраціями Управління справами та ЦК профспілок працівників НАНУ ще якимось чином спробувало чи-то відреагувати на стурбованість науковців своїм становищем, чи-то убезпечити себе на майбутнє, то у випадку з наданням повноцінного статусу молодого науковця, не прозвучало (поки що – а раптом десь і вона вигулькне з часом?!) жодної роз'яснюючої постанови Бюро Президії НАНУ. Цікаво було б широкій громадськості ознайомитися з тим, які саме галузі в НАНУ поціновувалися більше упродовж 2003-2004 рр., коли лише успішні випускники аспірантур технічних і природничих інститутів отримували з боку Президії підтвердження протокольних рішень комісій з розподілу персонального складу. Якщо гуманітарні науки настільки є обтяжливими для Президії НАНУ, то варто було б виокремити ці інститути в пряме підпорядкування Кабінету Міністрів України. А якщо НАНУ ще залишається Національною академію наук України, то – а це прописні постулати – слід рівною мірою дбати про повноцінний розвиток всіх секцій, відділень та інститутів.

Не можемо ще раз не згадати відповідь на це питання самого керуючого справами, що прозвучала 8 квітня 2008 р. на Пленумі Київського регіонального профспілкового комітету. Тоді В. Арсенюк сказав буквально таке: головна причина того, що ми не даємо "право на житло" – у нас не має можливості:

"До 2003-2004 рр. виписували посвідчення з наданням житла. Поки у нас була така можливість ми надавали. Сьогодні такої можливості у нас не має. Я не дуже добре знаю з цього приводу законодавство. Так це є проблема".

Стосовно цієї сакральної "можливості", то раніше нам роз'яснювали ситуацію так: не вистачає ліжко-місць у відомчих гуртожитках. Таке роз'яснення запропонував навіть В. Палій під час погоджувальної зустрічі 19 березня 2008 р. Однак, коли ми йому тут же довели, зростання цих самих ліжко-місць за рахунок надання службового житла в 2003-2004 рр. – це 100 квартир, а також і введення нових потужних ліній відомчих гуртожитків, тоді нам стали пояснювати ситуацію вже по-іншому. В. Палій особисто сказав, керуючий справами до 2003-2004 рр. лише частково виділяв квоти на те, щоби в формулярах успішних випускників аспірантур з відривом від виробництва за державним замовленням підтверджувалося протокольне рішення інститутських комісій з розподілу персонального склад – "з наданням житла – гуртожиток". Уже на другий день, 20 березня всю так би мовити провину в порушенні законодавства – постанови КМУ N309 – начальник відділу керівних і наукових кадрів взяв на себе. Керуючий справами ніде не фігурував. Взагалі, 20 березня складалося таке враження, що всі дуже перейнялися спасінням ангельського іміджу такого академічного відомства – як Управління справами.

Наше пояснення цього соціально-скандального переходу на іншу форму взаємовідносин між молодими науковцями та НАНУ прозвучало 19 березня на погоджувальній зустрічі з Комісією НАНУ. Саме з 2003 р. з боку держави почала виділятися певна кількість житла, а також саме 2003 р. постановою Бюро Президії НАНУ від 11.07. N210 (Додаток 1) розроблено Положення про службове житло в системі НАНУ. Інакше кажучи, чітко простежується тенденція, коли йдеться лише про один вид забезпечення житлом науковців НАНУ – службове житло (не дивлячись навіть на так звану вислугу літ в тій самій Академії). А згідно з Положенням про службове житло, котре нам керуючий справами доклав до цьогорічної відповіді у вигляді Додатку, все надається на розсуд Комісії у складі 11 людей. Службове житло може бути переведене в розряд неслужбового. Коли в ньому відпаде потреба. А всі маніпуляції з цією категорією житла відбуваються в межах відомства керуючого справами... на предмет специфіки службового житла по-академічному також неодноразово піднімалося питання. Лише додамо, настав певний момент – 2003-2004 рр., коли науковці зі статусом "надання житла" стали неначе більмо на оці для певних структурних підрозділів НАНУ.

Якщо не було б ніякої різниці в системі НАНУ між науковцями, котрі отримали підтвердження такого статусу від Президії, і тими, хто не зумів отримати підтвердження, тоді чому така категорія "неповноцінних" в юридичному аспекті науковців упродовж років відчувала на собі дискримінаційні мірі з боку відомства керуючого справами НАНУ?! Передусім пригадаймо значно завищені розміри оплати за проживання у відомчому гуртожитку, не врегульовані постановою Бюро Президії НАНУ. Утім, це було вельми промовисто навіть не для втаємничених: офіційно на рівні рішення Бюро Президії НАНУ провести такий внутрішньо академічний розподіл не за науковими критеріями, а суто за формулою: чи підтвердила, чи ні Президія протокольне рішення інститутських комісій з розподілу персонального складу стосовно успішних випускників аспірантур з відривом від виробництва за державним замовленням.

При відповіді на пункт, що розглядається, відмічається певна еволюція поглядів керуючого справами. Адже при відповіді восени 2006 р. згадувалися інші пункти постанови КМУ N309 – 10 і 15, а п. 17 розкривався не до кінця. В цьогорічній відповіді є посилання тільки на пп. 17 і 43. Аналогічні пункти у своїй відповіді вказує і начальник відділу керівних і наукових кадрів. Однак В. Палій займає дещо відмінну позицію, наводячи повністю текст названих пунктів Положення, і не роблячи при цьому власних заперечувальних висновків. В цих пунктах йдеться про те, що випускника аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням повинні працевлаштувати та забезпечити відповідними умовами праці, впорядкованим житлом тощо.

П'ятий пункт у цьогорічній відповіді керуючого справами повністю здубльовано з нашого звернення:

"5. Для розв'язання проблем з реєстрацією осіб, які проживають в гуртожитках та працюють в установах НАН України, вважаємо за необхідне запровадження системи укладання тристоронніх угод за участю науковця, адміністрації установи, де він працює та ДЖКП НАН України".

Пояснення з цього приводу може бути лише те, яке його надала академічний юрист під час погоджувальної зустрічі від 19 березня 2008 р. Коли науковцями писалося звернення на ім'я президента НАНУ, багатьма нюансами ще не володіли, а тому і запропонували такий шлях виходу з критичної ситуації. Проте академічний юрист сказала, що ці тристоронні угоди абсолютно не потрібні, оскільки вже все врегульовано законодавством; а ці угоди можуть лише внести плутанину. Варіант, запропонований академічним юристом, такий: реєстрації і так повинні бути безстроковими, а ордера працівникам НАНУ видаватимуться за принципом: штатним працівникам – "на період роботи", а контрактним – "на період контракту". В жодному разі не буде проставлено граничний термін.

У зв'язку з такими роз'ясненнями академічного юриста, а також публічними обіцянками при президентові НАНУ, віце-президентах НАНУ, на сьогодні ми відмовилися від пункту про трьохсторонні угоди (для узгодження позицій власне і була створена комісія). Між нами і установою вже укладено трудовий договір, для штатних працівників він є безстроковим. Якщо хтось залишає Академію, автоматично припиняється дія ордеру і впродовж місяця повинен звільнити помешкання. Однак тут потрібно враховувати нюанс, на котрий звернула увагу академічний юрист: якщо людина десять років проживе навіть у гуртожитку, ніхто її вже не вижене.

Варто відзначити і певну еволюцію поглядів відомства керуючого справами. Скажімо, відповідь 2006 р. закінчувалася певною демагогічною риторикою:

"На завершення зазначимо, що Президія НАН України, розуміючи велике значення вирішення питань задоволення житлових потреб співробітників установ і організацій знаходити шляхи їх вирішення, навіть у складній економічній ситуації, що має місце в нашій державі. При цьому президія НАН України вважала б корисним, коли б члени рад гуртожитків разом з ЦК профспілки працівників НАН України та Київським регіональним комітетом профспілки працівників НАН України брали більш активну участь у розробці пропозицій щодо вирішення житлових питань у НАН України та їх практичному впровадженні у життя". Цьогорічна відповідь закінчується лаконічно сухо – докладним запозиченням нашого п'ятого пункту. Чи-то складна економічна ситуація в країні стабілізувалася, чи-то Президія НАНУ вже всі проблеми розробила і віднайшла всі шляхи виходу з проблемних вузлів; а чи ми як кандидати для співробітництва не підходимо в силу свого радикалізму; а чи-то виконавці просто вирішили віднестися з більшою повагою до науковців і не вдаватися до живописного окозамилювання?!...

Можна було б ще дуже багато коментувати цьогорічну відповідь керуючого справами НАНУ, однак нами це вже робилося в інших дописах (оскільки проблеми ті ж самі), і, чесно, не має особливої снаги повторюватися.

Дозволимо собі лише викласти прохання безпосередньо до керуючого справами, сподіваючись, що він все-таки читає наші дописи.

Якщо вже шановний керуючий справами береться відповідати науковцям, то робіть це предметно і конкретно, враховуючи весь комплекс поставлених запитань. А щоби легше було розпочати такий діалог, пропонуємо Вам конкретно відповісти на запитання:

- Як Ви особисто і відверто поясните ситуацію (бажано без відсилок на господарську розруху і заборгованість ДЖКП НАНУ), коли упродовж більше ніж півторарічного терміну сім'ї науковців (які не отримали підтвердження з боку Президії протокольних (!) рішень інститутських комісій з розподілу персонального складу – "з наданням житла – гуртожиток") змушені були сплачувати значно вищі суми за оплату проживання, а ніж інші науковці. Про наукові критерії промовчимо. Сума була досить значною – різниця в 100-125 грн. щомісячно. І на сьогодні є та ж сама диференційована оплата, правда, суми фігурують менші. На яких підставах відбувся такий скандальний внутрішньоакадемічний відбір?! Документальні підтвердження у вигляді платіжок у нас всі збережені. І знову мова йде не про поодинокі випадки, а системність. У зв'язку з оплатою за проживання в академічних гуртожитках виникає ще один аспект: подвійних рахунків, коли доводиться сплачувати за неіснуючого мешканця і котрий обов'язково повинен бути неакадемічним.

А як Додаток до Вашої відповіді вкрай бажаним є долучити текст постанови Бюро Президії НАНУ та ЦК профспілок НАНУ від 27. 10. 2006 р. за N291 Про порядок реєстрації мешканців гуртожитків НАН України.

Підкреслимо, ми сподіваємося, що Ви проявите ініціативу не лише з дискримінаційними присмаками, а й у відповідності до власних слів від 8 квітня на Пленумі КРК профспілок НАНУ:

"Я Вам ще раз кажу: я за те, щоби максимально покращити умови проживання".

P. S. Науковці не забули і закінчення казочки про Козу-Дерезу, яка повністю одноосібно узурпувала всі майнові права і витіснила маленьке Зайченятко з його хатинки. Утім на Козу-Дерезу віднайшовся і Рак-Неборак; пам'ятаєте: "А я Рак-Неборак, як ущипну – буде знак!".










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua