І не тільки тому, що в двобої зійдуться представники двох націй, конкуруючих на сході Європи в питаннях регіонального лідерства, але представники двох антагоністичних світоглядних систем.
Віталій Кличко – боксер-доктор філософії, діючий "помаранчевий" політик, що активно підкреслює свою відданість європейським цінностям, і робить це, як на мене, не тільки тому, що має амбіції стати міським Головою Києва, виборці якого не зрозуміють інших цінностей, але схоже тому, що саме європейський світогляд таки направду відповідає його прагненням. А Володимир Кличко завжди підтримував старшого брата в усіх його публічних починаннях. В ідейному плані був по суті його альтер-его.
Султан Ібрагімов – російський "вишибала", який при цьому не соромлячись з піною у рота (чи якоюсь іншою білою слизовою рідиною) і рабським самоприниженням у візантійському стилі розшаркується перед російським диктатором Путіним: "Я очен расчитиваю на падержку нашава президента. Еслі на боє будет присутствавать Владимир Владимиравич Путін, ета дабавіт мнє пабеднай матіваціі. На я єща не дастиг такава уровня, штоби лічна приглашать президента страни на свой матч!"
Антагонізм двох світоглядів навряд чи буде визначальним у змаганні м'язів та техніки бою, ми просто бажаємо нашому Кличкові перемоги над їх Ібрагимовим, а ось на шпальти газет та телеекрани всього світу наслідки саме ідейного змагання вже виплеснулись.
І хоча українські ЗМІ, очевидно з причин атавістичних комплексів постколоніальної залежності від російського світогляду, в основному "не помітили", або помітили "частково" цей антагонізм, світові медіа активно обговорюють скандал, що його спровокував менеджер "росіянина Султана Ібрагімова" – цікаве словосполучення, до речі.
Прогнозуючи результат бою, менеджер Ібрагімова в ефірі одного з багатьох реп-радіо Маямі заявив буквально наступне: "Sultan Ibragimov knocks out this Ukraine gay, motherfucker!". Дослівно: "Султан Ібрагімов нокаутує цього українського гея, є...мать!"
Американська, а слідом за нею і європейська преса масово висловлює обурення випадом команди Ібрагімова, тим більше, що сьогодні відбувається активний пошук шляхів подолання гомофобії в спорті у Вільному Світі (демократичному, цивілізованому, країнах Золотого Мільярда, Світі європейських цінностей – оберіть найкраще визначення для себе).
Злякавшись суспільної реакції менеджер Ібрагімова поспішив заявити, що готовий вибачитись перед Володимиром Кличком, щоправда вибачення було скоріше форсом – філологічний екскурс в нюанси англійського сленгу. Транслюючи його намір вибачатись український канал "1+1", щоправда навів тільки останнє слово образи, звівши проблему до нібито образи матері Кличка, боягузливо оминувши проблему гомофобії. Така позиція одного з провідних телеканалів країни для мене є щонайменше дивною, зокрема й з огляду на те, що серед вітчизняних телевізійних (і не тільки) журналістів є достатньо людей, які бодай з огляду на власну соціальну безпеку не повинні б були замовчувати подібного роду проблеми, особливо коли вони стають темою всесвітньої дискусії. Та й з точки зору об'єктивності та повноти висвітлення подій, подібне самоцензурування не витримує жодної критики.
Зовсім інша ситуація з росіянами та їх п'ятою колоною в Україні. До речі, це не перший випад російської публіки на адресу братів Кличків зі стійким гомофобним душком. На пам'яті коментар менеджера ще одного російського боксера Валуєва: "Ми направілі в адрєс братьєв Клічко прєдлажєніє... аднака, как я понял, ані могут лішь кукарєкать пра бой с Нікалаєм (Валуєвим), нє больше. У ніх єта нєплоха палучаєтся".
Безумовно, при бажанні можна слідом за менеджером Ібрагімова поуправлятись в філологічних викрутасах і спробувати довести, що "кукарєкать" тут це просто "кукурікати". Але промосковські пропагандисти в Україні чітко вловлюють "месиджи" своїх російських однодумців. Тож повідомлення про вищезгаданий випад на адресу братів Кличків, один з неофіційних сайтів Партії Регіонів, що міцно сидить на російському фінансуванні, подав під заголовком: "Братьєв Клічко абаз валі пєтухамі!". Що вже згадувати ті ріки помиїв, що їх вилили різного роду "православні" проросійські сайти та газетки в Україні після фотосесії братів Кличків "Sexy Klitschkos" для німецького журналу МАХ. (Ці фото використано для ілюстрації цієї публікації).
До речі про гомофобію Партії Регіонів, схоже це на сьогодні їх останній аргумент. Інший їх сайтна днях заістеричив: "Пєрвий націанальний вазглівіт гей!", гидотненька така публікація з симптоматичним підсумком оплачуваного з російських нафто-газодоларів пропагандиста: "Зачєм так прямалінєйна і груба на пост госчіновніка висшава ранга прадвігают гєя? Чія, рука будєт лєжать на "пєрвай тєлєкнопкє" єврапєйскава хрістіянскава гасударства?"
Залишмо для психоаналітиків пасаж про європейську державу, про яку з якого дива захвилювався агітатор ПР, залишмо й неув'язку європейськості з "християнськістю", принаймні в розумінні ПР, точніше їх старших братів з Москви, а особливо Сергієва-Пасада.
Питання в іншому – з чого б це Партії регіонів відсоток геїв у фракції якої в Верховній Раді на перший погляд невтаємниченого спостерігача вищий за середньостатистичний по парламенту, так захлинатись в гомофобній істериці? Тай формування сексуальності і уявлень про сексуальну поведінку лідера ПР проходило в совєтській зоні для неповнолітніх – дві ходки як не як!
"Зачєм так прямалінєйна і груба на пост госчіновніка висшава ранга прадвігают гєя?" – грізно так питається інформаційний ресурс політичної сили, яка ще півроку тому, будучи при владі "прямалінєйна і груба прадвігала гея" на високу посаду судді Європейського суду з прав людини. І нічого. І РПЦ вибачила, як приблизно тоді ж вибачила цілування Януковичем хреста у "анафемованого" Патріарха Філарета. Отже, припустити, що гомофобія – це внутрішнє, ідейне так би мовити, переконання регіоналів дуже і дуже складно.
Політичні мотиви? Навряд: рейтинг проросійської п'ятої колони в Україні – Партії Регіонів в купі з комуністами падає стрімко, тож жодні гомофонні істерики його не врятують, тим більше, що орієнтовані на московський патріархат ідейно-релігійні гомофоби і без таких істерик голосують за червоно-голубих (в політичному сенсі).
Хіба це робиться аби подібними гомофонними випадами не допустити призначення на посаду конкретну, невигідну ПР, особу, як в 2003 їм вдалось не допустити звільнення Януковича з посади голови уряду і призначення Кучмою на цю посаду Кірпи? Пам'ятаєте, тоді сумнівні фото чоловіка, схожого на небіжчика, в компанії з юнаком спочатку з'явились саме не підконтрольних Ахмєтову донецьких сайтах? Режиму Кучми його гомофобія дорого обійшлась: хто знає, які б були результати виборів, якби не дай Боже, кандидатом від режиму був би не двічі судимий урка з вузько регіональною підтримкою, а відомий всій Україні "міцний господарник", "благодетель" не так Сходу (який би й так проголосував за вказівкою тодішньої Банкової), як Заходу, де тисячі сімей в прямому сенсі годувались з піднятої Кірпою залізниці? Але кучму переконали, що диму без вогню не буває, і що суспільство таке ж гомофонне, як і він – Кучма, тож рокіровку Януковича-Кірпа, яку так лобіював тоді Медведчук, так і не відбулась. Але те, що спрацювало п'ять років тому в ситуації з Кучмою, в сучасній Україні навряд чи ефективно – подібними закидами підірвати кар'єру в Україні навряд чи можливо і в ПР всі це розуміють, багато з власного прикладу...
Як на мене, єдине пояснення актуалізації для ПР теми боротьби за "європейське християнське гасударство", шляхом слідкування за тим, "кто с кєм спіт і с какой старани любіт" (з того ж сайту) в евентуальних дострокових виборах і в тому, що грошей на них Януковича Ахмєтов скоріше за все не дасть – у них з Ющенком (типу з Балогою) тепер свій проект, а гроші Ренат рахувати вміє. Тож і доводиться Януковича розпочати змагання з комуністами за московські гроші – як православні, так і лужковські.
Адже для Москви (в усіх її проявах) ця тема болюча і направду ідеологічно ферментована. Тому і можливі випади зі сторони росіян в усіх сферах буття і на адресу будь-кого. При цьому наші північні сусіди щиро переконані, що подібна поведінка дійсно робить їх сильнішими, а противників, особливо, якщо застосувати до них тактику гомофобних образ, – слабшими.
Ну що ж, побачимо вже сьогодні, наскільки це допоможе Ібрагімову на рингу. Хотілось би, аби Dr. Klychko will knock out this Rassian barbarian, Rassafucker!
Дай Боже успіху Володимирові Кличкові і не так в пику москалям, як во славу українцям, адже його успіх – успіх кожного українця, ким би цей українець не був, кого б і як не любив.
