Віват Україна – Яценюк спікер!

Це про нього сказав Віктор Янукович своє легендарне "Я думав, що я помилився. На жаль, ні". Він не продається але у нього немає ворогів. Це він розмовляє з американцями англійською з американським акцентом, з росіянами російською з московським, а з діаспорою в Канаді українською з канадійським (!) акцентом. Він супер генеальний вже тим, що він чи не перший глобальний українець в політиці.

Гутірка українських лібералів створила на нього профайл як на одного з чотирьох лібералів які успішні в Україні. Його люблять націоналісти і комуністи, сині і жовті... А знаєте чому?

Тому що він The Generation Next, Арсеній Яценюк це нова пост-пост-радянська паросль яка нарешті проклюнулася в еліту. Це насправді та надія на яку дивляться всі старі і вже вихолощені на мітингах нові. Вся ця українська еліта як не стрибає вона бачить перед собою велике залізне брильце совка, кордони закритого суспільства. Яценюк вже за цією стіною. Питання лише поведе він за собою чи так і залишиться там, на новому оберті. Приклади такого неуспіху вже є. Пан Рибачук, хоч і є таким собі космонавтом, людиною з майбутнього, ще одним глобальним українцем але йому чогось не вистачило сил вийти на політичну орбіту. Яценюк же, парадокс, хоч і з того самого помаранчового гнізда але його всі люблять. Бо The Generation Next, нова генерація, а Рибачук всеж зі старої.

Отже, продовжуючи такі космічні мотиви, Верховна Рада випустила на найвищу орбіту 33 річного хлопця з Чернівців. Значить він заслужив. Питання зараз чи заслужили його українці.