Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Слово за Слово, або три аргументи "свідомого українця"

Борис Бородин | 14.07.2007 20:25

-6
Рейтинг
-6


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
16

Чи є так звані "свідомі українці" спроможними прожити без Росії?

Кожна людина, яка витратить 2-3 дні на вивчення сайтів, де підіймається питання української та російської мови, відчує деяке "дежа вю". Нібито кожен раз збираємося говорити про мови, але кожен раз збиваємося на одне й теж саме. Не встигне ще згаснути диспут, як нова порція відвідувачів починає те саме, з самого низу. Це дуже корисно для рейтингу сайта, але спонукає не витрачати час на сперечання в форумах, а переходити на статті. Хоча присмак живої дискусії зникає і створюється враження, що говориш у порожнечу.

Всі аргументи "свідомих українців" проти російської мови поділяються на три "кляси" по рівню замаху и зводяться до наступного:

1. Росія погана.

2. Російська мова погана.

3. І нарешті, як вже все інше не діє: ви самі погані, забирайтеся з нашої України!

Звісно, що рівень замаху залежить від рівня ксенофобії, яка застить очі, але спробуємо відкинути емоції і проаналізувати питання на тверезу голову, керуючись тільки технічною стороною і загальноприйнятими в Європі принципами.

"Росія погана"

Існує два типи пророків цього тезису. Перший викладає цей тезис з величезною купою документів в руках, створюючи довжелезні списки доказів образ з боку Росії, дбайливо підбираючи по датах, місцях та обставинах. Другий плаче по Україні, наче по померлій. Але в руках в нього ті самі списки, складені першим.

Що ж то за списки, які здаються "свідомим українцям" непереможним доказом? Вони беруть тисячолітню історію Русі, літопис давньої суміші племен, які вогнем і кров'ю переплавлялися в НАРОД, здатний навіть після безперечно загибельного удару монголів вижити, перемогти, повернути собі землю і славу, розмножитись і народити в свою чергу нові мови, нові народи, нарізають цю історію на маленькі шматочки і розкладають їх по купках: "це мені, а це тобі, це знову тобі, це весь час тобі...". А потім ходять з цією торбою скорботи і збирають собі на життя, дуже непогане, як у колишніх замполітів, бо працювати вже не треба: рота закрив – робоче місце прибране. Не помічаючи того, що принижують гідність свого народу і продають на сторону його майбутнє.

Нарізати історію є багато бажаючих, і з іншого боку також. Між ними нема ніякої різниці, бо вони брати. По крові.

Тому я не збираюся тут рахувати "факти". Я лише нагадаю, що русские (!) ніколи не кидали своїх – ні в татарському, ні в польському, ні в германському полоні, куди за долею або лихою волею своїх пророків потрапляє Україна. Але пропонувати врятованим Росія може тільки те, що має сама. А декому цього замало. При загарбниках бо вони жили б краще.

Але існує інший аргумент.

Нехай росіяни усі геть є суміш "татарських та фінських зграй", як це написано в мюнхенському підручнику, яким ви хотіли виховувати моїх дітей. Нехай Росія погана. Нехай Україна веде родовід від трипільських горщиків, Геркулеса чи самого Зевса.

Яке це має відношення до права громадян України використовувати та поважати ту чи іншу мову? На Україні російську використовують росіяни, німці, євреї, татари, хоч караїми, значна частина українців, нарешті, наш державний кум Саакашвілі і майже всі закордонні дипломати. Не менш як половина громадян України. Половина населення в цивілізованій країні має право на визнання своєї мови другою державною.

І це право ніяк не залежить від Росії.

"Російська мова погана"

За часів референдуму, який приніс Україні самостійність, багато цитувалося: "скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина". Мабуть, час маскування минув і наверх полізло те, що ховалося всередині... Але маю зауважити, знову з позицій цивілізованої громади, що мову мають критикувати ті, для кого вона рідна. Маргарет Тетчер – англійську, росіяни – російську, ми – українську. А якщо українці починають критикувати російську, або навпаки – це образа, яка доводить, що час мову захищати. Що і робиться.

Так, нехай наша мова здається вам "собачою москальською". Ці ваші примхи нам ні до чого. Ми маємо право зробити її другою державною і ми будемо за те боротися. Бо нас багато і нас не подолати.

А те, що ви голосно запевняєте самі себе, що це тільки передвиборча хвороба... Що ж, тіштеся. А народ випрямить спину і підійме голову.

"Забирайтеся з нашої України!"

Цей апофеоз означає тільки одне – цивілізованих аргументів в вас нема. Лишається тільки самообман, що кляті вороги накидали сюди агентів з парашутами, які ото і відстоюють права російськомовних. Не тіште себе, це неправда. Всі, хто голосує за російську мову, народилися тут, тут живуть і жити будуть і є українськими громадянами. Тому, що всім іншим воно ні до чого.

Це наша рідна земля. Так, ми бачимо її не такою, як ви: не танцями біля ватри і не піснями під бандуру, хоч це на своєму місці і добре. Україна – це ще комплекс "Енергія" Південмашу, метал, порти, вагони, міндобрива, комп'ютери і технології, нарешті, кваліфікована праця – все те, чого ви намагаєтесь нас позбавити.

Тому на кожен вигук: "Чемодан, вокзал, Росія!" буде: "Чемодан, вокзал, Варшава!". Чи Італія вам подобається більше?

Закінчуючи розмову про аргументи "свідомих українців", я маю навести ще одне. За лічені 14 років незалежності українська держава зробила всі ті помилки, у яких звинувачує Росію. Незважаючи на те, що це ставить країну на межу розпаду. Ліквідовано систему освіти на російській мові, вона офіційно признана другосортною. "Хочеш перемогти ворога – виховай його дітей"? Добре, що поки дозволяють вдома розмовляти. Поки ще. Дозволяють. "Лікарю, зцілися сам!"

Попри всю повагу до опонентів, я маю визначити – всі їх аргументи мають одне обґрунтування – існування Росії. Що було би з вами, панство, якби Росії не було? Ясно, що свято! Але чи лишився б у вас хоч один аргумент не проти російської, а хоч би проти англійської? Не погана. Не погана країна (боже борони!). Та і чемодан добре би самому до неї зібрати... Та у вас і зараз (пардон, "наразі") тільки одна мрія – вивчити дітей до fluent English та послати їх як надалі звідси. Хоча б на весілля у англійський замок з їх чоботарем... То як щодо другої державної англійської? Я вже чув декілька разів відповідь: "в цьому був би сенс".

Тому я бачу, що турбує вас не доля української мови. Ви досі не закінчили другу світову і намагаєтесь перевернути світ догори дригом (який файний вислів!), аби задовольнити свою нелюбов до сусіда. Забери в вас Росію – життя втратить мету, не буде за що боротися, не буде на чому робити кар'єру.

Маю неприємне повідомлення до вас: не можна змінити минуле і позбутися сусіда. Не можна викреслити половину своїх співгромадян. Не можна кожен день ображати їх і їх мову і чекати, що так буде завжди. Цей час минув. В Таллінні – теж.

Але можна з повагою до сусідів жити далі.

До побачення на виборах! Які б вони не були.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua