Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Знову геополітичні спокуси? (Проти Дугіна)

goutsoullac | 9.06.2007 00:07

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
6

Обманюватися знову і віддатися "англо-американському імперіалізиові" – після "совіцької" та "німецької" спокус – чи буде для України доцільним?

Знову геополітичні спокуси? (Проти Дугіна)
К. Ясперс запропонував концепцію "вісьового часу", К. Хаусхофер – "вісьового простору". А. Дугін використав розудок (Verstand) для їх поєднання в уявленні (Vorstellungen) про "Абсолютну Родіну". Але в дійсності слід виходити з разуму (Vernunft), і тоді відкриється, що континуум реальності - це відносність буття, роздвоєного на суб'ект та об'єкт, і тому слід шукати "момент" буття, з'єднуючий їх навпрямки (coincidentia oppositorum) без опосередкування пізнанням.

Єдиним гаслом, здатним об'єднати всіх громадян України, – або принайні тих, хто проголосував 1 грудня 1991 р. на референдумі за незалежну державу Україна, – у теперішньому часі може бути тільки таке: "Не про таку Україну ми мріяли! Не за таку Україну ми голосували! Не за таку Україну тривала перманентна 500-літня (1490 – 1991 рр.) війна!"

Владний істеблішмент ("Система") України намагається знайти офірного "цапа-відбувальника" у самій політичній системі (формі).

Дехто знаходить інших "хлопчиків для биття": москалів, євреїв, масонів, МВФ, Сороса, нашу власну ментальність, геополітичне розташування ("ні вашим, ні нашим") тощо.

Нас намагаються втішити концепцією типу Зб. Бжезінського, де Україні відводиться не остання роль в колективній безпеці Європи і навіть Євразії [Бжезинський З. Вирішальна роль України на пострадянському просторі / З англ. // Політика і час. – 1997. – N9. – С. 24 – 28; див. також: Пайфер С., Паскуаль К. Заявка України на вирішальне місце в історії / З англ. // Універсум. – 2002. – N1-2. – С.4 – 12; Тедстрем Д. Порятунок Євразії / З англ. // Самостійна Україна. – 2001. – N10, 9-26 березня. – С.4].

Також Генеральний секретар НАТО лорд Дж. Робертсон сказав, перебуваючи у Києві, що територія та "вирішальна роль" роблять Україну ключовою для гарантування тривалої стабільності у Європі" [Новини НАТО. – 2001. – Осінь. – С.6].

Без сумніву, такий тренд є вигідним для таласократичної Великої Британії, яку представляє вищезгаданий лорд, бо Велика Британська імперія після другої світової війни змінила форму імперської морської влади (таласократії) венеціанської фінансово-мондіалістської олігархії і надала їй вигляду англо-американської "нової Римської імперії" під формальним керівництвом маріонеткового "німого велетня" Сполучених Штатів, котрий у часи обох Бушів виступає в ролі впертого, тупого лакея Британської імперії, реформованої сіоністом лордом Дізраелі [Ларуш Л.Х. Стратегия Вернадского // Завтра. – Москва, 2002. – N1 (424). – С.6].

Слід також мати на увазі, що "аль-Каїда" – це ударний загін англо-американського імперіалізму від Косово до Мінданао.

На це парадоксальне зауваження нам запропонують згадати 11 вересня.

Так, атака на США відбулася. Але яка атака?!

Щоб розбудити сплячого та лінькуватого, самозакоханого велетня. Як давня семітська богиня – мати Ханнаханна надіслала осу вжалити сплячого бога хеттів Телепінуса (давньо-грецького Телефа, пораненого списом Ахілла; він – прообраз Короля – Рибалки з епічного циклу про Грааль), бо тільки він міг перемогти гордого арійського бога Аруну.

Неоєвразійці зі шпальт офіційних українських видань відкрито розпалюють ворожнечу між народами (подаємо мовою оригіналу):

"... борьба двух цивилизаций – индивидуалистской европейско-атлантической и коллективистской православно-славянской продолжается на новом витке истории. Особенность этого вселенского противостояния в новом тысячелетии заключается в том, что к колективистским цивилизациям относятся китайско – конфуцианская и исламская (sic! -О.Г.). Составлят ли они коалицию или союз цивилизаций – коллективистов в этом вселенском противостоянии Добра (Мы) со Злом (Я)? Каждый из нас является вольным или невольным участником этого исторического противоборства...Народ Украины терпеливо ждет своего нового мессию, нового Тараса Бульбу, который суровою дланью вразумит "славних пращурів правнуків поганих", где же, в какой цивилизации на самом деле место Украины и права какого человека нам надо защищать" [Соломатин Ю., Корнейчук М. Западный миф о правах человека как средство агрессии против прав народов и прав всего человечества // Віче. – К., 2002. – N4. – С.59 – 63].

Агітатори невдало маніпулюють тут поняттями та термінами, подаючи, наприклад, православне (ортодоксальне) поняття "соборність" (спільність, що базована на об'єктивних, загальновизнаних моральних цінностях – істині, любові красі та здатна збудити людей пожертвувати частиною егоїстичних інтересів, піти на розумний компроміс в ім'я утвердження цивілізованого суспільства [див.: Помогаев В.В. Истоки национально – трудового строя русского солидаризма // Посев. – М., 2002. – N4. – С.24; заг. – С.24 -28]) як синонім (!) західного "колективізм" (влада цілого нормує та обмежує свободу окремих членів і єдність досягається у формі зовнішнього порядку, розмежування компетенцій, прав та обов'язків окремих частин).

Говорити про "колективісткість" світу як Далекого, так і Близького Сходу взагалі не випадає, оскільки як у конфуціансько – буддиській, так і ісламській системі мова йде про індивідуальне (егоцентриське) спасіння особистості, в котрому, на відміну як від західного (католицького та протестантського), так і від православного (ортодоксального), людина прагне позбутись душі як джерела страждання шляхом ілюзорного, з власної сваволі розчинення у абсолюті (нірвані). Тобто панівною є тенденція заперечення (душі, світу, себе) на кількох онтологічно значимих рівнях. Свого часу повстанням проти цих світоглядних позицій були китайський даосизм, неоведичне вчення Шанкари, ірано-арійської генези суфізм. Проти колективістських начал ("общинності") російської (але не православної!) цивілізації, повстав свого часу М. Гоголь. Його він визначає як "страшное многолюство", "ужасное многолюдство", "никакого признака индивидуальности" (Гоголь Н. Полное собр.соч.: В ХІУ т. – М., Л., 1938. – Т.ІІІ. – С.12, 21, 339).

Україна є підсонням Міжмор'я (Мезоталасії), і без сумніву, слід було б "для більшого щастя" розрадитися саме таким баченням своєї місії.

Ну і що з того! Прозірливий геній автора "Міфу ХХ століття" пропонував фюрерові створити на неозорих просторах від Карпат до Волги союзну Тисячолітньому Рейхові могутню та незалежну Україну. Реальна політика нацизму не передбачала нічого подібного.

Обманюватися знову і віддатися "англо-американському імперіалізиові" – після "совіцької" та "німецької" спокус – чи буде доцільно?

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua