Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Демократія – це...

goutsoullac | 2.06.2007 00:16

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
7

В ім'я Бога, Вітчизни та Справедливості чи присягаєте Ви здійснювати вимоги Статуту Хунти, а також сприяти їх здійсненню зі всією силою нашої любові до Чілі і всіма доступними вам засобами, незалежно від того, яких би жертв це від Вас не вимагалося?"

Демократія – це...
Демократія – це "співучасть народу у своїй власній долі" (А. Мюллер ван дер Брук).

Для євреїв така співучасть – це співучасть з трансцендентними силами: "Ізраїль" у перекладі означає "З Богом!".

Для американців – це співучасть один з одним у політичному та правовому полі, внаслідок чого кожен громадянин має можливість захистити свої права, аж до створення воєнізованих формувань (міліції) для боротьби з власноюдержавою.

А для нас?

Кажуть, що слід йти на імітативну співучасть з бюрократично-державним апаратом ("партією влади", "Системою"). Під гаслом "Лідер та Захист!", шаманським камланням "Лишь бы не было войны!...".

Англійський філософ А.Н. Уайтхед констатував: "... Демократичне суспільство не досягне успіху доти, доки загальна освіта не дасть людям філософського світогляду". Іншими словами, доки не постане т.зв. "аристократія духу", "аристократична демократія", мета якої – з людської маси зорганізувати та структурувати н а ц і ю.

Але чи можливо це зреалізувати "навмисно", "спеціально"? Чи не є це такою ж утопією як "побудова комунізму", "розбудова держави"? (До речі, Захід "розбудовує свободу"). Суть ось у чому: ці утопічні "посестри" мають спільного "батька" – "чистий розум", який, згідно з Х. Ортегою-та-Гассетом, вміє мислити тільки радикально, тільки крайнощами, як от комуністична "диктатура пролетаріату", чи ринкове "відкрите суспільство".

Що можна запропонувати взамін?

Так, "відкрите суспільство". Але не як суспільство пізньоіндустріального лібералізму та консумеризму (споживацтва). А як суспільство, у якому приймають існування (екзистенцію) як відкритість трансцендентному началу . Як суспільство, у якому, за М. де Унамуно-і-Хуго, на зміну "стадові виборців та податкодавців" прийшло громадянство з індивідуальних актів самовизначення емпіричних "я", завдання яких полягає і в тому, щоб, за Дж. Мадзіні, протестувати проти нетерпимості та кожного ухилу в бік заперечення можливості соціальної еволюції. Об'єднання індивідуальних "я" саме у старих термінах визначалося як "націоналізм". У лівацьких – "солідаризм".

Сучасна постіндустріальна епоха потребує нового терміну.

В Ірані в такій ситуації відбулася "революція духовенства". Але у нас нема такого єдиного загальнонаціонального авторитетного (і значно авторитарного!) інституту, здатного виконати місію противаги такому ж єдиному загальнонаціональному інститутові як бюрократична "партія влади" ("Система"). До того ж іранську революцію повністю фінансував дрібний бізнес.

Щоправда, наші соціал-демократи (об'єднані) та нацонал-демократи (роз'єднані) тішать себе пророкуваннями Юліана Бачинського, який вважав, що буржуазна бюрократія, коли доб'ється політичної самостійності в Україні, то незабаром "... спідлиться... як взагалі кожна буржуазія, коли діпне своєї цілі. Але тоді і візьметься вже за своє діло... українська с о ц і а л ь н а д е м о к р а т і я". Але де є гарантія, що у нас не відбудеться "зрощення" соціал-демократії з Системою? Принаймні, саме це спостерігаємо скрізь у світі.

Доля соціаліста незавидна. Кожного ранку він із завмиранням серця буде включати радіо, сподіваючись, що не пощує щось схоже до таких слів: "В ім'я Бога, Вітчизни та Справедливості чи присягаєте Ви здійснювати вимоги Статуту Хунти, а також сприяти їх здійсненню зі всією силою нашої любові до Чілі і всіма доступними вам засобами, незалежно від того, яких би жертв це від Вас не вимагалося?" – "Так, присягаю!".

Без сумніву, що "... любов до Батьківщини має навіть керувати державою як безперечно найвища, остання й незалежна інстанція, насамперед обмежувати її у виборі законів" (Фіхте Й.Г. Що таке народ у вищому розумінні цього слова і що таке любов до батьківщини // Націоналізм: Антологія. – К., 2000. – С. 50).

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua