Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
вибори   зміна поколінь   минуле і майбутнє   реальність і уява

Дещо про доцільність цинічного поводження у виключні моменти історії

Олена Олійник | 3.05.2007 17:42

15
Рейтинг
15


Голосів "за"
16

Голосів "проти"
1

Все це не є спробою когось образити. І мова не йде про всіх – ненавиджу узагальнення. Але доводиться жити серед узагальнень, що їх нав'язує навколишній світ... І одним із таких є результати виборів, що таки помітно впливають на наше подальше життя. Включно із життям вчорашніх дітей, які (вчора) не мали можливості вплинути на нього навіть таким чином.

Дещо про доцільність цинічного поводження у виключні моменти історії
Подіями останніх і недавніх часів та лиховісними думками навіяно...

До надвразливих осіб, а також зманіжених носіїв сталої західної демократії прохання – не читати.


Навіть після цього перш за все прошу вибачення в толерантних читачів за все, що далі буде. Ми наразі дісталися суцільного (хоча, можливо, ще не остаточного) маразматичного суспільно-політичного становища, тож пропоную пошукати адекватних (тобто маразматичних) засобів виходу з нього, адже подібне лікується подібним.

Моя пропозиція полягає у принциповій зміні виборчого законодавства (незалежно від того, коли саме відбудуться наступні вибори). Я маю на увазі, що треба надати право обирати... неповнолітнім. Скажімо, років із семи-восьми – в цьому віці вже усі, крім особливо обдарованих, вміють писати своє прізвище (безпритульних дітей наразі залишимо поза обговоренням, адже це окрема болюча тема). Більшого за вміння написати прізвище, як показує практика, участь у виборах на жаль не потребує. Тепер обгрунтування.

Звісно, таке протирічить всій світовій практиці. Нема чого заперечити. Ба більше, на перший погляд воно протирічить навіть здоровому глузду. Але наразі, тут і в нас – гадаю, це було б справедливо. І ось чому.

Які маємо аргументи на користь позбавлення дітей виборчого права? Ось вони: цим незрілим особам бракує необхідних знань; бракує життєвого досвіду; вони не розуміють ситуації та взагалі – про що, власне, йдеться; ними легко маніпулювати тощо. Але спробуйте відкинути умовності й сказати неупереджено – чи не підпадають під всі ті самі критерії наші глибокошановані літні люди (принаймні, їхня більшість), чиє виборче право ніхто не обговорює? Тобто так, звісно, досвід вони мають, але візьму на себе сміливість назвати його досвідом навпаки, бо такий досвід здебільшого спонукає їх ставитися до можливості щось/когось обирати з великим роздратуванням. І аж надто – до ЧИЄЇСЬ такої можливості:- (.

Далі: чи усвідомлюють вони справжній стан речей? – за моїми спостереженнями, зовсім не обов'язково. Чи мають достовірні знання про реалії сьогодення? – знову навряд чи, на мою думку. Чи складно ними маніпулювати? – це питання. З одного боку – здається, навіть неможливо, бо не можна ні в чому їх переконати. З іншого – ті ж таки їхні незмінні (хоч і небеззаперечні) переконання й роблять з них довічний об'єкт використання кимось у власних інтересах – і найчастіше саме тим, кого ми (я принаймні) не вважаємо за справжніх друзів ані нашої країни, ані людства взагалі. Зрозуміло, це є їхнє право на власну думку, що на нього посягати зась, і є демократія, і є плюралізм... саме так. Всі ці моральні категорії є беззаперечними й для мене, включно із застосуванням їх до тієї власної думки, що її тут викладаю, а також і до думок всіх інших людей, і дітей також! Бо знов таки насмілюся припустити, що думка середньостатистичної дитини 8-17 років, зокрема щодо країни та її перспектив, має дійсне відношення до справжнього становища речей бодай не більшою мірою, аніж думка середньостатистичного (пра) дідуся чи (пра) бабусі такої дитини. Можемо посперечатися. Дитина не має багатьох елементарних знань? – згода. Проте людина похилого віку (звісно – не кожна вона, але в більшості випадків) має силу-силенну знань про різні речі, що їх насправді вже не існує, але вони існують в її уяві, а уявлень про нові реалії вона через те здебільшого не набуває. Зрозуміло, це не її провина, але чи наша? (облишимо мого улюбленого Достоєвського), або тих же дітей, що їх ці добрі бабусі з найпрекрасніших, звісно, намірів воліють позбавити пристойного майбутнього? Але про це трохи згодом. Зараз я намагаюсь хоча б когось переконати, що ті та інші перебувають у порівняно однаковому стані, тобто тому чи іншому уявленому світі. І якщо уявлений світ дитини я обговорювати не наважуся, бо для нас, дорослих, він насправді є достатньо нез'ясовним (тільки мало хто з нас на те зважає), то уявний світ людини похилого віку при спілкуванні з нею виглідає просякнутим переважно реаліями та ідеологією минулого й несприйняттям навколишнього світу, що він такою людиною здебільшого сприймається як агресивний і кидаючий виклик її святиням. Таке становище є природним, та й існувало воно завжди, про що свідчить література всіх часів. Але зважимо також, що через послабшання пам'яті та загальнолюдську необ'єктивність літні люди геть не зважають на те, що інші святині – ті, на які самі вони зазіхали у свій час, так само не здавалися їм беззаперечними. Проте для них такі речі, звісно ж, непорівняні, і взагалі, як можна... Тоді все було правильно. Це однозначно. Тому що. Тоді вони були молоді і їх дівчата/хлопці любили. Крапка.

Все це не є спробою когось образити чи то навіть злісною критикою, лише роздуми. І знов таки підкреслюю, що мова не йде про всіх. Я сама ненавиджу узагальнення. Але доводиться жити серед узагальнень, що їх нав'язує навколишній світ – цього разу не уявний. І одним із таких є результати виборів, що таки впливають, а наразі й помітно впливають, на наше подальше життя. Включно із життям вчорашніх дітей, які (вчора) не мали можливості вплинути на нього навіть таким чином. Тоді як бабусі впливають на те життя, до якого, за великим рахунком, вже не матимуть особливого відношення через цілком природні процеси.

Відвертий цинізм? – мабуть так. По-перше, я попереджала, по-друге, а чи не обурює Вас такий стан речей, як ми наразі спостерігаємо? Чи не призвели до такого становища зокрема й негнучкі вподобання літніх людей? Бо в нашому соціумі існують не лише географічні стереотипи, а й вікові – в цьому неважко переконатися. І до того ще – я ж не пропоную позбавити старих права голосу. І навіть щодо своєї ж пропозиції маю певні серйозні сумніви, зокрема такі: років приблизно до 10-ти, а іноді й понад те діти здебільшого перебувають під впливом саме бабусь/дідусів, бо ті проводять з ними більше часу, тоді як батьки за браком того ж таки часу та деяких інших ресурсів неспроможні формувати світогляд своїх дітей. То лише згодом погляди дітей формують вже інші чинники – також не завжди найкращі. Зокрема підлітків завжди приваблює щось яскраве й кричуще, але то вже інша тема.

Й наостанок. Оскільки передбачалося, що мова йтиме про окремі випадки доцільності чогось не зовсім пристойного або просто незвичного, наведу такий собі приклад. У 90-х роках, коли всі постсоціалістичні країни лихоманило від бажаних і небажаних змін, в невеличкій державі Латвія дещо порушувалися права етнічних росіян (не так, як Кремль воліє вбачати це у нас, а насправді). Хоча нова проєвропейська влада і більшість населення небезпідставно вважали і далі вважають тих росіян за спадкоємців комуністичного окупаційного режиму, воно таки було не вельми демократично, але... Чи була б ця країна там, де вона є зараз, якщо б численні російськомовні, що здебільшого інформаційно орієнтовані на Кремль, мали тоді змогу впливати на стан речей, читай – на майбутнє держави? Звісно, як кажуть мудрі люди, розвиток подій, що не відбувся, некоректно прогнозувати, але за матеріал для роздумів й таке стане в пригоді.

P.S. Окремо перепрошую за те, що виклала таке саме зараз. Воно написане з півроку тому, але актуальності аж ніяк не втратило, як на мене:- (.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua