Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

oratta | 21.07.2019 20:26

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Останнім часом майже всі громадяни України розуміють, що головним бар'єром на шляху прогресу і боротьби з корупцією стала судова система. Лише забезпечення справедливого суду дозволить відкрити нові можливості для розвитку людини і держави.

Громадяни й суспільство чекають від суду не формального закону, не абстрактного верховенства права, тим більше, що це верховенство є категорією філософською, воно ніде й ніяк не унормоване українським законодавством. Суспільство чекає від суду справедливості. Але чинне законодавство і судова система цілком допускає, що рішення суду буде одночасно законним, обґрунтованим і несправедливим! Саме це протиріччя створює нездоланну прірву між суспільством і судами. І саме принцип справедливості червоною лінією має пройти через усе законодавство і бути головним критерієм рішення суду. Для того мало змін у законодавстві. Судді звикли виносити несправедливі рішення керуючись прогалинами у законодавстві, вони не займаються юстицією в широкому сенсі цього слова а відчувають себе працівниками бюрократичної установи під назвою суд. Їхня справа – вислухати сторони, перечитати позов "від сих до сих", зважаючи на величину хабаря визначити на чию користь має бути рішення, тоді вписати в рішення потрібні норми закону, і освятити папір печаткою. Це прибуткова робота. Тому судді не піддаються люстрації й чинять їй ефективний опір. Суди вперто намагаються не засуджувати суддів за жодних обставин і за жодні злочини. Прокуратура, СБУ та МВС нібито й арештовують високопоставлених корупціонерів та злочинців – а суди їх відпускають на волю під будь-яким приводом.

Особливого бажання з боку парламенту та урядовців змінити цю ситуацію – на жаль, не помітно. Законів, які б кардинально вирішували проблему у парламенті немає, а те що прийнято ефекту не приносить, а навпаки закріплює усталену систему. Суддівський інстинкт самозбереження не дозволяє суддям самостійно очиститись від корупціонерів та злочинців, адже злочинною є вся система. Вони не здатні переатестувати один одного, адже тих, хто хотів би змінити систему – мізерна меншість. Виявити таких – надскладне завдання, яке забере чимало часу, якого ми не маємо.

З іншого боку. Вища рада юстиції та система кваліфікаційних комісій теж наскрізь просякнуті корупцією. Тому немає достатнього кадрового резерву умовно чесних юристів або юристів із західним мисленням, з яких би можна було створити нові суди.

Який вихід? Нині головна вимога суспільства звільнити всіх суддів. Усіх без виключення. І голів судів, і рядових суддів, і їх помічників, і членів вищої ради юстиції – усіх. Але як це зробити щоб не порушувати міжнародні норми і правила і хто ж тоді судитиме? Єдиний прийнятний вихід – це шляхом зміни конституції кардинально змінити систему і запровадити пряму виборність суддів народом. Щоб доля кожного кандидата в судді, усіх без винятку діючих суддів перебувала в руках громадян і вирішувалася на виборчій дільниці.

Одним цим рішучим кроком ми знімемо проблему недовіри судам, адже кожний діючий суддя повинен буде пройти через обрання народом у тих територіальних межах, на які поширюється юрисдикція їх суду. Це зробить суддів залежними винятково від закону. У цьому разі кожний суддя знатиме, що, порушуючи присягу, виносячи свідомо неправосудні рішення – вони дуже ризикують. "Домовитися" судді, котрий провинився, з усіма виборцями, щоб залишитися на посаді, звичайно, не вдасться.

Якщо ми дамо людям можливість відчиняти чи зачиняти двері в судову систему перед кожним кандидатом у судді, кожним діючим суддею – більшість претензій громадян до судової системи зникне. Хоч би який був результат звернення громадянина до суду, він знатиме, що цього суддю вибирав не чиновник, що сидить у столиці, а він сам або його сусід. Що цей суддя не просто так приїхав зі столиці чи іншої області, а його обрали за гідність і справи, про які людям на місцях відомо не з чуток.І якщо такий суддя на своєму місці порушуватиме закон, братиме хабарі, та й просто поводитиметься по-хамськи у своєму місті, селищі, селі – ніхто, ніколи, ні за які гроші й гарні слова його не переобере.

Огульної критики судової системи також поменшає. Адже якщо нарікаєш на суддю – чому голосував "за" нього? Наступного разу голосуй "проти". Все просто і зрозуміло. Тобто 90 відсотків недовіри до судової системи вже не буде. Не довіряти судам – означатиме не довіряти самим собі. Мало знайдеться охочих у цьому зізнатися привселюдно.

Необхідно дати кожному судді, через вибори на основі загального, рівного, прямого й вільного виборчого права за таємного голосування народний мандат – такий само, як дається депутатам усіх рівнів і Президентові держави. Це забезпечить вищий рівень незалежності суддів. Тоді порівняно з міліціонером, прокурором суддя почуватиметься як Президент або народний депутат, а з будь-яким депутатом – на рівних. Якщо суддя буде обраний народом, служитиме народу, закону, присязі – йому жоден чиновник, жодне "телефонне право" будуть не указ, йому нічого буде боятися в нашій державі.

Упровадивши всенародну виборність суддів, ми в кожному українці зміцнимо громадянський обов'язок, почуття причетності до держави і її долі. Ми ще сильніше посилимо цей чинник, якщо дамо громадянам право ініціювати відкликання судді на дострокових виборах. Коли вирішують за тебе, хоч би як красиво це пояснювалося й подавалося, – це одне. Коли вирішуєш ти сам – це принципово інше. Громадяни більше дорожитимуть і своїм судом, і своєю країною. Гадаю, на нинішньому етапі державного будівництва це дуже важливо.

Досвід використання системи виборності суддів можна запозичити в США. Там в 23 із 50 штатів суддів першої та інших інстанцій обирає народ, до того ж на строки від 6 до 10 років. Громадяни обирають суддів у таких штатах, як Нью-Йорк, Вашингтон, Іллінойс, Пенсільванія, Джорджія, Техас – тобто центральних. До того ж у 8 штатах суддів обирають за посередництва політичних партій, а в 15 – без участі політичних партій. Обрання суддів було впроваджено не політиками на виборах, а після всебічного обговорення конституційними асамблеями одного за одним 23 американських штатів у середині XІX століття, коли в країні, що розвивалася, після завершення війни за незалежність потрібно було зменшити корупцію, покінчити з безправ'ям, підвищити довіру людей до влади і до судів зокрема. На жаль, ці проблеми схожі з нинішніми українськими.

Важливо, що в зазначених штатах США процедури обрання суддів народом зберігаються вже понад 150 років, хоча в американській демократії вони регулярно зазнають найретельнішого аналізу й обговорення. Зберігаються тільки тому, що їх "плюси" з лишком переважують їх "мінуси". Показово також, що "проти" виборності суддів виступають організації юристів і самих суддів, а "за" – більшість громадян.

Зарубіжний досвід пропонує й розв'язання основних проблем, неминучих під час переходу до обрання суддів народом. Щоб унеможливити обрання безграмотних популістів, їх можна взагалі не допускати до виборів на суддівські посади. Для цього існують такі вимоги до кандидатів, як освітній ценз і серйозний іспит.

Щоб уникнути надмірних витрат, вибори суддів місцевих і апеляційних судів можна зручно сполучити з виборами депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів. А вибори суддів вищих судів і Верховного Суду – з парламентськими.

Щоб всенародне обрання суддів не стало об'єктом маніпуляцій із грішми та пресою, можна заборонити кандидатам будь-які форми асоціювання з політичними партіями, а якщо не допоможе – і агітацію як таку. За кваліфікованого кандидата в судді повинні агітувати його або її репутація та ерудованість.

Крім того необхідно розвивати систему присяжних. Присяжні – добропорядні громадяни із правом голосу без судимостей та підозр про вчинення злочинів. Це цілком конституційний інструмент судової влади. Їхнім завданням має бути визначення не юридичних нюансів справи, а принципових речей: винен – не винен, правий – не правий. Для зменшення ролі юридичних "зачіпок", варто ввести в Україні прецедентне право. Це дозволить значно звузити "фантазію" і спростити роботу для присяжних без юридичної освіти. Участь у судових засіданнях має стати обов'язковою повинністю громадян, які згодились на таку відповідальність, мають відповідні морально-етичні норми і повагу до закону. Розподіл справ, і призначення присяжних має відбуватись випадково з наявної бази даних, щоб уникнути ймовірності впливу на присяжних. Для цього необхідне відповідне програмне забезпечення. Роль судових адміністрацій має бути зведеною до обслуговування таких програм і адміністрування судових порталів із базами даних, а також до роботи із присяжними. Зрозуміло, що для присяжних необхідно проводити інструктажі, відфільтровувати на предмет особистої упередженості в справі, забезпечувати їм безпеку.










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua