Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Тетяна Малахова: Відповідь російському "брату"

Ігор Бурдяк | 22.05.2016 18:14

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Не кори, що я зрадила рускую кров...
Не по ній рветься серце шматками!
Коли танком на Щастя поїхав твій Псков,
Вона витекла разом з сльозами!


.

Я кусала до болю і пальці, і губи,

Навіть чула, як кров закипає й пече,

Коли в хлопця знайшли ваші звірі тризуба

І відтяли ту руку по саме плече!

.

Кров хлистала із хлопця і била фонтаном,

Червоніла навколо донецька земля.

Мої очі накрилися сивим туманом -

В тім кривавім потоці була і моя!

.

Серце билось моє наче зранена птаха,

А по жилам неслась збожеволівша кров,

Коли цвинтарем став Іловайськ, Волноваха

І дитину "розп'яв" ваш гидкий людолов!



Кров стискала мої вмить побілені скроні,

І здавалось мені – зупиняється серце,

Коли ви катували солдатів в полоні,

А живих повели по проспектам Донецька!

.

Мені разом із хлопцями в грудях пекло,

Коли мову і прапор ганьбили буряти.

Мої очі зелені ставали як скло,

Коли в небо пішли українські солдати.

.

... Але скоро навала російськая згине.

Я не хочу твоїх запитань і розмов,

В моєм серці живе і болить Україна!

От і думай тепер, яка в мене кров...

.

Тетяна Малахова










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua