Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Слово морального авторитета України

Ігор Бурдяк | 19.02.2014 13:43

2
Рейтинг
2


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
1

Поезії і коротке звернення до народу Ліни Костенко

Слово морального авторитета України
Ми прилетіли вранці у Європу.

Блискучий лайнер випустив шасі.

І кинув міст сталеву антилопу

в ласо доріг,

тунелів

і таксі.

Все зарябіло, як газетні шпальти.

Бетон, гудрон і пляжна пастораль.

Тісні двори, запечені в асфальти,

і вільний шлях, закутий в магістраль.

За день обличчя сірі, як тремпанги.

Глухе двигтіння титанічних струн.

Гігантське місто витискає штанги -

гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп!!!

Мигтять в очах рекламні балагани,

світ закидає вудлища антен.

Шматка землі немає під ногами,

в яку б ще міг упертися Антей.

Пелюстки скронь – чавунні, як гантелі.

Гараж, віраж, транзистор, віадук!

...І ось вночі, в модерному готелі,

мене збудив якийсь космічний звук.

Я потяглась рукою по годинник.

Вже ледь світало. Ранок був сумний.

І де він взявся, звідки він тут виник,

такий незвичний,

дивний,

неземний?!

Це зойк світів? Чи надсвідома згадка?

Чи, може, сон прекрасний наяву?

...А то звичайний європейський дядько

косив у нас під вікнами траву.



Ми хочем тиші, хочем

храмів.

Ми хочем музики й садів.

А всі залежимо від хамів,

від хрунів, хряків і вождів.

Ми всі залежимо від

хамів!

Від їхніх кланів і сваволь.

У нас немає наших храмів,

у нас немає наших доль.

Нас убиває їхній атом.

А їх все більше, їх орда.

Ми що не виборем, то

втратим,

і в цьому вся наша біда.



Два чорні лебеді

календарного білого моря

випливають із ночі і знову кудись у ніч

лебедин і лебідка

лебедин і лебідка

чорні лебеді часу з лебединої пісні сторіч

потім випливуть знову

з багряної дельти світанку

віковічні абсурди кричать в пелюшках "кува!"

22-го березня 22-го вересня

22-го жовтня

22 22 (двадцять два)

чорні лебеді часу з якого вони Дунаю

де ночують вони і які вони зорі клюють

я нічого не знаю нічого нічого не знаю

буду я чи не буду через місяць вони припливуть

о які незворушні над морями вселюдської крові

випливають із ночі і знову кудись у ніч

а як глянути зблизька -

дзьоби мабуть пурпурові

чорні лебеді часу з лебединої пісні сторіч



Звернення Ліни Костенко:

Друзі, під час цієї трагедії українського народу ми маємо бути РАЗОМ! Допомагати один одному, хто чим може! Хто володіє якоюсь інформацією викладайте в групі, щоб злочину владу було ПЕРЕМОЖЕНО!



Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua