Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Судилище над Бандерою: земляки стають на захист

Бунтар | 6.06.2011 13:26

1
Рейтинг
1


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
2

29 березня цього року Вищий адміністративний суд розглянув касаційні скарги щодо позбавлення Степана Бандери звання Героя України, яких подано близько десятка (від колишнього Президента України Віктора Ющенка, внука Провідника ОУН – Степана, ВО "Свобода", ряду адвокатів і правозахисників).

Судилище над Бандерою: земляки стають на захист
29 березня цього року Вищий адміністративний суд розгляне касаційні скарги, яких подано близько десятка (від колишнього Президента України Віктора Ющенка, внука Провідника ОУН – Степана, ВО "Свобода", ряду адвокатів і правозахисників). Передісторія: 2квітня 2010 року Донецький окружний адмінсуд визнав протиправним і таким, що підлягає скасуванню прийнятий Віктором Ющенком указ про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. 23 червня 2010 року апеляційний суд залишив без змін суду першої інстанції.

Цей указ викликав бурхливі дискусії в суспільстві. Неодноразово ставали об"єктом уваги журналістів й односельці лідера українського націоналістичного руху ХХ століття. "Обставини появи цього важливого документу є досить символічними, – вважає голова громадської організації "Бандерівське Земляцтво", що діє в Калуському районі на Івано-Франківщині Тарас Федорів – він був підписаний 20 січня 2010 року: "за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу". 22 січня на урочистостях з нагоди Дня соборності в столичній Національній опері глава держави зазначив, що "цього очікували мільйони українців і багато років". Особливо натхненно сприйняли цей акт історичної справедливості земляки Степана, адже саме цього дня виповнилось 60 років з тієї трагічної ночі, коли кожна третя сім"я староугринівців була вигнана з рідних домівок, і депортована товарними вагонами до Сибіру. Це була вже третя хвиля, перші дві – 1940 і 1947 рр. Загалом через ОУН-УПА пройшов кожен третій мешканець села, шість десятків молодих хлорців полягли за Україну. Тож нагородження Бандери на малій батьківщині вважають виявом поваги до всіх героїв-бандерівців".

Про драматичну долю сім"ї, що стала уособленням жертовного і безкорисливого патріотизму розповідаєють матеріали місцевого Історико-меморіального музею. Родина Бандерів залишила вагомий слід у історії всієї України, особливо пам'ятають і шанують Степана Бандеру та його близьких у Старому Угринові, де розпочинався шлях їхньої звитяги. Тернисті життєві дороги завели Бандерів у різні куточки світу: мати – Мирослава Бандера померла у 1922 році, а 1932-го перевели на Стрийщину главу сімейства. Далі був Тростянець Долинського району, де о.Андрія заарештували і розстріляли у липні 1941 року у Києві. Олекса та Василь Бандери спочатку опинились на навчанні у Італії та Львові. Василь деякий час проживав і працював у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ). Потім – арешт, ув'язнення у Львові, Кракові і концтабір "Освенцім", де обоє були замордовані. Наймолодший з братів – Богдан вчився у Стрию і Рогатині, брав участь у проголошенні Акту відновлення незалежності України на Калущині у 1941році. Пішов на схід у складі Похідної Групи. Загинув на Миколаївщині.

Сестри Бандери пройшли сибірські табори і заслання, останні роки життя мешкали у Стрию. Володимира там і була похована, а Оксана Бандера, згідно з її передсмертною волею, знайшла свій вічний спочинок на староугринівському цвинтарі поряд із перевезеним з Красноярського краю прахом Марти-Марії.

Незважаючи на матеріальну скруту (село вважалось у радянські часи неблагонадійним, для його розвитку майже нічого не робилось) угринівці докладають зусиль для вшанування Провідника. Вдячні земляки відкрили на сільському храмі барельєф о. Андрія Бандери, точне місце поховання якого невідоме. Меморіал родини відновлений і на цвинтарі, де староугринівці десятиліттями потай доглядали могили матері, маленької сестри, діда і баби Глодзінських. Нещодавно заново постав і родинний будинок Бандерів – колишній парохіяльний дім. До 100-річного ювілею Провідника ОУН, він, за рішенням Середньоугринівської сільської ради, (посмертно) став Почесним громадянином Угринова. Угринівське громадянство сільська влада готова надати і Степану Бандері -молодшому, онуку. Заради того, щоб серед постійних жителів родинного села Бандерів знову з'явилось це прізвище, сільська громада готова виділити землю для будівництва оселі.

- Можливо, колись у онука нашого Степана з'явиться бажання поселитись в Угринові на триваліший період, а може саме тут прийняти громадянство України, – стверджує Тарас Федорів.

- Посилання на відсутність у С.Бандери українського громадянства як підставу для скасування Указу цілком надумане і безпідставне. По-перше, сам керманич ОУН писав: "Дитячі роки я прожив в Угринові Старому, в домі моїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень...У жовтні-листопаді 1918 р., як несповна десятирічний хлопець, я пережив хвилюючі події відродження і будови української держави...Від листопада 1918 р. наше родинне життя стояло під знаком подій у будуванні українського державного життя та війни в обороні самостійности. Особливий вплив на кристалізацію моєї національно-політичної свідомости мали величні святкування і загальне одушевлення злуки ЗУНР з Українською Народньою Республікою в одну державу, в січні 1919 р."... Конституція України базується на Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, в якому наголошувалась "тисячолітня традиція державотворення", отже, сучасна Україна проголосила себе спадкоємицею українських державних утворень попередніх років, в т.ч. і УНР та ЗУНР, громадянами яких безперечно був і С.Бандера. По-друге, під час Варшавського та Львівського судових процесів тодішній Крайовий Провідник ОУН заявляв (і це зазначено у протоколах), що не визнає своєї приналежності до польської громадянства, а вважає себе громадянином виключно України; не мав С.Бандера і паспорта ФРН, багато років перебував у Німеччині на правах вихідця із "таборів для переміщених осіб. Провідник пояснив причини своєї еміграції: "Я зразу мав плян залишитися в Україні й працювати в безпосередній революційно-визвольній дії ОУН. Але інші члени Організації настоювали на тому, щоб я вийшов за кордон большевицької окупації і там вів організаційну працю". По-третє, у Старому Угринові живуть ще люди, які пам"ятають Степана Бандеру. До судових інстанцій було надіслано письмові свідчення старожилів села: Дмитра Васютяка (сільського дяка) та вдови ветерана Червоної Армії Анастасії Перегіняк, які стали у 1991 році громадянами України автоматично, хоч усі їхні вихідні дані майже не відрізнялись від Бандерових: народились приблизно в той же час, жили по-сусідству... Комуно-більшовицька система знищила С.Бандеру фізично, тепер же послідовники московських кадебістів заявляють, що він не може бути Героєм України тільки тому, що вони ж його вбили за кілька десятиліть до відродження самостійної України... Замість того, щоб відповідати за свої злочинні дії, вбивці чинять перешкоди у вшануванні своєї жертви та ще й хизуються цим. По-четвертє, на момент підписання Указу про відзначення С. Бандери він уже мав статус почесного громадянину Старого Угринова та м. Калуша, що був йому присвоєний відповідними органами самоврядування з нагоди 100-річчя з дня народження.

Хоч судові перипетії навколо Бандери ще тривають, "корінні" бандерівці вважають, що Указ Ющенка уже зіграв позитивну роль: спричинив черговий виток зацікавлення життєписом Героя України – про нього почали шукати інформацію як прихильники, так і опоненти, про людину, що стала символом боротьби за самостійність України знову заговорили по всій Україні та за її межами. Немало було контроверсійних, або й відверто негативних оцінок та відгуків, але кожна публікація, кожен інформаційний привід – це крок до істини. З часом все стане на свої місця – правда про цю Велику Людину стане загальним надбанням!

Ф. Крайній










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua