Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Митрополит просить Януковича повернути військовий інститут до Одеси

Ігор Бурдяк | 7.05.2010 12:56

2
Рейтинг
2


Голосів "за"
4

Голосів "проти"
2

У 2005 році Міноборони вирішило закрити Одеський інститут Сухопутних військ до 2007 року, і перевести його на базу Львівського військового інституту Національного університету "Львівська політехніка".Митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ просить Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА вирішити питання про повернення інституту Сухопутних військ

УНІАН повідомляє:

"Митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ просить Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА вирішити питання про повернення інституту Сухопутних військ зі Львова до Одеси.

Про це йдеться у відкритому листі Митрополита Президенту, розміщеному на сайті Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату.

АГАФАНГЕЛ у листі підкреслює, що Одеський інститут Сухопутних військ веде свою історію від часів заснування Одеського кадетського корпусу в 1899, і в цьому учбовому закладі впродовж 110 років формувалася школа військової освіти. У той же час, пише Митрополит, у Львові була відкрита австрійська школа кадетів піхоти, а згодом був розташований польський кадетський корпус, випускники якого "здійснювали експансію проти православного населення західної України".

Мотивуючи необхідність повернення учбового закладу до Одеси, АГАФАНГЕЛ пише: "Західний регіон України є осередком греко-католицької церкви, яка перебуває під впливом Папи Римського. Католицька церква впродовж століть бажала і робила все можливе для захоплення земель, які населяють православні християни, силою зброї і насильницького нав'язування католицької віри. На території Академії Сухопутних військ (м. Львів) існує греко-католицька церква, яка здійснює вплив на світогляд, моральні і духовні цінності майбутніх офіцерів Української армії. В Одеському військовому інституті функціонує православний храм".

"Ви – єдиний сьогодні, як дбайливий господар країни, маєте можливість зберегти історичне надбання українського народу і укріпити обороноздатність нашої держави, ухваливши рішення про повернення підготовки курсантів командного профілю – майбутніх військових начальників, які стоятимуть на захисті незалежності України і православної віри", – йдеться у листі."

АГАФАНГЕЛ просить В.ЯНУКОВИЧА відвідати Одесу і "на власні очі переконатися, яка сила закладена ще православним Царем у сторічний фундамент підготовки патріотів і захисників держави".

Від себе хочу заувжити, що саме греко-католицькі священики на переломі XVIII і XIX ст. започаткували так зване "Галицьке Відродження".

"Руська трійця" (1833-1837 рр.) – галицьке літературне угрупування, очолюване греко-католицьким священником М. Шашкевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.

Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич – Руслан, Вагилевич – Далібор, Головацький – Ярослав, його брат Іван – Богдан, Ількевич – Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: "Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде".

Осередками духовного і національного відродження народу на сході став монастир оо. Василіян у Почаєві, а на Заході – владичний престіл у Перемишлі. В Почаєві о. Юліан Добриловський (1766-1825) першим почав писати "простим" стилем і в 1794 р. видав у почаївській друкарні "Науки Парохіяльні", що розходилися по всій Галичині. У Перемишлі велику діяльність розгорнув Холмсько-Белзький єпископ Максим Рило ЧСВВ, який перебував на єпископському престолі в 1781-1793 рр.

Члени "Р. т." "ходили в народ", записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.

Навколо "Р. т." об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що "русини" Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.

Діяльність "Р. т." викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів "Р. т." користувалася "Енеїда" І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.

Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, "трійчани" укладають першу рукописну збірку поезії "Син Русі" (1833). У 1835 р. "Р. т." робить спробу видати фольклорно-літературну збірку "Зоря", в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.

Істотною заслугою "Р. т." було видання альманаху "Русалка Дністрова" (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємности, що нею пройнята "Русалка Дністрова", споріднює її з Колларовою поемою "Slavy dcera" (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність "Р. т.". Вплив на постання "Р. т." мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек.

"Русалку Дністрову" цісарський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.

Греко-католицька церква, на відміну від російської православної і її філії УПЦ, жила і живе інтересами українського народу. Перебуваючи в підпіллі з 1946 року вона однією із найголовніших своїх завдань бачила сприяння відродження української держави. В першу чергу молитвою. В УПА священники не формально виконували те, що від них вимагається (сповідь, чин похорону і т. д.), а самовіддано виконували свою душпастирську місію, скріплювали на дусі, вливали воїнам надію на успіх.

Аж до 24 серпня 1991року церква безперервно молилася за відновлення державності. Згідно з графіком. Молитву монашки в Тернополі продовжував вірянин із Івано-франківська, далі – монах у Львові. І так круглодобово. Бог вислухав їхні і наші молитви!

Нині Митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ каже, що греко-католики хочуть продати Україну Ватікану, Австрії чи Польщі. А тому військовий інститут треба перенести до Одеси. Він просить В.ЯНУКОВИЧА відвідати Одесу і "на власні очі переконатися, яка сила закладена ще православним Царем у сторічний фундамент підготовки патріотів і захисників держави".

Звичайно, Росія таке "перезавантаження" з радістю сприйме. Та чи потрібне воно нам, українцям?










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua