ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДСЬКОСТІ НА ЗАХИСТ ПАТРІАРХА МОЙСЕЯ.

Духовенство та вірні УАПЦК звертаються до громадськості та представників ЗМІ у пошуку підтримки у справі захисту правди в Україні.

Останніми днями розгорнулась повномасштабна кампанія проти духовенства і вірних Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної (УАПЦК). Погрози і спроби фізичного знищення Патріарха УАПЦК зазнали невдачі. Тоді було розпочато брехню і наклепи у ЗМІ: усі ці дії змовників є протизаконними, бо порушують гарантовані Конституцією України та законами України права та свободи вірних і духовенства УАПЦК, зокрема на свободу совісті та віросповідання, право на життя та особисту недоторканість, право на захист честі та гідності, а також проголошений законами принцип презумції невинуватості. Усім цим подіям є безліч свідків та інших доказів, проте міліція чинить упередженно: ігнорує відкриття кримінальної справи проти учасників збройного нападу, ігнорує законні звернення Патріарха і вірних УАПЦК, не допускає до матеріалів справи і намагається нахабно маніпулювати свідками.

Сьогодні дії змовників є чіткими: знищити духовну особу, яка своє життя присвятила служінню Богу, спасінню людських душ і відродженню Божої Церкви в Україні, знищити фізично і духовно Патріарха УАПЦК Мойсея.

У сучасному світі розвинених інформаційних технологій, у світі розпусної і хворобливої цікавості до усього брудного і скандального, оклеветати людину нічого не варто. На скандальному форматі багатіють власники телеканалів, відпрацьовуючи свої замовні матеріали, маніпулюючи думкою громадськості і перетворюючи людей на бездушних і цинічних маріонеток.

Спраглі за сенсаціями, скандалами і стурбовані високими рейтингами, засоби масової інформації накидаються на неперевірені факти і дані, зневажаючи усякі прийняті норми права, етики та моралі. Сучасні ЗМІ подалі забувають, що право засуджувати людину в цій країні належить тільки судовій гілці влади, що тільки суд може виносити рішення щодо винуватості людини, бо відповідно до міжнародних конвенцій, Конституції України та кримінального законодавства діє призумція невинуватості.

Журналіст і оператор каналу ICTV 6 жовтня 2009 року стали свідками подій, що розгортались біля помешкання Патріарха Мойсея (http://soborna.org/news/uk/2009/1007.html). До виходу сюжету в ефір 25 жовтня 2009 року у програмі "Країна має знати" журналіст Ганна Кібенюк та оператор каналу ICTV мали не менше двадцяти днів. Громада УАПЦКз надією на об'єктивність подачі інформації надала можливість безперешкодно вести зйомку богослужіння, спілкуватись із прихожанами, брати інтервью. Журналіст брала інтервью близько тридцяти хвилин і обіцяла висвітлити інформацію з двох сторін. Натомість весь сюжет вийшов просто шокуюче перенасичений брудною неправдою, образами і наклепами, що ображають почуття, честь і гідність кожного з вірників і духовенства УАПЦК.

Порядок богослужіння, зображення людей зумисно було подано у принижуючій формі із упередженими коментарями. Журналістом умисно було вихоплено для сюжету кадри неприємного вигляду, для підсилення враження було використано уповільнений рух кадру, чорно-білі кольори, неіснуючі звуки типу скрипу дверей тощо.

Виходу цього вочевидь добре проплачено сюжету не змогли зарадити ні прості звернення духовенства і вірних УАПЦК, ні роз'яснення юриста, ні суд.

Кому ж заважає людина, яка навчає любити свою землю, мову, Бога у своєму серці і прагне поширювати знання за Бога в Україні? Хто боїться людей, які є щирими у своїй вірі?

Патріарх Мойсей уже з перших кроків свого дияконського служіння, розпочатого у 1989 році на Хмельниччині, прагнув бути відданим своїй справі, молитись зрозумілою українцям мовою і навчати людей щирій вірі, бо у Біблії написано: "Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!" (1 кор., глава 14:19). "Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!" (1 кор., глава 14:14).

Така позицію, зрозуміло, не могла мати підтримки у Російській Православній Церкві, тому у 1990 році тоді отець Олег (Кулик) взяв відпускну грамоту і перейшов до лона відроджуваної Української Автокефальної Православної Церкви, яка потребувала своїх подвижників-місіонерів. І вже у травні 1990 р. Першоієрарх УАПЦ Митрополит Іоан (Бондарчук) призначає о. Олега Кулика митрополичим адміністратором на Хмельницьку, Вінницьку та Житомирську області. Будучи зовсім один, але з Божою допомогою, о. Олег почав розбудову Христової Церкви, не звертаючи уваги на спротив зі сторони духовенства РПЦ,

КДБ і начальства комуністичної ідеології, яке всяко заважало на місцях в розбудові храмів УАПЦ. Вірних УАПЦ переслідували, оббріхували отця Олега, але більшість людей, натхненні його щирими проповідями і жертовним життям, сміливо відповідали і протистояли ворогам УАПЦ.

Протягом 1990-1992 рр. о. Олег відкривав і відбудовував старі церкви, засновував нові громади УАПЦ, де люди раділи своїй рідній Церкві. Але московські попи, заслані єпископом Ніфонтом (Солодухою), виконуючи укази Філарета (Денисенка) – митрополита РПЦ і підказки тов. Яценка, уповноваженого "кадебіста" у справах релігії Хмельницької області, всіляко намагались перешкоджати розвитку УАПЦ на Поділлі.

Така подвижницька діяльність отця Олега не могла подобатись тим силам, які хотіли залишити український народ в темряві і невігластві, тому протистояння ворожих сил наростало. І у вересні, наприкінці 1992 року, на о. Олега було вчинено фізичний напад з метою вбивства. Таких замахів на життя о. Олега і його рідних було дванадцять, які задокументовані органами міліції. Але міліція нікого не шукала, лише о. Олегу порадила виїхати з України.

У жовтні 1992 року протоієрей Олег Кулик залишає Батьківщину і виїжджає тимчасово до США, де він віддано продовжив своє служіння Богу в українських парафіях УАПЦ в США під омофором Патріарха Мстислава.

Десятого жовтня 2002 року Божого в Кафедральному Соборі Бориса і Гліба м. Клівленд (штат Огайо, США) відбулась хіротонія і возведення владики Мойсея (Олега Кулика) в чин Митрополита Київського і всієї Руси-України. Головним в хіротонії був митрополит Стефан (Бабій-Петрович), керуючий УАПЦ-Соборноправної в США, а спів-хіротонізуючим – архієпископ Михаїл (Явчак-Чампіон).

У жовтні того ж року владика Мойсей прибув в Україну, щоб почати відродження Правдивої Христової Церкви.

Воістину: "нема пророка в своїй вітчизні". Тому народ України ще не усвідомив до кінця, яку можливість піднятися духовно з колін Бог дає через Владику Мойсея. Не усвідомлюють цього і служителі інших конфесій, вони його не розуміють, а тому просто бояться, а боячись – усіляко чинять супротив, поширюють клевету та переманюють його священників. Вони бояться того, хто вчить любити рідну Україну, того, хто несе істинні Божі знання, того, хто знімає полуду з очей людей, хто відкриває їм очі і допомагає очищати душі і ставати щасливими.

Кому вигідно безкінечно зводити наклепи на духівника, який протягом двадцяти років свого служіння ніколи не прагнув відібрати чи переділити церковні святині, не зманював священників з інших конфесій, а працював з нуля, засновуючи громади, навчаючи людей щирій вірі, побудованій на щирій молитві, яка дає можливість пізнати і відчувати Бога у своєму серці, а не сліпій вірі і обрядності, що змушують людей приходити до церкви два рази на рік, щоб освятити горілку та ковбасу. Кому не вигідно, щоб відкрились духовні очі в українського народу? Кому не вигідно, щоб православний віруючий молився зрозумілою йому мовою, і прославляв живого люблячого, справедливого, милосердного Бога, який сотворив людину "по образу і подобою Своєю, а не припадав до розчленованих мощів святих про допомогу"?

Відповідь на ці питання знайде кожен, хто просто і щиро поставить їх собі.

Звертаємось до усіх людей доброї волі, які шукають Бога не у патріархатах і попівських рясах, а у правді і справедливості, молитися, щоб Господь не допустив корумпованим представникам правоохоронних органів нищити духовне і фізичне життя духовенства і вірних УАПЦК.

Закликаємо усіх представників засобів масової інформації не допускати випадки цинізму і непрофесійності у висвітленні будь-якої інформації, що торкається гарантованого законами України права громадянина сповідувати будь-яку релігію, права на честь і гідність, презумпції невинуватості.

Бо не дарма, як бачимо з історії життя, коли народ хворіє духовно і починає гнати слуг Божих, хвороби йдуть по країні у вигляді чуми, холери, а сьогодні у вигляді свинячого грипу.

А лікування є: перестати слухати і йти за бездуховними свинями перед Богом, покликати Божого провідника і лікаря душ наших, щоб вивів і зцілив нас від духовного незнання і хвороб. Як навчає Патріарх Мойсей: "Зціли найперше свою душу, тоді Бог зцілить твоє тіло і нашу славну Україну"!

p.s. Лекції щасливого життя з Богом і книгу з рецептами про зцілення душі і тіла, ви можете прослухати і придбати, звертаючись на наш офіційний сайт www.soborna.org

Духовенство і вірні УАПЦК.