Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Україна   реформи   інтеграція   НАТО   конструктивний діалог   ЄС   національна ідея   реформи

"УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО: ВІД МРІЇ ДО МЕТИ"

RoMashka | 12.10.2009 20:50

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
1

У мене є мрія... Вона не відповідає формату "American dream", відтак її реалізація також перебуває у зовсім протилежній площині. Як і належить, ця мрія мирно співіснує з повсякденним життям, але при кожній слушній нагоді підтверджує своє бажання перетворитись на реальність.

''УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО: ВІД МРІЇ ДО МЕТИ''
У мене є мрія... Вона не відповідає формату "American dream", відтак її реалізація також перебуває у зовсім протилежній площині. Як і належить, ця мрія мирно співіснує з повсякденним життям, але при кожній слушній нагоді підтверджує своє бажання перетворитись на реальність. Події минулого тижня – без перебільшення всеукраїнського масштабу – учасником яких мені довелося бути, примусили цю мрію все активніше про себе нагадувати.

6-10 жовтня у Києві відбулась 55-та Генеральна Асамблея Атлантичного Договору "Безпека для громадянського суспільства в XXI столітті". Відомо, що це найбільший представницький ГРОМАДСЬКИЙ форум з питань безпеки. Цього року в ньому брали участь майже 300 представників з 42 країн – членів ААД. Делегатами стали представники міжнародних та регіональних організацій, фахові експерти, активна молодь, високопосадовці НАТО та ЄС, а також відомі українські дипломати та політики. З огляду на такий "персональний склад", а також на ключову тему – "Важливість України для міжнародної безпеки" – громадська форма заходу набула відчутного "політичного" змісту. Адже порядок денний, крім широкого обговорення нової Стратегічної Концепції НАТО та планів подальшого розширення Альянсу, включав особливо актуальні для України теми енергетичної безпеки В Чорноморському Регіоні та нові реформи "чотиристороннього діалогу" Україна – НАТО – ЄС – Росія. І щоб там високоповажні закордонні спікери не декларували у своїх офіційних промовах про "українську пріоритетність", під час неформальних бесід всі вони зізнавались: Україна досі не готова стати повноправним членом світової демократичної спільноти. Головні перешкоди – відсутність всеохоплюючих реформ (навіть бажання їх починати!) та політична нестабільність. Карл Ламерс – Президент ААД та Жан Франсуа Бюро – заступник Генсека НАТО з питань публічної дипломатії майже однаковими словами заявили, що інтенсифікований діалог з нами розпочнеться тоді, коло Україна зможе довести своє бажання і здатність брати на себе відповідальність за виконання міжнародних партнерських угод. Адже поки буде допустимою скандальна ситуація траншами МВФ чи невиконання умов СОТ – довіри, поваги і пошани годі й чекати. Звісно, національний інтерес має домінувати, але він не повинен мати нічого спільного з "підкилимними" корупційними схемами чи явними лобістськими законопроектами. Так, Європа і світ не поспішали допомагати нам у газових протистояннях з Росією, "дипломатично коректно" вирішилось питання україно – румунського територіального позову... Але ж ми самі вині! Наші демократичні амбіції мати правову, соціальну та сильну державу часто лишаються просто деклараціями. А відсутність владного і суспільного консенсусу щодо внутрішньої, міжнародної та без пекової політики аж ніяк не сприяє шанобливому ставленню до нашої країни. З боку світової спільноти і навіть самих українців...

Цікавий приклад:скільки міфів та суперечок існує навколо "Плану дій щодо членства в НАТО" чи програм Україна – ЄС! Чому ж мало хто зазначає, що ці документи спрямовані на "діагностику" таких областей – в порядку пріоритетності:

1. Політичні та економічні питання;

2. Оборонні та військові питання;

3. Питання ресурсів (фінансових і людських);

4. Питання безпеки (щодо інформації – першочергово!)

5. Правові питання;

То яким же є наш теперішній рівень готовності кудись інтегруватись? І чому ми не можемо скористатись цими інструкціями спершу для вдосконалення власних політичних, оборонних, економічних і правових структур для того, щоб вони відповідали міжнародним стандартам?

Тепер знову щодо мрії... Я хочу бачити Україну сильною, незалежною і конкурентноспоможною. Я хочу бути громадянином держави, де діє закон, забезпечуються права і свободи людини, а високий рівень соціальної свідомості та правової культури дозволяє поєднати реалізацію прав з виконанням громадянських обов'язків. Я дуже хочу, щоб ми з гордістю ідентифікували себе з Україною, розвивали власну національну свідомість. Врешті-решт я просто бажаю, щоб наші нащадки жили в безпеці, злагоді, добробуті... і саме в Україні.

Безперечно, що реалізовувати таку мрію необхідно конкретними і послідовними справами. Мені особисто, так само як і кожному, хто має схожі переконання. При цьому рід діяльності, соціальний та політичний статус чи ідеологічні міркування таких людей можуть бути абсолютно різними. Час ухвалювати набагато ширший підхід до питань безпеки та співробітництва з Росією, НАТО, Японією..., модернізовувати власні збройні сили, розвивати АПК та реальний сектор економіки. Треба активніше брати участь у міжнародних культурних та освітніх проектах, пришвидшувати процес реформування економічних та промислових структур країни, підніми та з колін вітчизняну науку! Пора інтенсивніше застосовувати наш надзвичайно потужний український потенціал, щоб ефективніше позиціонувати себе як сильну державу – націю, оперативно реагувати на загрози глобалізованого сьогодення. Перш за все – в інтересах власної країни, але також і для підтримання миру і стабільності в усьому світі.

Безперечно, запорукою успішного державотворення має стати наявність в Україні сильного і консолідованого громадянського суспільства, що має сильну національну ідею та єдине бачення перспектив розвитку країни. Воно вже є і наразі гуртується, загартовується та приміряє сили для виконання перелічених завдань. Відтак, моя "Українська Мрія" хоч і дуже амбітна та далекоглядна, проте абсолютно реалістична. Треба лише активніше перетворювати її на мету власного життя, бажано – ПЕРШОЧЕРГОВУ!

Голуб Марія










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua