Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Так "петрують" в Угринові

Бунтар | 24.07.2010 23:34

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
0

Промайнуло вже 20 років, а Старий і Середній Угринови й далі живуть надіями. Села, жителі яких в радянські часи пройшли депортації й переслідування, продовжують вірити у добре майбуття своєї малої територією, та великої духом і традиціями БАТЬКІВЩИНИ!

Так ''петрують'' в Угринові
На зорі незалежності України, в уже далекому 1990р. Старий Угринів вперше відсвяткував Свято Села біля місцевої школи (тоді основні заходи відбувались на шкільному стадіоні). Кілька місяців перед тим на обійсті Бандерів пролунали перші вибухи, а майже через рік вдруге новітніми вандалами було зруйновано пам"ятник Провідникові ОУН. Часи були й тривожні й благословенні водночас. Ще Україна не було незалежною, але скільки було надій та сподівань на здобуття омріяну багатьма поколіннями волю, на гідне життя...

Починаючи з 2002, коли Старий Угринів відзначав своє 555-тиріччя сільські урочистості набули міжрегіонального звучання, адже в історії України відомі аж десять одноіменних населених пунктів: Угринів-Слобода, Вижній Угринів, Новий Угринів, (сучасна Петранка), Угринів Верхній, Угринів Долішній, Угринів Шляхетський з плином часу дещо змінили свої назви, однак Угринови Тернопільщини, Львівщини, Волині, Угринів біля Івано-Франківська зберегли свої історичні імена до наших днів.

На жаль стихія, що вирує на наших теренах та й кризові явища в економіці внесли свої корективи у плани та хід святкувань, зокрема, з об"єктивних причин обмежились листовними вітаннями угринівці з Тисменеччини та Волині, не змогли прибути всією делегацією, всупереч гарячому бажанню Петранківського сільського голови Дмитра Курпіля, південні сусіди Середнього Угринова, однак від того побратимські взаємини між громадами не стали прохолоднішими, адже всупереч всім обставинам різностороння співпраця (підготовка спільних проектів, розповсюдження газет "Бандера...", "Угринівський Літопис", дослідження спільного історичного коріння, розвиток Угринівського музею імені родини Марчаків...) продовжується.

Оргкомітетом Свята та виконавчим комітетом Середньоугринівської сільської ради попередньо було здійснено значну організаційно-практичну роботу: щодо благоустрою території (окремих слів подяки заслуговують голова церковного комітету УГКЦ Василь Кобиляк, депутати сільської ради Федір Луцан, Іван Васютяк, Богданна Михайлюк, найактивніші працівники установ: Ігор Винник, Марія Паращак, Надія Гащенко, Галина Липовська, завдяки підтримці нового керівництва Калуської райдержадміністрації (Качмар В.Я.) погашено борги з газифікації, за встановлення вуличного освітлення за минулі періоди (частково), придбано матеріали для ремонту кладки до вул. В.Стефаника в Старому Угринові, зусиллями райавтодору (Чучумай Д.І.) напередодні виконано ямковий ремонт гравійної сільської дороги, надано матеріали для оновлення зовнішнього вигляду автозупинки в Середньому Угринові, Калуська дільниця Облводгоспу (Савків І.І.) поновила укріплення пошкоджених паводками берегів р. Бережниці, покищо власними силами с\ради п роводиться ремонт котельні Народного Дому Старого Угринова, системи опалення Народного Дому Середнього Угринова, поповнено новими матеріалами й підготовлено нові тематичні виставки працівниками Історико-меморіального музею Степана Бандери та Угринівського музею імені родини Марчаків, завдяки сприянню відділу освіти Калуської РДА (Срібняк М.М.) з"явилась надія зрушити з "мертвої точки" проблему відсутності дошкільного закладу...Значну методичну допомогу в підготовці Свята надав районний відділ культури (Молдавчук Т.М.). До свята завдяки ГО "Бандерівське Земляцтво" вийшов у світ спецвипуск газети "Бандера...".

Розпочались святкування у неділю, 11 липня урочистими літургіями в храмах УГКЦ (о.Ярослав Мельничук) та УАПЦ (О. Микола Данів). Того ж дня відбувся матч чемпіонату району між командами Угринова та Збори. Матч був надзвичайно важливим для обох команд. Гравці "Тризуба" з бандерівської столиці прагнули зробити подарунок у вигляді позитивного результату імениннику – тренеру команди Петру Луцану. Хоча угринівці першими пропустили гол у свої ворота, та завдяки, самовідданій підтримці вболівальників та впертості, зуміли переламати хід поєдинку. Два влучні удари: Миколи Мельниченка та Андрія Казіцького вирвали вольову перемогу й три здобули залікові пункти. Спортивна звитяга угринівських хлопців визначила мажорні мотиви подальших святкувань. Вдалим продовженням урочистостей став концерт за участю колективів із Голиня та Новиці, вокального ансамблю "Бойківчанка" ПК "Мінерал" (Калуш) та місцевого народного фольклорного аматорського хорового колективу Народного Дому села Середній Угринів. Переповнена зала гаряче аплодувала як своїм так і гостям із інших населених пунктів Калущини, особливо розвеселив гуморесками колишніх односельчан теперішній житель Угринова Тисменецького району Іван Савчак.

Власне "петрування" відбувалось уже 12 липня біля Староугринівської школи. Сонячна днина сприяла масовості свята. Насамперед відбулись духовні акції: богослужіння в церквах Архистратига Михаїла та В"їзду Господа в Єрусалим, у капличці святих Петра і Павла о. Ярослав освятив статую Ісуса Христа та відправив молебень до Матері Божої.

Відбувся ще один, не менш принциповий, хоч і зі статусом товариського, футбольний матч між хлопцями Старого і Середнього Угриновів, цього разу у завзятій боротьбі перемогли земляки Степана Бандери. З рук сільського голови переможці отримали перехідний Кубок та інші презенти.

З найкращими побажаннями звернувся до односельчан сільський голова Тарас Федорів, який відзначив особливу актуальність та актуальність "Угринівських фестин", закликав підтримувати традицію, започатковано два десятиліття тому, незважаючи на жодні обставини й негаразди, атим більше такі дрібниці, як погодні умови. Від імені районної влади привітав усіх заступник голови Калуської районної ради, віднедавна куратор Середньоугринівської сільської ради від РДА Іван Кавчак. Петранку представляв тамтешній війт Дмитро Курпіль.

Географія учасників самої концертно-розважальної програми виявилась доволі широкою. З особливим ентузіазмом аплодували угринівці "своїм": народному фольклорному колективу Середнього Угринова, вокалістам Аллі Федорів, Мар"яні Перегіняк, Тетяні Федорів, учаникам ансамблю Наталії Васютяк, Надії Худик, юним сімейним дуетам Христі та Лілі Федорів, Марійки та Надійки Федорів, маленькій Іринці, яка прибула до села своєї матері з Івано-Франківська, гумористам Надії Фіртась та Нелі Перегіняк. Свої пісні дарували місцевій публіці солістка з сусідньої Новиці Ольга Гриньків, вокальний ансамбль з Калуща під орудою Оксани Герус. Завідувач НД Старого Угринова Алла Перегіняк провела конкурс між присутніми на святі Петрами й Павлами, вручила призи ніймолодшому і найстаршому з них та переможцю угриновознавчої вікторини сувеніри від сільської ради. Значно пожвавили настрій присутніх троїсті музики з Городенківщини, які продовжили забаву запальними танцями далеко за північ. Навіть вимушена тривала перерва (через аварійне вимкнення електроенергії і грозу) не змусила угринівців розійтись. Святе Села один раз на рік і відзначити його вони стараються завжди на високому рівні, з добрим настроєм і натхненням.

Федорів Т.Ф., сільський голова:

"Свято Села у день Святих Петра і Павла для Угриновів – це набагато більше аніж просто культурно-масовий захід. Здавна, скільки я себе пам"ятаю "Петра" (саме так ми називаємо це свято поміж собою) було чи не найулюбленішим і найбільш очікуваним з релігійних свят. Відсутність робочих місць в селі, а це проблема не тільки часів незалежності України, вона йде корінням далеко глибше у минуле, змушувала працездатних односельчан виїзджати на сезонні роботи на Східну Україну (чоловіки на будівництво, скиртування, жінки на просапку буряків, соняшника, на тік, потім збирання помідорів, картоплі і т.д. і т.п., в Латвію, Росію, а останніми роками по далеких "закордонах". Але майже всі "заробітчани" намагались в середині літа побувати вдома. Дітям батьки привозили різноманітну смакоту, яка в нас була дефіцитом і вони, гуртуючись у сусідські компанії, десь у саду, чи іншому затишному, напівтаємному місці, влаштовували собі свої, особливі, солодкі гостини. Ну а дорослі, у той час збирались на обійстях родичів – Петрів і Павлів, і також "петрували". Тож ці свята стали ніби символом нерозривного зв"язку сільських людей із своїм батьківським кутком. Для людей яких безневинно й жорстоко виганяли з рідних домівок "на вічне поселення" в Сибір – це було й залишається дуже важливим. Саме тому і я, і мої попередники на посаді сільського голови завжди вважали своїм святим обов"язком, незважаючи на фінансову скруту і брак часу, інколи за повного нерозуміння та ігнорування з боку вищої влади зберегти сільську традицію.

Відрадно, що на даний час 12 липня це ще й час проведення такого надзвичайного дійства як "Угринівські фестини", які я впевнений колись ввійдуть до офіційного календаря туристично-презентаційних заходів, й матимуть вагому й дієву державну підтримку. Наразі ж хочу висловити щиру подяку всім, хто не тільки словом, але й ділом, в т.ч і матеріально допомагав у підготовці й проведенні Свята: місцевим підприємцям Марії та Ярославу Королям, Любові Коневич, Ярославу Турчиняку, Яремі Мельниченку, Степану Базюку, СТ "Угринів", спонсорами "фестин" стали й підприємства, що були позаторік задіяні у ліквідації наслідків стихії на території Угриновів – ПП "МПБ", ПП "ЛІІКА", директору школи Бодику В.С. за надані приміщення, секретарю сільської ради Драпулі Г.Ф., працівникам закладів культури, особливо бібліотекарям Наталії Тимків та Галині Воробець за активну роботу напередодні та під час проведення урочистостей. Вцілому Свято Села, на мою думку, всупереч очікуванням скептиків, демонстративному ігноруванню прохань про спонсорську допомогу деяких підприємств та підприємців, що працюють у селах, вдалось на славу.

Дай Боже, щоб наша невелика, але згуртована й сильна патріотичним духом громада жила й прооцвітала й надалі, та ще б трохи більш конкретної допомоги й сприяння з боку влади району та області до стратегічних питань соціально-економічного розвитку нашої території і можна буде сказати, що справедливість взяла гору остаточно й безповоротно. Скільки б хто не намагався зламати й упокорити угринівських бандерівців, а вони живуть і веселяться, навіть коли в окремі моменти (наприклад, дивлячись на стан поруйнованих паводками доріг та споруд) інколи й плакати хочеться.











© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua