Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Жива пам"ять "Бандерії"

Бунтар | 16.02.2010 00:45

8
Рейтинг
8


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
2

У неділю, 14 лютого 2010р. у Старому Угринові – родинному селі Провідника ОУН Степана Бандери відбулись заходи, приурочені 60-тим роковинам масової депортації місцевих жителів до Сибіру.

Жива пам''ять ''Бандерії''
Старий Угринів є центром своєрідного мікрорегіону, який називають "Бандерією", тобто Бандерівським краєм. Територію з виразним передгірським рельєфом на південному заході Калущини, між Чорним Лісом та річкою Лімницею, густо порослу лісом, порізану численними невеличкими річками та потоками, з відносно біднішими землями та без потужних промислових об"єктів відрізняють також і особливості історичного розвитку. Ще в далекому ХУ столітті ця околиця Прикарпаття стала тереном повстання під проводом священика Івана Грабівського проти польського панування. Патріотичний дух пробудився знову через кілька століть. Саме тутешні села Грабівка, Завій, Бережниця, Угринови знову стали, у 30-50-их рр. ХХ століття, осередком активного національно-визвольного руху ОУН-УПА. Як наслідок, на жителів цієї округи впали найбільш жорстокі комуно-більшовицькі репресії.

Особливо безжалісно розправлялась окупаційна влада із земляками національного героя України – Бандери. Зокрема, нелюдських репресій зазнали всі рідні Степана. Далі влада взялась за його односельців. Більше шести десятків чоловік староугринівців полягли зі зброєю в руках у боротьбі за волю України. Побої, грабунок і безправ"я стали для Угринова нормою. Кілька сімей було депортовано ще у 1940 та 1947р. Та особливо чисельними були жертви каральних акцій 1950р., що стали відповіддю "совітів" на зухвалий замах на сільського голову, їхнього прислужника та кілької військових, що був здійснений серед білого дня у центрі Старого Угринова. Вже через кілька місяців, на основі списків складених ще напередодні та уточненим за участю угринівських активістів колгоспного будівництва за одну ніч, відразу після Водохрестя, у люті йорданські морози з рідних місць було вивезено більше 50-ти родин, майже чверть населення. Земляків Провідника розкидали по найвіддаленіших куточках СРСР, при цьому намагались селити поблизу не більше однієї-двох родин, щоб колишні односельчани не могли підтримувати між собою жодних контактів.

У сільській бібліотеці було розгорнуто книжкову виставку "Торкнімося серцем власної історії". Напередодні, до сумного ювілею було оформлено альбом спогадів репресованих під назвою "Пережито...".

Після Служби Божої настоятель староугринівської церкви В"їзду Господа в Єрусалим о.Яросав Мельничук відслужив панахиду за всіма, хто не діждався омріяної свободи, склали свої голови у збройній борні чи померли на чужині: від тюремних знущань чи підневільної праці. Завдяки співпраці зі львівським Західно-українським ресурсним центром у Старому Угринові реалізовується проект зі створення громадського осередку "Бандерія" серед завдань якого збереження історико-культурною спадщини унікального мікрорегіону, створення передумов для соціально-економічного розвитку Бандерівського краю як туристичного центру. У рамках цієї програми одним із перших кроків стало облаштування й урочисте освяченні та відкриття у Народному Домі Старого Угринова відповідного приміщення, де відбуватимуться зустрічі старожилів, ветеранів національно-визвольної боротьби, краєзнавців, надаватимуться консультації, формуватиметься база даних про туристичну інфраструктуру малої батьківщини Степана Бандери.

Продовжились урочистості концертом-реквіємом "У пам"яті натомленій сплива Святої правди голос наш", підготовлений працівниками закладів культури Старого Угринова (Алла Федорів, Галина Воробець, Ярослава Паньків) за активної участі місцевих аматорів сцени, особливо молоді. Перед заповненим вщерть залом, у якому, до речі, напередодні, зусиллями сільської ради, було відновлено опалення та проведено ремонт виступили Марійка Федорів, Мар"яна Якимович, Мар"яна Перегіняк, Люба Поступальська, Наталія і Тетяна Васютяк, Уляк Тетяна, Марія Андрійчук, Надія Фіртась та інші. Провели програму Тетяна Поступальська та Надія Худик.

Зі щирими вітаннями до колишніх спец поселенців звернувся сільський голова, голова громадської організації "Бандерівське Земляцтво" Тарас Федорів, який запевнив, що й надалі сільська влада піклуватиметься про кожного хто пережив комуністичні репресії, сприятиме дослідженню та популяризації історії рідного краю, особливо у молодіжному середовищі. Свідченням уваги угринівського самоврядного активу до проблем патріотичного виховання, розвитку села Бандери є й здобутки 2009р.: перемога у конкурсі грантових проектів під патронатом Президента України, здобуття почесного І місця у загальнокомандному заліку районних спортивних змагань, завершення газифікації населеного пункту, встановлення вуличного освітлення, ремонт приміщень закладів та установ. Здобутком угринівської громади, до певної міри, вважає сільський голова і підписання врешті-решт довгоочікуваного Указу Президента України при присвоєння Степану Бандері звання Героя України, адже з цього приводу до Києва було направлено кілька звернень, у тому числі, спільну петицію кільканадцяти сіл-побратимів, видано книги й газети, проведено масштабні, поміж ними й міжрегіональні, культурно-масові заходи, підготовлено десятки публікацій та виступів у пресі, з минулої осені при музеї С. Бандери, за сприяння управління туризму Івано-Франківської облдержадміністрації було відкрито Туристичний інформаційно-консультативний центр "Батьківщина Бандери". Напевно, не випадково, під час недавнього відвідання історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові, роблячи запис у книзі відгуків Президент висловив окрему подяку саме громаді земляків Провідника.

З огляду на все це, тим прикрішим видається вкрай тенденційне висвітлення громадського життя села у одному із репортажів, що був опублікований у одній із впливових західноукраїнських газет, де автор, з невідомих міркувань, зобразила староугринівців затурканими, відсталими селюхами, сповненими упереджень і ненависті до "москалів" та "януковців", вигадала якісь внутрішні конфлікти та протистояння між односельцями.

Під час зустрічі керівництва села з колишніми репресованими, ветерани висловили свою стурбованість поширенням таких негативних стереотипів. "Що про нас подумають люди, хто зі східняків чи тим більше росіян, чи людей інших національностей захоче приїхати до нашого Меморіального комплексу після таких статей. Подумають, що в нас живуть якісь дикуни, що ходять у "куфайках" і не вилазять із гною, готові з вилами й ножами кидатись на кожного приїжджого. А ми хочемо, що музей відвідували якнайбільше братів зі Сходу, тих хто знає Бандеру тільки по "совіцькій" пропаганді, щоб вони на свої очі на все подивились, поговорили з нами – тими хто це все пережив і зрозуміли, що Бандера і бандерівці не були проти чесних людей, навіть росіян, вони просто боролись за Україну, і виступали лиш проти тих, хто нас мучив і поневолював" – заявила від імені присутніх старожилів Марія Перегіняк. "Україна -є, Україна – буде! А всі ці розмови, суперечки скоро минуть. Якщо ми витримали Сибір, голод, мороз, муки, то гріх буде теперішньому поколінню втратити тепер Державу. Головне підтримувати своїх, і загалом у країні, і у своєму селі, тих, хто щось робить для людей"- підтримала її Анастасія Романюк.

З майже трьох сотень спец поселенців, на даний час, у рідному селі проживають всього трохи більше двох десятків. Втративши в Сибіру здоров"я, витримавши численні переслідування та недовіру, що мали місце у радянські десятиліття, ці люди завжди жили з вірою в Україну, з величезним піднесенням зустріли проголошення її державної незалежності, всупереч усім негараздам вірять у велике майбутнє нашого Українського народу.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua