Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Гнів


-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
2

Ми сідаємо у тролейбус, у нас піднесений настрій: попереду якась приємна подія, приязна зустріч... І раптом, хтось наступає нам на ногу, як то кажуть, "на улюблений мозоль"...

Гнів
Протоієрей Олег Ведмеденко

Ми сідаємо у тролейбус, у нас піднесений настрій: попереду якась приємна подія, приязна зустріч... І раптом, хтось наступає нам на ногу, як то кажуть, "на улюблений мозоль". А на наше "Обережніше!" – ще й обурюється, мовляв, на таксі їдь... Ну і ми, відповідно, за словом до кишені не сягаємо. І, як результат, виходимо на своїй зупинці уже інші – розбурхані, розстроєні і... безсилі. Знову цей злодій, що грішить від початку, що диявол він і сатана, викрав у нас силу! Знову поцупив енергію. Знову забрав благодать.

Гнів і роздратування посідають одне з перших місць (разом зі страхом та тривогою) серед "ворогів наших домашніх", що через них оббирає нас враг роду людського. А можливо й найперше місце, недаремно ж диявол – це дух саме злості, себто "злоби піднебесної".

Погляньмо на себе уважніше, проаналізуймо, що відбувається. Ось син чи донька підходять до нас, маючи якесь запитання, або бажаючи поділитися чимось таким для них важливим! Але важливе воно лише для них, а ніяк не для нас з вами. Для нас важливіші в цю мить є програма новин, футбол, або телесеріал... І одразу, з роздратуванням: "Тихо!", "Замовч!", "Відчепись!..." Дружина купила не те, чоловік запізнився з роботи, син приніс двійку, дочка відповіла непоштиво, підлеглі не виконали завдання, сусіди надто гучно святкують, у транспорті забракло місця, продавець повільно обслуговує, майстер-ремонтник погано знає свою справу... Це все зачіпки сатани – приводи, аби спровокувати в нас гнів, викликати агресію.

Хто винен, і що робити? – одвічні запитання, на які маємо тут відповісти. Хто винен, що перейшли на крик? Що бризкали слиною? Що вдарила кров у голову? Що втратили обличчя, спокій та силу? У чому причина (не привід, а саме причина) того, що сталося? Не звинувачуймо нікого! Причина – завжди в нас самих. Це гординя та несмиренність наша, звірячі інстинкти, з полону яких нам не хочеться виходити. Привід може бути будь-яким. Наслідок же – втрата внутрішньої сили (духовної енергії), і як результат – спокою, здоров'я, життя...

Що робити? Та для початку просто "прикусити язика"! Прикласти зовнішньо-вольові свої зусилля, і, як радять лікарі, "порахувати до десяти": "Стоп! Увага! Випробування!" А далі – згадати, що шлях спасіння полягає в смиренні й аскезі, і якщо душевно-аскетичну дію ми уже виконали (погасили перший порух гніву в собі), то належить тепер виконати й внутрішньо-духовну – смиритися, внутрішньо розслабитися, прийняти ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є. А там і подякувати Богу за те, що перемогли духовно: стрималися, і тепер уже тверезо, без гніву й роздратування, не загубивши благодаті, можемо взятися за вирішення своєї проблеми...

www.vedmedenko.org.ua










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua