Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Двомовна свідомість


13
Рейтинг
13


Голосів "за"
17

Голосів "проти"
4

Часто намагаємося зрозуміти: а чи є взагалі проблемою так зване мовне питання? Можливо ця проблема надумана?

Двомовна свідомість
Часто намагаємося зрозуміти: а чи є взагалі проблемою так зване мовне питання? Можливо ця проблема надумана? Можемо погодитись з тими, хто вважає, що проблеми то на справді не існує. Мовна проблема – продукт вироблений політиками. Це почалося у часи далекі, історичні. Спочатку нав'язували нам польську, потім російську...

Зараз же нас, добре ідеологічно оброблених за цей історичний період, активно переконують у тому, що порушуються наші права на вживання російської. Отже, маємо справу з добре продуманою технологію, ефективність якої підтверджено часом. І суть мовної проблеми полягає не в тому, що порушуються права російськомовних громадян України. Де-факто, російська в Україні давно має статус офіційної чи другої державної мови. Проблемою є наслідки впливу двомовності на нашу національну свідомість. А питання, зрештою, полягає у тому, чому політики, які прагнуть проштовхнути власні інтереси, досі маніпулюють питаннями мови?

Якою мовою розмовляють українці?

Багато українців вважають рідною російську. Що ж, зрештою їхнє право. Ніхто не може перешкоджати самоідентифікації людей. Але чи знають вони, ті хто називає російську рідною, цю мову досконало? Чи є їхня російська власне російською. Можемо сказати впевнено – ні. Російська рідна, як правило, злітає з вуст наших співгромадян лише як невдалий переклад з української. Не задумувалися над цим? Говоримо російською, але формулюємо сказані фрази за всіма законами української граматики. Часто просто перекладаємо українські сентенції на російську дослівно і не досить вдало. Неправильно ставимо наголоси у словах. Зрештою, говоримо російською з українським акцентом. Не помічали? До того ж, не потрібно забувати, що для значної частини наших співгромадян рідною мовою є взагалі суржик.

Чому ж самі не помічаємо, що наша російська власне не є у повному розумінні російською, а якимось "українським діалектом російської мови"? Не помічаємо, бо мова тісно пов'язана з нашою свідомістю, а ще більше з колективним несвідомим. Мова нації, разом із притаманним цій нації міфологемами та архетипами, формує особистість кожного з її представників. Тому російське в українській свідомості є привнесеним, зовнішнім нашаруванням. Так, російська мова та архетипічні образи проникають до українсько підсвідомості, але не можуть витіснити рідне українське. Людська підсвідомість не табула раса, і стерти існуючий віковий досвід, знищити колективне несвідоме неможливо. Можна лише загнати його в кут.

А отже, змішуємо у своїй підсвідомості дві відмінні культури, намагаємося поєднати у собі архетипи та міфи двох культур, неподібних одна до одної. Як наслідок, не можемо позбавитися протиріч в середині свідомості як кожної окремої особистості, так і у свідомості цілої нації.

У чому проблема?

А проблема власне у нашій гібридній національній свідомості. Суржик стає не лише мовою спілкування. Це не лише лінгвістична, а й психологічна проблема. Форми суржику набуває і наше колективне несвідоме.

Тому так легко політикам маніпулювати нами, продавати Україну сусіднім державам в обмін на досягнення їхніх особистих інтересів. Даємо дурити себе, бо самі не знаємо вже хто ми, що ми, і до чого маємо прагнути. Тому власне політики і позбавлені почуття любові до власного народу. Вони просто не відчувають себе (на підсвідомому рівні) його частиною.

Можемо зацитувати одного з героїв булгаковського "Собачого серця" професора Прєображенського: "разрухи то не существует... разруха не клозетах, а в головах". А це і є відповідь на питання: чому політики для реалізації своїх планів використовують мовне питання. Маніпулювати легше тими, у кого в головах "разруха".

І допоки буде "разруха" в наших головах та серцях, доти будемо чубитись з приводу того, яка мова рідніша. Доти будемо дозволяти політикам "мати" народ по повній програмі.

Допоки не позбавимося гібридної свідомості, не вирішимо і прагматичних питань розвитку нашої економіки, підняття міжнародного іміджу держави. Не вирішуються практичні, прагматичні проблеми, поки не вирішено проблеми сфери духовної. Все взаємопов'язане.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua