Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Подружж"я Ребетів повертається в Україну

Ігор Бурдяк | 29.10.2010 00:07

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
0

Завтра один із провідників ОУН Лев Ребет та його дружина Дарія будуть перепоховані на центральному львівському цвинтарі – Личаківському.

Подружж''я Ребетів повертається в Україну
Фотографія Лева Ребета з досьє концтабору "Аушвіц" (у місті Освенцім)

Подружж"я поховають поруч із президентом Західно-Української Народної Республіки Євгеном Петрушевичем, засновником "Пласту" Олександром Тисовським та легендарним військовим міністром ЗУНР, полковником УГА Дмитром Вітовським, організатором Листопадового чину 1918 року.

...В момент, коли людина, що поспішала, проходила повз одного "добродія", той зробив якийсь дивний, різкий рух, і його візаві раптом захитався й впав. Прибулі на місце події лікарі та поліцейські констатували смерть "від паралічу серця" (а той непомітний "добродій", між іншим, миттєво зник...).

Померлим (точніше, загиблим) виявився 45-річний Лев Ребет, один із найбільш відомих політичних лідерів українського національного руху 40-50-х років, професор Українського Вільного Університету (Мюнхен) редактор тижневика "Український самостійник", голова Політичної Ради ОУН (закордонної), визнаний журналіст, політолог, історіософ. Лише згодом виявилося, що він був підступно вбитий пострілом із пістолета, зарядженого спеціальною ампулою з ціаністим калієм та загорненого у газету. В момент зустрічі вбивця – випробуваний агент радянських спецслужб Богдан Сташинський, він же Йозеф Леман, він же Зігфрід Дрегер – скерував пістолет просто в обличч"я жертви й натиснув на спускову пружину. Майже через два роки, 15 жовтня 1959 року, там же, в Мюнхені, тим же самим способом (в обох випадках Сташинський ретельно стежив за пересуванням тих, на кого був скерований замах) був убитий Степан Бандера...

Вже дещо згодом, на суді, Сташинський пояснював своє рішення розправитися з Ребетом тим, що, як він дізнався, перед ним був "теоретичний голова (тобто провідний теоретик) українців в екзилі", бо Ребет "опрацьовував для своїх газет ("Сучасна Україна", "Час", "Українська трибуна") не стільки хроніки подій дня, скільки, в першу чергу, ідеологічні питання". Ось тут і криється пояснення того, чому радянські спецслужби зрештою вдалися до фізичного усунення професора Ребета. Відповідь знаходимо як в біографії нашого героя, так і в ідеях, котрі він розвивав й пропагував.

Дещо з біографії.

Лев Ребет був сином поштового урядовця, народився у 1912 році в місті Стрий на Львівщині. З дитячих років відзначався глибокою релігійністю та відданістю українській національній ідеї. Брав участь у юнацькому русі пластунів, вже в 15 років, навчаючись в українській гімназії Стрия, став членом Української Військової Організації (УВО), згодом членом ОУН. Пізніше, згадуючи ті роки, Ребет писав, очевидно, відносячи ці слова до самого себе: "Головною базою ОУН була молодь, насамперед студентська. Ця молодь виросла вже в традиції української державності, вона пам'ятала існування, хай і короткотривале, самостійної держави, вона на власні очі бачила українське військо, одним словом, уже раз пережила те становище української держави, за яке збиралася боротися. Державна самостійність не була для неї нездійсненою фантазією; молодь цю самостійність уже бачила і вона перед її уявою стояла реально – треба було тільки здобути її".

(Лев Ребет, Крайовий Провідник ОУН на ЗУЗ у 1935 році.)

... Після проголошення 30 червня 1941 року Акта про відновлення незалежності України став заступником фактичного голови її уряду Ярослава Стецька, а після арешту того нацистами – перебрав обов'язки голови.

У вересні 1941-го Ребета заарештували гестапівці й допровадили до краківської тюрми, а згодом і до концтабору "Аушвіц" (у місті Освенцім).

Після звільнення з концтабору українського націоналіста єврейського походження обрали головним суддею Закордонних частин ОУН.

Через ідеологічні та політичні розходження Ребет відійшов від Бандери, присвятивши себе науковій та публіцистичній роботі. У 1949 році захистив докторську дисертацію на тему "Держава і нація", а в 1954-му став професором Українського вільного університету у Мюнхені.

Паралельно намагався перебудувати засади українського національного руху, відкинувши радикальні гасла на кшталт "Україна для українців".

Унаслідок численних партійних конфліктів Лев Ребет разом зі своїм соратником і однодумцем Зеновієм Матлою створили нові керівні органи Закордонних частин ОУН. З огляду на наявність двох провідників прихильників цього крила ОУН – так званого ОУН (з) – назвали "двійкарями".

12 жовтня 1957-го в Мюнхені Лева Ребета не стало. Поховали очільника "двійкарів" на Мюнхенському цвинтарі Waldfriedhof.

Орг-комітет, створений у львівській міській раді повідомляє, що церемонія перепоховання відбудеться на Личаківському цвинтарі в суботу, 30 жовтня орієнтовно в 10.00. Тлінні останки доставлять з Храму Святої Трійці УГКЦ, м. Львів, вул. Тершаківців, 11, де зранку відбудеться свята літургія і чин похорону.

Подія історична. Знакова. Державотворча.

Чи буде на церемонії Президент України.?

Чи буде нинішній прем"єр-міністр, колега винуватця події.?

Чи буде голова КПУ, спадкоємець замовника злочину.?

За матеріалами інформації орг-комітету, газети "Україна молода", Національного порталу "Аратта. Вікно в Україну".



Коментарі
Так написав Ігор Сюндюков.
Звичайно, не Сташинський приймав рішення. Але він був не лише кіллер, а й розвідник. Взнавши про Ребета, він розслідував, яку роль він відіграє, доповів в Москву, і вирішили там.









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua