Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Японія   айни   Санскрит   В. Кобилюх

"Душа Японії: айни очима українця і санскриту"

Роман Смілка | 2.09.2010 13:20

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
3

Так називається нова наукова розвідка львівського санскритолога Василя Кобилюха (у 1960-их роках він працював терапевтом у Городоцькій поліклініці і викладав німецьку мову в місцевій вечірній школі), яка щойно вийшла друком у тернопільському видавництві "Мандрівець".

''Душа Японії: айни очима українця і санскриту''
Книга справді унікальна. Насамперед тому, що у ній фактично чи не вперше в українській науковій царині синтезовано матеріал і детально описано про айнів – корінних мешканців Японії, котрих сьогодні залишилося всього близько 24 тисяч й які проживають – зберігають свою ідентичність, борються за існування – на невеличкому клаптику землі острова Гокайдо.

Василь Кобилюх, використовуючи наукові і не тільки методи, стверджує, що айни є переселенцями з Праукраїни, котрі орієнтовно у XV-XIII століттях до Різдва Христового оселились на островах, з яких нині складається держава Японія. Автор уперше проводить аналогію між айнами й українцями, висуваючи аргументи, з якими ознайомитесь, прочитавши згадану книгу.

"Айни зазнали розкішного добра, яке знищили монголо-китайці у 700-літній загарбницькій війні, – зазначає В. Кобилюх. – Через те кітаї – означає "загроза" навіть у сучасній японській мові...

Професор університету м. Наґоя (Японія) Стефан Костик подав майже вичерпний бібліографічний покажчик до теми історії айнів. Цей перелік містить близько 1000 одиниць... Від багатомільйонного народу айнів нині залишилося 24 380 осіб. Невже розфутболений світ в азарті дасть померти цілому народові – володарю великих ідей і творцю мови сучасних японців...

Айни мають не монголоїдну будову тіла. Вони високі на зріст, кремезної статури, обличчя з європейськими рисами, очі рівні, чоло високе, вуса обов'язкові, а для старших – і борода. Тільки у святкові дні або для зустрічі гостя вдягають національний плащ-халат, вишитий та оздоблений аплікаціями у формі візерунків... Донедавна айни – молоді хлопці та чоловіки – боєздатного віку мали пострижену чи поголену потилицю і довге волосся на тім'ї. Таку саму зачіску носили парубки й чоловіки – охоронці рідного краю в с. Мізин Чернігівської області 20 тис. років тому. Отже, "оселедець" українських козаків має глибоку прадавню історію...

Моральна ментальність айнів – давня арійська. Вони співучі і веселі. Головний їх наказ – не вбивай".

На історію, побут, звичаї айнів автор дивиться з позицій, як він вважає, нашої прамови – санскриту. Судження, висновки Василя Кобилюха для багатьох можуть видатися ефемерними, казковими, смішними. Одначе попри все його книга про айнів, як врешті, й інші розвідки є цінними для української нації, її самоусвідомлення. "Наша історія, – стверджує В. Кобилюх, – будувалася на кривавих сльозах, на людських кістках і на високих могилах. Властиво до цього доводили неукраїнські провідники-диверсанти, які намагалися увійти в нутро української історичної науки і набути головної ролі в поясненні історичних подій, спотворити їх і якнайдалі обминути найдавніше існування Праукраїни та її прамови – Санскриту, таким чином зробити українців з куцим минулим, найбіднішим сьогоденням і сліпим майбутнім".

Довідка про автора

Народився Василь Кобилюх 12 червня 1935 року в селі Журавники (Пустомитівщина). Навчався у Львівському медичному інституті, а також на філологічному факультеті ЛДУ ім. І. Франка (захистив дипломну роботу на тему "Українська мова і санскрит"). Брав участь у створенні "Орфографічного словника українських медичних термінів" (на 33 тис. слів) і двотомного "Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника. Автор наукової праці "Українські козацькі назви у санскриті", численних публікацій як в українських ("Дзвін", "Мандрівець", "Ґрегіт", "Український світ" тощо) так і в зарубіжних журналах, а також у періодичній пресі. У 2007 році видав збірку "Прийшла до мене Україна", в 2009 р. – монографію "167 синонімічних назв Землі у санскриті". З січня 2000 року є членом Української Асоціації письменників Західного регіону. Із жовтня 2003 р. – "Ветеран праці". Про В. Кобилюха вміщено дані у книзі "Українські лікарі". З червня 2010 року – дійсний член Міжнародної Української академії оригінальних ідей.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua