Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Українці в системі освіти слов'янських народів


-2
Рейтинг
-2


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
4

Внесок українських культурних діячів у розвиток освіти слов'янських народів

Українці в системі освіти слов'янських народів
Розвій освіти слов'янських народів відбувався за активного сприяння українських культурних діячів. Процес самовизначення українського та білоруського народів (XIV – XVI ст.) характеризувався тим, що не збігався з будівництвом державності (як це відбувалося у Росії), а розвивався як духовно-культурний рух, спрямований на усвідомлення власної національної самобутності. Він вилився у широку гуманістичну і реформаційну течію, що збагатила європейську культуру доби Реформації. Тісні зв'язки з Західною Європою сприяли активному розвитку української та білоруської культури, освіти, науки (українські й білоруські студенти навчалися в університетах Болоньї, Падуї, Кракова, Праги тощо). Через Україну та Білорусь до Росії надходили друковані видання грецьких, римських і західноєвропейських авторів. Наприклад, 1477 p. київські купці завезли до Новгорода з західноруських земель трактати "Шестокрил" та "Космографія", що давали різноманітні знання з астрономії.

Культурне співробітництво здійснювалося на освітянській ниві.

У XVI – на початку XVII ст. важливим осередком культури і освіти стає Острозький центр, заснований 1576 p. на Волині у м. Острозі. З ним пов'язана діяльність українського вченого та письменника М. Смотрицького, білоруського вченого А. Римші, польсько-українського поета С. Пекаліда та ін. В Острозькому науковому товаристві працювали росіяни І. Федоров та А. Курбський. В Україні та Білорусі при сприянні православних братств діяли численні школи. Вони забезпечували високий рівень освіти і виховання. При братствах функціонували також друкарні, що видавали крім підручників богословську та наукову літературу. Друкарні були у Києві, Чернігові, Львові, Острозі (Україна), Вільно, Бресті, Мінську (Білорусь), Москві (Росія) тощо. Відомі майстри друкарської справи переїжджали з регіону у регіон, налагоджуючи книговидавничу діяльність (І. Федоров, П. Беринда, Ф. Скорина, Т. Земка). Важливу роль відіграли братські школи у поширенні освіти на території Московської держави. Випускники шкіл України та Білорусі працювали у Росії редакторами (справщиками), учителями в школах, що почали відкриватися.

У 1654 p. відбулося приєднання Лівобережжя України до Росії. Рівень освіти в Україні на той період був значно вищий, ніж у Росії. Україна відіграла важливу роль у розвитку освіти, науки, мистецтва в Росії. Вплив української культури на московську відзначав Іван Огієнко та інші українські вчені.

Особливе значення у розвитку української та російської культур мала діяльність Києво-Могилянської колегії (з 1694 p. – у статусі академії). Вона стала духовним центром не лише для росіян, українців та білорусів. Тут навчалися також вихідці з Польщі, Сербії, Болгарії, Греції та ін. Києво-Могилянська академія мала власну друкарню, художні майстерні, де виконувалися твори великої художньої цінності. Вихованцями колегії були визначні вчені та діячі культури, котрі стали організаторами науки у різних країнах. Так, у 1649 p. боярин Ртищев запросив з Києва до Москви 'ЗО вчених монахів і створив школу у заснованому ним Андріївському монастирі. У 1664 p. до Москви приїжджає Симеон Полоцький (1629 – 1680), який став вихователем царських дітей. Він був також викладачем створеної для нього монастирської школи, що випускала освічених чиновників для державних установ Росії. У Києво-Могилянській колегії була створена перша праця з руської історії "Синопсис" (1674). До появи праць Ломоносова і Карамзіна з давньоруської історії "Синопсис" залишався найпопулярнішим серед українців і росіян твором про власну історію.

В Україні й Білорусі у XVI – XVII ст. поширюються релігійно-філософські ідеї гуманістичного спрямування, що лягли в основу суспільно-філософського руху Просвітництва.

У XVII ст. в Україні, Білорусі та Росії активізується розвиток світської культури. В архітектурі збільшується кількість світських будівель: житлових та громадських, адміністративних, торговельних, видовищних.

Вплив українського стилю на російську архітектуру відчутний, наприклад, у храмах сіл Троїцько-Ликове та Філях під Москвою. У свою чергу в архітектурі України другої половини XVII ст. помітний вплив російського стилю, особливо при забудові нових територій на півдні. Ознаками такого впливу є спорудження храмів на підклітях, сполучення в одній споруді храму, дзвіниці й трапезної, а також своєрідність декору на фасадах (Покровський собор у Харкові, 1689). У спорудженні кам'яних будинків Києва наприкінці XVII ст. брав участь російський архітектор Й. Старцев, що привіз з собою із Москви 80 каменярів.

Вчені України, науковці Києво-Могилянської академії, започаткували слов'яно-греко-латинську академію в Москві. Ініціатором її створення (1687) став С. Полоцький. Тривалий час її протектором був С. Яворський, якого в 1700 p. відкликали із Київської академії і за царським наказом висвятили на митрополита Рязанського та Муромського. С. Яворський для зміцнення слов'яно-греко-латинської академії запросив з Києва не лише викладачів, а й студентів.

Культурно-просвітницький рух в Україні, Росії та Білорусі XVIII ст. характеризувався утвердженням гуманістичних поглядів на людину. На утвердження гуманістичних ідеалів спрямована філософія Сковороди. Його етичне вчення близьке світобаченню українського просвітника С. Гамалії та ідеям демократичної інтелігенції Росії, зокрема, В. Золотницького, О. Радіщева, М. Новікова.

У XVIII ст. розвиток української, російської, білоруської культур стимулюється взаємовпливом та інтеграцією у їх зміст загальноєвропейських стилів і художніх течій. Особливо позитивно вплинули на розвиток архітектури, живопису, музики стилі бароко і класицизм.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua