Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Як українофоби з ОУН боролись та що з цього вийшло

ЗаХар | 13.04.2008 23:32

11
Рейтинг
11


Голосів "за"
14

Голосів "проти"
3

Один відомий борець з українством розмістив сьогодні на НП передрук з ще більш відомої українофобської газетки. Хоча я й не дуже довіряю документам, які оприлюднюють з видалення частини вихідних даних, правдивість саме цих вважаю вельми вірогідною. Тож і вирішив з ними ознайомитись без емоцій. Що з цього вийшло – читайте далі.

Один відомий борець з українством розмістив сьогодні на НП передрук з ще більш відомої українофобської газетки. Реакція читачів вийшла очікуваною – категоричне несприйняття. Хоча я й не дуже довіряю документам, які оприлюднюють з видалення частини вихідних даних, до того ж тих, що стосуються україно-німецьких відносин, але надаються російською, правдивість саме цих вважаю вельми вірогідною. Тож і вирішив з ними ознайомитись без емоцій. Що з цього вийшло – читайте далі.

Але спершу невеликі зауваги.

З літа 1943 р. УПА веде боротьбу на два фронти – проти червоних партизанів і проти німців. А навесні 1944 р. відбуваються і перші бої з регулярними совєтськими частинами... На додачу у цей період досягає своєї кульмінації кривавий конфлікт з поляками за українську Волинь, без якої останні у шовіністичному запамороченні не уявляли собі повноцінної польської держави. В цих умовах Головною командою УПА було здійснено у березні 1944 р. спробу порозуміння з німцями щодо припинення конфронтації і об'єднання зусиль у боротьбі проти большевиків. Наведені документи стосуються саме вказаних перемовин.

Тож яка позиція ОУН?

Что касается террора против поляков, то ОУН заведомо согласилась передать в ведение полиции безопасности решение всех вопросов, связанных с польскими провокациями и террористическими актами в селах и городах.

ОУН со своей стороны будет предоставлять полиции лишь информацию и доказательства о провокациях и террористических актах и спокойно ждать, пока полиция безопасности примет необходимые контрмеры.


Документальне підтвердження антиукраїнської терористичної діяльності поляків та пропозиція з німецького боку не чинити самосуду а довіритись правоохоронцям (sic!)

Что касается провокаций на местности, вне населенных пунктов, в лесах и т. п., то изложенный выше порядок урегулирования неприемлем, так как в этом случае ответный удар или акт возмездия по польской банде, совершавшей преступления против украинцев, явно опоздает и окажется вообще невозможным. И банда, используя свою подвижность и независимость от определенных населенных пунктов, уйдет безнаказанно, если ОУН станет сначала передавать информацию о появлении, численности и вооружении польской банды в охранную полицию, а затем ждать разрешения на боевые действия против этой польской банды. Пока будет передаваться информационный материал и разведданные, уйдет столько времени, что банда успеет оставить свое первоначальное место и исчезнуть, не рискуя получить ответный удар. Поэтому ОУН (группа Бандеры) считает, что ей должно быть позволено своими силами вести боевые действия против польских банд, действующих вне населенных пунктов, и дает твердые гарантии, что борьба будет вестись исключительно против польских банд и ни в коем случае не будет распространяться на проживающих в данной местности поляков или на прилегающие польские деревни, не имеющие ничего общего с бандой. После каждого боя с польской бандой ОУН готова предоставлять доказательства, что эта банда совершила преступление против украинцев и сообщать, как и при каких обстоятельствах с ней были сведены счеты.

А тут що поганого?

Далі в наведеному документі йде перелік конкретних напрямків можливої подальшої співпраці – розвідувальної та військової проти спільного ворога, і в першу чергу проти НКВД. А як мало бути, якщо,

ОУН указывает на листовку, изданную нынешним советско-русским правительством в Киеве. Где указывается, что все украинцы независимо от того, являются ли они сторонниками Бандеры или Мельника или остаются вне политики, рассматриваются советско-русским правительством в Киеве как союзники немцев и соответственно должны подвергаться преследованию и уничтожению.

Читаємо далі.

При полной лояльности украинского движения сопротивления прекращаются аресты.

Отже борці з "клятими бандерами" цією публікацією підтверджують наявність німецьких репресій проти українських націоналістів. То більше

Освобождение из-под ареста всех украинских политических заключенных не может быть предметом переговоров. В то же время полиция безопасности готова освободить отдельных украинцев, всех женщин, детей и заложников, взять на себя гарантии содержать всех остающихся под арестом в тюрьмах и концлагерях в условиях, обеспечивающих необходимое физическое состояние.

Навіть можливе співробітництво не розглядалось німецькою стороною як привід для повної амністії українців. Жінки, діти, заручники, а решті – забезпечення прав полоненого і не більше...

В конце беседы Герасимовский высказал просьбу к полиции безопасности, чтобы она отпустила из-под ареста фрау Лебидь, ее ребенка и ее родственников и тем самым сделать жест примирения в сторону одного из функционеров Бандеры, ставшего теперь видным деятелем организации. Сейчас он лично, конечно, зол на охранную полицию, а такой жест помог бы сделать его сторонником переговоров между полицией безопасности и ОУН.

Звідки випливає, що Лебідь не був прихильником перемов з німцями...

Господин начальник начал с заявления, что германские оккупационные власти и особенно охранная полиция с пониманием относятся к борьбе за самостоятельность, которую ведет бандеровская группа ОУН. Именно поэтому он ничего не имеет против пропагандистской, организационной и подготовительной военной деятельности, чего нельзя сказать о том факте, что именно в последнее время деятельность ОУН во многих областях была направлена исключительно против интересов Германии.

То це найбільша провина ОУН перед Україною? Уточнюю

Развал украинской гренадерской дивизии СС, на подрывную деятельность среди украинской полиции, на пленение и ограбление германских солдат частями УПА

(Ще, правда, знову виникає польське питання, але тепер вже німці їх захищають. Я не буда на ньому зупинятись докладніше, тому що, по-перше, це тема задовга і вона б нас відвела далеко в сторону, а, по-друге, її добре дослідили сумлінні українські та польські історики – прошу не змішувати з політично зангажованими)

Далі не менш цікаво. Якщо німецька сторона намагається надавити ідейно своєю улюбленою піснею про нову Європу, спровокувати ОУН прикладом прибалтів і навіть звинуватити в недостатній боротьбі з большевизмом, позиція їх візаві виглядає дуже симпатично.

Бандеровская группа ОУН должна во что бы то ни стало остаться на нелегальном положении, иначе Сталин физически уничтожит массу украинского народа. Огромные территории украинского пространства снова оказались в руках большевиков и находятся под их господством. И если сейчас бандеровская группа ОУН в неоккупированных западно-украинских областях официально выступит открытым фронтом под германским руководством со всей своей УПА против большевиков, то это даст Сталину политический повод утверждать, будто украинцы поголовно все – пособники немцев и германские агенты, и под этим предлогом приступить к их уничтожению.

Піклуватись про збереження життя людей більше ніж про ствердження своїх засад – таке більшовики точно ніколи зрозуміти не зможуть.

Таких физических потерь бандеровская группа ОУН не может допустить, особенно в Восточной Украине

Це про тих, нащадки яких на початку 21 ст. руйнував пам'ятник УПА в Харкові.

Содержание: о жене функционера бандеровской организации Лебидя.

...Группенфюрер СС Мюллер оставляет за собой право сначала проверить предоставленные документы, выслушать доклады и лишь потом, возможно, будут освобождены госпожа Лебидь и ее родственники. Прошу представить еще одно донесение.


А оце вже правда про справжню готовність німців до чесної співпраці. Тому то переговори помітних результатів не дали, і повстанці мусили продовжувати боротьбу на два фронти.

Такі ж перемовини про нейтралітет велися в певний момент і з Ковпаком, партизанську дивізію якого було передано до НКВД і використано проти повстанців, але Ковпак нейтралітет порушив і був розбитий упівцями. Відомі також факти переговорів націоналістів з бригадою Бринського, переговори за дорученням Сабурова... Усі вони закінчувалися нічим, оскільки українська сторона послідовно висувала вимогу відновлення після війни незалежної української держави. А про це не хотіли нічого чути ні німці, ні поляки, ні Москва...

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua