... у нас в Адесi далеко краще...

Знімаю шапку перед автором і міцно тисну руку. Нема чого додати!!!

Приєднусь.
Але щодо нема додати -будем посмотреть...

Насіяли,наорали
Нікому збирати, -
Пішли наші чумаченьки,
У Гадес гуляти

Ще один варіант "А в Одесі добре жити"
А в Гадесі добре жити:
Є що їсти, пити,
Чорнявую дівчиноньку
За ручку водити.

А я жіночки не маю-
Я в Одесі прогуляю

Жостка історія українського братовбивста в Одесі -"Вершники" Яновського...

ЗаХар:
Ні,ні – я не мав на увазі, що пісень нема більше.
То я так бурно емоції висловив, що в мене слів нема більше:))

Автору +

Але останні одеські пісні... гм... хоч і з українізмами...
Ну, втім, кожному –... в кожного свій смак (такий виклад в коменті є межа моєї толерантності:))

Киянка:
Між іншим, щодо толерантності: а більше й не треба. Оце і є справжня толерантність: признати те, що у кожного свій смак. І не пропонувати рибі полуниці з вершками, згодитись з тим, що рибі смакує слимачок. На засуджувати за це рибу.

Хорунжий
ЗаХар
Киянка
Дякую. Звичайно, ще "будем посмотрєть". І дивитись треба найперше до 1917 року – по кількості публікацій з української пісні та етнографії СРСР було далеко навіть до царської Росії.

Щодо останніх одеських пісень – ну тут як кажуть "з пісні слова не викинеш":)) Були й такі.

Автору – плюс. Жирний.
Під статтею Хандусенка не хотів виступати, бо з божевільними не дискутують.
Це ж таки треба зовсім схибнутись на своїй "малорусской націанальной азабочінасті", щоб пов'язувати пісні про Одесу з рускаязичієм. За такою логікою інші рускаязичниє міста мали б теж купатися в піснях. Ан ні. Севастополь має тільки офіціоз, про Миколаїв-Херсон нічого не чути, в самій Росії (от де б уже мав би бути пісенний рай) теж хіба що про Москву трошечки чогось є.
А про Одесу я на одному сайті з ходу знайшов список із 339 пісень. Дивлячись на нього, я зрозумів тільки одне – це ще явно не все.
Одеса – це якийсь феномен.

Продовження.
Одеса – це якийсь феномен.
От тут і доречно спитати – а хто ж його населяв?
Чи не той народ у більшості, який має просто необраховану кількість народних і ненародних пісень?
І чи не була там іще й дивна приправа з народу, якого де й не посій – там вродиться?
І чи не було там іще по трошки "перцю" зі всього світу? Як матросів, так і пройдисвітів із фантазією?
Або ще й тих немало, чиї пісні "блатними" називають?
Цілком природно, що в умовах російської імперії цей коктейль витворив переважно російськомовні пісні.
Але таки треба бути розумово трохи не той, щоб побачити у тій російськомовності якусь суть.

Никита:
Та зі смаками риб я можу погодитися, а от з їх кількістю... та розселенням:)))

Дякую Анте!
Чудова стаття. Можливо, мої статті про українську Новоросію таки дійшли до Х. и Ко, бо здається, що контрпропаганда почалася. Але Ви відбили усю їхню аргументацію швидко та влучно.

Щодо по трошки "перцю" зі всього світу нагадаю автора, який і наших українофобів задовольнить
Там все Европой дышит, веет,
Все блещет югом и пестреет
Разнообразностью живой.
Язык Италии златой
Звучит по улице веселой,
Где ходит гордый славянин,
Француз, испанец, армянин,
И грек, и молдаван тяжелый,
И сын египетской земли,
Корсар в отставке, Морали.
Так це Пушкін. А ще один невеличкий уривокк з чумацьких пісень надам далі.

Ekain, Одеса – це таки феномен.
І суть його настільки гарантовано не зводиться до рускаязичія, що цю тему варто розвинути. Нещасний Хандусенко, він, сам того не розуміючи, зробив шикарну підставку, саме на цьому полі можна дуже зручно-вигідно потоптатись по новоросійству й малоросійству.

Ekain:
Та я від них взагалі жодної аргуентації не почув. До пропаганди не дотягує.