Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Семен Височан – полковник Хмельницького

Орест Форко | 5.10.2007 12:11

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
0

Після перемоги Б. Хмельницького під Пилявцями вкінці літа 1648 р. до Галичини підійшли козацькі війська. Походу Богдана Хмельницького на Львів восени 1648 р. сприяв визвольний рух в Галичині.

Після перемоги Б. Хмельницького під Пилявцями вкінці літа 1648 р. до Галичини підійшли козацькі війська. Походу Богдана Хмельницького на Львів восени 1648 р. сприяв визвольний рух в Галичині.

У цей час боротьбу проти польської шляхти на наших теренах очолив полковник Семен Височан та його батько Гнат Височан

Гнат Височан родом з села Вікторова, що було у складі Галицького староства і походив з селянського середовища. На це вказують тогочасні свідчення. Декілька шляхтичів у скарзі протестують "проти Гната Височана – батька і Семена – його сина, підданих його королівської милості з с. Вікторова". Шляхта обурюється тим, що "Височан заснував у селі Боднарові бровар і корчму, а коронні права забороняли це робити плебеям".

Без сумніву, Ігнат Височан належав до неординарних людей. Він, осадчий, за допомогою селян засновує на новому місці село Слободу Височанську. Перша згадка про заснування села датується 1620 роком, про це ми довідуємося із судового свідчення, яке говорить про закладення Ігнатом Височаном під Вікторовом поселення Слобода Височанова, а з 1658 р. – село Височанка. Заснування села на новому місці вимагало значних організаторських та лідерських здібностей.

Про діяльність Гната Височана В. Лозинський писав так: "Височан був спочатку осадчим, належав, отже, до численного на той час класу підприємливих селян, які за привілеями дідичів або старост трудилися спеціально утворенням нових осель на сирому корені, приваблюючи селян з густіших населених околиць, обіцяючи свободи і вільності "кочуючим селянам", тобто полегшуючи їх утечу з-під іншого підданства".

Також Височан організовував часті наступи своєрідної народної самооборони на татарські загони, які повертались з нападів на наші землі.

Осівши під Боднаровом, Височан самовільно побудував бровар, корчму, а за селом, за рікою межи лісом – простий двір. Використовуючи великі військові дружини, які організував із селян-втікачів, він не підкорявся нікому.

Можливо що Височан мав зв'язки з галицькими опришками, на яких і спирався у своїй боротьбі з шляхтою.

В умовах постійної боротьби зі шляхтою і татарами ріс його син Семен. З 1648 року Семен Височан очолює народний рух на Галичині і вступає в боротьбу не з окремими шляхтичами, а з усією шляхтою.

Про якості полковника писав В'ячеслав Липинський: "... Семен Височан, знатний шляхтич, який мав маєтності також і в Брацлавським воєводстві, син осадчого і побережника Ігната Височана, славного в свойому часі на сусідуючому з Поділлям і на боротьбу татарами виставленим Покутті". А ще: "... Височан більший від інших здібний і щасливий, і йому вдалося зробити більше від інших".це не дивно адже Семен навчався у Львівській братській школі, де оволодів кількома мовами (старослов"янською, німецькою, польською, латинською).

Головним центром боротьби стало місто Отинія, яке знаходилося в центрі селянського руху Галичини.

Здобуття Пнівського замку стало найголовнішим моментом діяльності Семена Височана. Ця фортеця була закладена ще у XVI ст. магнати Куропатвами і була одним із найбільш укріплених замків на Русі.

Височан не міг залишити Пнів, бо він загрожував йому з тилу. Облога тривала кілька тижнів. За допомогою козаків замок було здобуто і зруйновано. Крім Пнів'я, повсталі здобули Єзупіль, фортецю магнатів Потоцьких.

Народний рух охопив i Гуцульщину. Багато гуцулів брали участь у виступах селян i міщан Покуття. Заболотівське вогнище повстання охопило все Покуття аж до гірських сіл. Bci міста i села у цьому краї було звільнено з-під шляхти.

У народно-визвольній боротьбі мас важливу роль вдіграло повстання на Калущині восени 1648 року, яке очолив священик із с. Грабівки Іван Грабівський. Завдяки його наполегливій i активній діяльності протягом короткого періоду була організована повстанська армія, яка мала більше 4 тис. Учасників [. Основну її масу складали селяни.

Повстанці встановили свій український уряд i зробили Калуш опорним центром своєї діяльності.

На кінець 1648 року під владою С.Височана була більша частина галицької землі. Виняток становили міста Галич, Коломия, Солотвина, де перебували великі загони шляхти.

Після невдалої спроби зупинити шляхту на Дністрі С.Височан під тиском польських військ вступив на Брацлавщину, а у 1659 році перейшов на лівобережну Україну. Під час панування Брюховецького заслужено стає "гетьманським полковником" відіграючи значну роль у боротьбі лівобережних гетьманів з польською шляхтою.

У 1668 році Височана несправедливо обвинувачують в тому, ніби він намагався віддати полякам Лисянку.

Однак полковник не лише не зламав присяги, але й мужньо боронив Лисянку перед наступом військ Чарнецького. Семен Височан загинув у серпні 1666 р.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua