Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Як українці створювали свою мову. Ч.6.

Юрій Самсон | 12.07.2007 09:18

10
Рейтинг
10


Голосів "за"
20

Голосів "проти"
10

У лісистій півночі, як пише В. Ключевський, жили троє фінських племен: мурома, меря, весь, – зі своїми мовами, які з нашою не мали нічого спільного. Інший російський історик С. Бернштейн писав, що "на північ від Прип'яті слов'янська мова не звучала до середини першого тисячоліття".

Як українці створювали свою мову. Ч.6.
На Русі писемність існувала задовго до виникнення християнства: був трипільсько-пеласзький, перший у світі буквенно-звуковий алфавіт – за ІV-ІІІ тисячоліття до нашої ери. Алфавітів, за дослідженнями М. Суслопарова та О. Знойка, було сім, найдавніші з них – етрусків і пеласгів (фонетичні). А від пеласгів абетку запозичили давні греки, що підтверджують античні письменники, зокрема Тацит. Мало того: "алфавіт етрусків в Італії і алфавіт карійців у Малій Азії, і, нарешті, – найдавніший грецький алфавіт у своїй основі – алфавіт пеласгів, тобто того народу, який жив на території нинішньої України" (О. Знойко).

Пеласги – предки латинян, римлян, що жили по Дніпру, але в першій половині ІІ тисячоліття до н.е. покинули ці місця через нез'ясовані досі причини і помандрували за Дунай, а можливо – аж на Апеннінський півострів. Треба взяти до уваги й те, що в часи Геродота (V ст. до н.е.) на території Скіфії проживали і галичани, і поляни, і руси.

Ще задовго до читання грецьких книг українці мали свою абетку з 38 літер. У "Паннонських житіях" записано, що в Корсуні (Херсонес) святий Кирило зустрів чоловіка, який не лише розмовляв "руською бесідою", а й мав книги, писані "руськими" літерами. А в "Крехівській палеї" чітко зазначено: "Грамота руськая Богом дана Русину в Корсуні, від неї вивчився філософ Костянтин". Крім того є відомості, що давньоруське, тобто українське, письмо існувало ще в ІІ столітті до нашої ери. За кілька віків до кириличного письма ми, українці, писали глаголицею.

Наші предки під різними назвами – оріяни, анти, скіфи, алани та інші – мали власну систему організації і свою рідну мову, своє письмо. Цю систему – організацію разом з вірою, звичаями й традиціями, військом, монетарною системою, князями – успадкувала Русь-Україна у другій половині VІ століття.

Аж до часів Богдана Хмельницького Україна майже не підтримувала відносин з Московським царством, а тому наша мова, пісня, культура в цілому розвивалися окремо від Московії своїм власним шляхом, щедро збагачуючи цю державу талантом своїх письменників, педагогів, композиторів, співаків, музикантів. Туди ж з Болгарії через Україну прийшла грамота, азбука. Зрештою, і християнство прийшло з Києва на північні землі...

Там, у лісистій півночі, як пише В. Ключевський, жили троє фінських племен: мурома, меря, весь. Зі своїми мовами, які з нашою не мали нічого спільного. Інший російський історик С. Бернштейн писав, що "на північ від Прип'яті слов'янська мова не звучала до середини першого тисячоліття".

Таким чином, українська мова сформувалася у глибоку давнину на етнічних землях з обох берегів Дніпра. А російська, яка ще на початку ХVІІІ ст. називалася московською, виникла з мішанини угро-фінських мов під впливом слов'янських. Проте процес слов'янізації російської мови не переборов повністю її первинні азійські мовні елементи, які збереглися й донині.

З ХV-ХVІ століть українське письменство стало шукати шляхи припинення практикування двомовності: одна мова літературна, а друга – розмовна. Почали цей процес Петро Могила, Памво Беринда, Тарасій Земка та інші, які перекладали Святе Письмо вже на зрозумілішу для українського читача мову, наближаючись до народної, особливо в "Передмовах" та "Післямовах" багатьох книг. Цього вимагав сам народ. В "Антології" Петра Могили чітко сказано, що автор вдається до "розмовної мови" (а не церковнослов'янської) на вимогу спудеїв і викладачів.

У 1670 році священник Решетилівського козачого полку на Полтавщині отець Симон уклав збірку проповідей повністю народною мовою. А Лазар Баранович назвою своєї збірки "Меч духовний" сказав, що зрозуміла для народу мова – це його найперша зброя...

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua