Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Русский язык имеет Киевское происхождение

Хандусенко Передрук | 5.07.2007 14:20

-6
Рейтинг
-6


Голосів "за"
28

Голосів "проти"
34

А что тут говорить? Читайте. Русский язык – родом из КИЕВА!

Русский язык имеет Киевское происхождение
Тут очень много говорят про колонизацию, запреты украинского языка, всяческие притеснения и пр. и пр. Но было ли так на самом деле? Я думаю, тут лучше всего поситать мнения специалистов и современников. А поможет нам в этом http://sonyah.narod.ru/moskovija1.html

Цитата:

""...та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры... Таким образом, украинизация оказывается мостом к европеизации". Визнання це зроблено 1926 року в Парижі відомим російським ученим князем Миколою Трубецьким..."

Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. 3б. нарисів / Упоряд. і передм. О. К. Романчука.- Львівська істор.-просвіт. організ. "Меморіал", 1992. -С.3.

Конец цитаты

Трубецкой пишет про украинскую культурную экспансию в Россию. Значит, украинскую культуру не притесняли.

Цитата:

Московітський проф. Морозов пише: "Петр видел, что московские духовенство в своем образовании стоит неизмеримо ниже киевлян, что великоросам видится только заматерелое грубости чудо, всех ужасных видов ужаснее, нет людей, которые могли бы руководить просвещенным духовенством, заботиться о школах, следить за ходом и результатами преподавания; вот почему, желая поднять уровень образования в этой среде, он необходимо должен был обратиться к киевским ученым."

П. Морозов "Феофан Прокопович", СПб 1880. -С.61.

Конец цитаты

Ещё одно ценное свидетельство – Пётр I в своих преобразованиях не мог опираться на великороссов. Он опирался на киевских учёных. Что опять же никак не стыкуется с намерениями обвинить его в угнетении Украины, то бишь Малороссии.

Цитата:

Петро Пекарський, історик, член Імперської Академії Наук 1862 р. писав: "При Петре русское образование слагалось из двух стихии – киевской учености... и европейского просвещения", і при цьому "киевская ученость имела перевес, потому что имела за собой право давности; европейское же образование, вследствие причин исторических, усваивалось с трудом" і "не имело в Роccuu замечательных представителей"

Пекарский П. Наука и литература в России при Петре Великом. -С-Птб, 1862. -Т.1. -С.5

Член Петербурзької Академії наук академік Федір Корш писав, що: "малоросійська культура свого часу стояла настільки вище великоруської, що в XVII ст. вчені виписувалися до Москви з України."

Животко А. Українське питання в поглядах російської суспільної думки // Бібліотека "Нашої культури".-Варшава-Прага, 1936. -С.11.

Конец цитаты

А здесь нам говорят про уровень киевских учёных. Снова – колонизация идёт не из Москвы в Киев, а в противоположном направлении.

Цитата:

Професор Казанського Університету К.В.Харлампович пише: "У шкільній ділянці початок нового періоду в історії малоросійського впливу становить передача московської академії під керівництвом місцеблюстителя патріаршого престолу, митр. Стефана Яворського. Ця передача привела до заповнення академії педагогами київського типу, і навіть, на початковому етапі, студентами-малоросами. Дякуючи тому московська академія стала першою і найважливішою цитаделею, з якої велася систематична боротьба київського просвітництва з московською темнотою.

Сюди доставляли сотні молоді не лише з Москви, а часто й із дуже віддалених місцевостей. Звідсіля відряджували вчителів і студентів для організації шкіл в інших містах. Учителі-монахи, що відслужили свій строк, продовжували свою просвітню службу як архиєреї, настоятелі монастирів, проповідники, екзаменатори, законовчителі, місіонери в різних районах Великороси. Це збіднення учительського складу... впродовж довгого часу поповнювалося людьми, що пройшли школи південноруські: київську академію, харківську колегію, чернігівську семинарію. Якщо брали викладачів "із волі" або з інших семинарій, то знов таки – малоросійського походження й освіти, тому, що й там учителі були в більшості "київської марки" (стор. 633).

"...Кількість малоросів, що зайняли вчительські посади в московській академії в 1721 -1762 pp., доходить до 50-ти; а в ході всього досліджуваного періоду – до 95-ох. Упродовж цього періоду ми знаємо не більше 30-ти великоросів (а Смирнов називає 10-12 осіб). Уже ця обставина показує, в чиїх руках було керівництво навчальними справами. Це стане ще яснішим, коли познайомимося зі списками начальників академії – ректорів і префектів. У досинодальному періоді (до 1721 р.) цієї посади досягнув лиш один великорос, Роговський. Потім у ряді префектів бачимо двох великоросів, у списку ректорів також двох" (на всіх 29 префектів і ректорів за час 1721 -1762 pp.) (стор. 665- 666).

К. В. Харлампович. Малоросійское вліяніе на великорусскую церковную жизнь.-Том І.-Казань, 1914. Перевидано 1968, у Hague-Paris: Mouton. -C.633, 665-666.

Московітський етнограф та історик Петро Безсонов, писав (1871) про українські культурні впливи в Росії XVII-гo сторіччя: "Кожен знає, які були вони (малоросійські й білоруські впливи) обильні, сильні й дійові, напр., для Великоросії, а особливо для Москви. Пришельці зайняли тут найвизначніші і найвпливовіші місця від ієрархів до консисторських правлінь ними заснованих, від духовників царської родини до монастирських настоятелів, ректорів, префектів та вчителів ними проектованих шкіл, до кабінетних учених і друкарських експертів, адміністраторів, дяків і секретарів. Майже все піддалось їх реформі, їх непереможному впливові: богословська наука, виправлення священних і богослужебних текстів, друкарство, справи розколу, церковна адміністрація, храмовий, хоровий і домашній спів, ноти, зовнішній вигляд архиєрейських домів, стиль їх життя, екіпажі, одяг служби, напр., дяків, вигляд і стан шкіл, ме- тоди й предмети, навчання, уклад бібліотек, правопис, вимова усна й читана (церковне м'яке г замість твердого), громадські забави й видовища і т. д. і т. д."

П. А. Безсонов, Бьлорусскія пъсни, с подробными объяснешями...- Москва, 1871.- Cтop. VI.

Конец цитаты

Ещё свидетельства, подтверждающие, что никакой колонизации Малороссии НЕ БЫЛО.

Цитата:

Московітський філософ Федотов: "С XVII века начинается сильное и плодотворное влияние України на русскую культуру, особенно церковную, (преобладание украинцев в русской Церкви чувствуется до XIX века). Наша школа XVII-XVIII вв... наш литературный язык более киевского, чем московского происхождения..."

Федотов Г. Полное собрание сочинений в 6-ти томах. Том IV. – Париж 1988. -С.208.

Конец цитаты

Финальный аккорд! Оказывается русский литературный язык имеет КИЕВСКОЕ происхождение! Так почему же сейчас наше культурное достояние так тщательно стараются тут уничтожить?

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua