Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
українська мова   історія   Русь   київська держава   Москва   староболгарьска мова   Слово про похід Ігорів   Є   Є!

Як українці створювали свою мову. Ч. 5.

Юрій Самсон | 27.06.2007 11:38

1
Рейтинг
1


Голосів "за"
12

Голосів "проти"
11

У глибинах усного мовлення народжувалася загальнонародна українська літературна мова. Щоправда, книжною мовою була строката мішанина української, церковнослов'янської, болгарської, латинської та інших, але елементи живої, розмовної мови народу дедалі більше проникали в мову писемну.

Як українці створювали свою мову. Ч. 5.
З прийняттям християнства стали відкривати школи для дітей князів, бояр, священників, воїнів, купців, але навчали їх, звісно, не мовою простих людей, а староболгарською (церковнослов'янською), якою було перекладено Святе Письмо. І щоб відрізнитися від простолюддя, вони між собою розмовляли якщо не церковнослов'янською, то суржиком. І саме цей "суржик" воїни, тивуни, посадники тощо занесли в завойовані північні землі, що були заселені угро-фінськими племенами: Суздаль – 1024 року, Ярославль – 1071, Рязань – 1095, Владимир – 1108, Москву – 1156 року...

Звідти в російській мові стільки староболгаризмів – фонетичних, морфологічних та лексичних. А в українській мові їх мало. Чому? А тому, що в російській мові староболгаризми є органічні, бо становлять її п е р в і с н у основу. А первісною основою української мови була жива мова нашого етносу.

Змінювалася, поліпшувалася й літературна мова часів княжої України: переписувачі книг під впливом народно розмовної стихії робили описки, вставляли слова живої мови. Беремо одну з найдавніших пам'яток – Ізборник Святослава 1073 року, який є копією болгарського оригіналу. Ось ряд "помилок": жития (замість житие), чоловика (человъка), уставив (уставилъ), помогає (помогаетъ), Володимир, Дмитрови, Попови Ивану (а не Владимир, Димитрию, попу Ивану) та інші. Зустрічається також кличний відмінок – Свята Софиє, небоже і т.п.

У глибинах усного мовлення народжувалася загальнонародна українська літературна мова. Щоправда, книжною мовою була строката мішанина української, церковнослов'янської, болгарської, латинської та інших, але елементи живої, розмовної мови народу дедалі більше проникали в мову писемну.

Русь спочатку складалася лише з Київської, Чернігівської й Переяславських земель. На цій території й виник політичний, економічний і культурний центр держави – Київ. Ця держава об'єднувала полян, деревлян, південних дреговичів та частину сіверян. І вже аж наприкінці ІХ – на початку ХІ ст. до неї увійшли волиняни, уличі, тиверці, кривичі, словени, радимичі, в'ятичі.

Так ось у Київській держав існували дві форми усної мови – народна діалектна та усно-літературна, й дві писемні – давньокиївська та церковнослов'янська. Найпоширенішою формою тодішньої мови було усне народне мовлення, зберігало цю мову село, де не змінювалися й тисячолітні традиції язичництва. Це була така мова, якою міг порозумітися волинянин з наддніпрянцем, чи при карпатець з переяславцем.

Про те, що українська мова виникла як самостійна, свідчать і відбите у "Слові про похід Ігорів" повноголосся (ворота, голова, полонені), і закінчення -ові, -єві в давальному відмінку однини іменників чоловічого роду (Дунаєві, Романові, королеві), і клична форма (Бояне, дружино, княже) тощо. І хоча книжники уникали простонародних мовних форм, але переписувачі книг, подумки проговорюючи текст рідною мовою, мимоволі вписували їх, так що на рубежі ХІ-ХІІ ст. процес формування народно розмовної української мови вже був завершений. А державні і світські культурні функції на всій території Русі-України виконувала давньокиївська писемна мова, яка функціонувала паралельно з церковнослов'янською.

Крім "Слова про похід Ігорів", елементи цієї мови досить помітні і в "Повісті минулих літ", і в "Молінні Данила Заточника", і в інших творах давньої літератури

Отже, в добу Київської держави під впливом народної мови стали вироблтися основи літературної мови, яка, розвинувшись, стала першоджерелом нашої літератури.

Далі буде.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua