Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

А що в мішку – 3,5


10
Рейтинг
10


Голосів "за"
15

Голосів "проти"
5

А їх все більше...

Владимир Вольфович Жириновский.

Пошел нах.й! Падонак, бля! Фашист! Какова х.я ты лезешь в личную жизнь человека! Падонак адназначна! Что, что ты хочешь знать? Что я с собой ношу? Нахера тебе это? Лучше вот, на тебе биту... Хорошая – хорошая, нех.й вертеть в руках, словно х.й стеклянный! Давай лучше вместе ебанем Саакашвили по голове! Что? Слюнтяй! Гнида интилигентная! Сраный ковбой! Ты ноль в политике! Ты ничтожество – даже Саакашвили не можешь по голове ебануть! Ну, давай, хоть, в Буша плюнь! Да плюнь – это нормально! Ты ж славянин! Запахни душу! Выпей водки! Вот – на кассету посмотри! Это про вашу Юлю! Митрофанушка снял, дрочун старый... Ну что, что ты знать хочешь? Что у меня в сумке? Ишь ты, какая сумка! Красивая? То-то же... Смотри че у меня тут:

Во – сапоги. Та не бери ты, бля, в руки – грязные п.здец! Надо вымыть. На той неделе в Индию поеду, в составе думской делегации – сполосну в океане. О сматри че ношу – кепка. Кепка п.здец. Хорошая. Жириновка. Во какой у меня в кепке профиль героический. Вишь какой! Не то что у некоторых... Жиды, бля... Сплошные жиды кругом... Я-то? Я не... Я юрей. Ну какой-какой юрей?! Ты че маленький? Папа юрист был, я юрей стало быть...Русский А ты че, тоже русский? А, украинский значит... Та х.йня все это – лишь бы не пиндос. Не люблю пиндосов. Оттуда вся молодеж убегает. Там никто жить не хочет в этой гребанной Америке... Во, смотри, вишь – наследство. Во, здесь дедушка завещание написал – "Все завещаю любимому внуку Володе". Бля, ты ж не грамотный – на иврите написано, баран! Ну, не на русском же, завещания Жириновскому пишут!... Хохлы все забрали. Да, в Житомире. А дедушка мне Житомир и завещал. Он Житомиром владел. До революции. А потом хохлы все забрали. Ниче! Я все отсужу. Будут знать, как у русского человека Житомир забирать! Это ж п.здец! Собственность частную забрали! Беспредел какой-то... Во, вишь... Здесь у меня... Какая, нах.й, газета? Какой, бля, сокол, нах.й, Жириновского!? Ты смотри, че сюда завернуто! В сокола, бля, Жириновского – это ж спицы вязальные... Тс-с-с-с... Не ори! Не делай такие глаза! Тихо, а то убью! Это для души. Знаешь, вот так сяду на заседании ГосДумы... Один х.й делать там больше нечего, тока в кассу зайти да получку взять... Вот так сяду и под столом незаметно вяжу. Вот жене носочки связал, пуловер сыну, опять же... Я ж не могу Грызлова слушать! Это ж дебил! Нервничаю страшно. А я ж человек образованный. Вот... А это успокаевает...Да и польза, опять же... Че ты ржешь? Ты думаеш мне не надоело клоуном прикидываться? Это что ж ты думаешь, если я всем расскажу, что свободно владею английским, французским, немецким и турецким, то меня куда-то изберут? Если я скажу, что отличаю поверхность Мохоровичича от Торричеллиевой пустоты у меня есть шансы сидеть в ГосДуме? Мне что, доктрина Дюркгейма поможет? Или мне что-то даст понимание различия между казуальной и абстрактной сделкой? Да с таким багажем – мне только в кнессете сидеть! Или Палате Лордов! А там с голодухи помереть можно! Голодно там, свободы там нет... А здесь надо только сказать: "Мсьє, же не манж па сиз жур!" Но по – русски, без выкрутасов... И никогда, слышишь, – никогда! – даже бывший член Государственной Думы, с голоду не помрет... Ну? И кто из нас дурак?

Виктор Шендерович.

Есть люди которые не носят сумки. Они носят мысли. Много. Они делают то, что другим некогда – они думают. Блин – это роскошь – думать. Когда это? И – зачем? Это почти как у кавказцев – мужчина носит только оружие – Шендерович носит только мысли. Даже, когда он прет из магазина кулечек с продуктами, вы его спросите – "У тебя там что?", а он скажет, – "сырок". На эту субботу. У него всегда есть сырок. Теперь ему еще сухарик отмеряют. Отмеряют, отмеряют! Родина, она ж не забудет и это точно не тот случай, что не вспомнит. Все вспомнит! А ежели надо – ей напомнят. Есть кому напоминать. Еще он носит голову. Это тот редкий случай, когда человек из телевизора носит голову, а не плавает на ней в эфире, как на поплавке. А ведь это тяжело, наверное, носить голову, а в ней – мысли... И еще он эти мысли раздает. Вот так вот – раздает и все. А ведь мог бы и зажилить. Уж лучше бы зажилил. Хотя... Другие носят в голове говно и не стесняясь раздают его всем. И даже силком его пихают. Че ж Шендеру стесняться? А он стесняется. За тех, которые говно в голове носят. Чудак, ей Богу! Леонтьеву не стыдно! А ему стыдно. Удивительный человек!

Вєрка Сердючка!

Вєрка женщина солідна, практична і, на відміну від всіляких срібних пісьок та бронзових яєць органічно виглядає і в плацкартному вагоні і в гламурному притоні. У Вірки неординарний талант, який полягає в тому, що можна заставити всю Європу за 30 секунд вивчити всі слова своєї пісні і, при цьому, не обіцяти нікому ні свій "сладкій піражок" ні "развратную задніцу"...

Вєрка носить сумку в квадратіки (а шо ж іше може носити з собою українська заробітчанка з Москви, яка їде за граніцу, га?). В сумкє: Ящик "Неміровської з перцем", дві трилітрові банки сольоного польтавського сала з часником, блок синіх "Прилук" (всьо-такі дама!), дві пачки калгот 40 ден (підараси, коли пристають – їх жеж нагами пиздить нада, шоп відстали, от калготи і рвуться!). Кромі того, в сумке у Вєрки дві пачки презерватівов – во пєрвих цицьки лопаються, коли підарасів нагами треба пиздити, во-вторих – дєвочєк з "Сєрєбра" не пускали у Фінляндію з їх трьома тонами прєзіків у трейлєрі, тому трохи прішлось взять у свій багаж, щоб оні граніцу пєрєєхалі...

Ну а вапше, сама Вєрка їздить у чемодані Андрія Данилка. Це такий чувак, який просто БАЧИТЬ те, що не помічають інші. І коли він це ПОКАЗУЄ всі чомусь сміються. А треба було б плакати...

Віктор Балога!

Секрет Віктора Івановича полягає у тому, що у світі завжди є дефіцит, а біля дефіциту завжди є Віктор Іванович. І, в принципі, пофіг дефіцит чого є в державі: туалетного паперу чи розуму – вірний син і заслужений товарознавець Закарпатської землі, який смак жувачки "Дональд" спробував ще тоді, коли єдиним делікатесом був "Барбарис" – здатний задовільнити будь-який попит.

Віктор Іванович носить з собою шкіряний портфель з великою залізною защіпкою, яка закривається на ключик. У портфелі: нагородний іменний протівогаз з гравіровкою "За порятунок утопаючих на Закарпатті" (по старій дружбі відмітив Шуфрич за успіхи на посту міністра МНС), роздруківки з інтернету з планами замахів на Юлю, Юру, Вітю та інших офіційних осіб (Гелетей дав), вчительська указка, яка більше схожа на бейсбольну біту (ще мав останню надію навчити чогось Гелетея... всьо – надія вмерла... Тепер просто уб'ю дебіла!), доміно (гросмейстер!), засохла троянда між сторінок обпаленої роздруківки з СБУ, де розписана вся власність членів СДПУ (о) (рукописи не горять, Віктор Володимирович!)...

Валерій Гелетей!

Особу не коментуєм. Дуже рідко в природі є такі щасливі співпадіння, коли зовнішній вигляд максимально відповідає внутрішньому вмісту. Фігурант носить з собою ахвіцерську планшетку, а в ній:

пачка "Септефрілу" (кг-м, горло, знаєте, болить...), аспірин "Упса" (температура), півлітрову баклажку "Поляни квасової" (водички попити б, сушняк...), роздруківки з інтернету з планами замахів на Юлю, Юру, Вітю та інших офіційних осіб (Віктор Іванович вернули... там ще дописав на полях... всьо, пропала робота в Києві!), смугаста паличка (та так, деколи підкалимити... всьо равно в оперотдєлі служба була ненапряжна! не то шо зара, йо-йо-йо-й...)...

Увага! Єдиний з усіх фігурантів, якому хочеться спрогнозувати вміст його сумки: так от, хотілося б, щоб Валєра в недалекому майбутньому поклав до планшетки трудову книжку, де через всю сторінку був би напис – "Звільнити на.уй! Балога" і дописано "Правильно – нах!" Ющенко...

Тільки такого не буде. На жаль.

Олесь Бузина.

олесь Бузина одержав прізвище від того, що дуже хотів бути дядьком у Києві, а посилали в основному на... город. Мрія врешті – решт збулась: тепер він – Бузина в Києві і, навряд, чи ще хтось сприймає його як дядька. Бузина вона і є бузина. Перлотворець, геній укрСУЧліт-ри. Ніколи не "пользує женщіну без стрінгів, тампаксів і бритви", тому займається сексом в перукарні, калісонах і тільки в певні дні. Любить все доводити до ідеалу – сам бриє лобки і робить депіляцію на ногах. Не цурається темних сторін життя. Охоче пише про "мрачных глистов" і "веселых пургенов", прекрасно розуміється на шкірно-венеричних захворюваннях – з віддалі 200 років точно діагностує сифіліс і тріпачок. Має тонкий нюх – відчуває запах часнику і цибулі від небіжчиків. З собою носить маленький саквояжик, обтягнутий чорним шовком (гламур, классік!). У саквояжику: останній номер "Літературної України", чорна маска, пльоточка, кожані труси (люблю я садо-мазо!), одеколон з феромонами (на всякий випадок – я ж мачо!), вазелін (випадки бувають різні – я ж мачо!), примірник "Кобзаря" (алкаголік, сука, дєгенерат!), примірник "Войни і міра" (сука, святоша, алкаголік!), примірник "Руслан і Людміла" (блядун, сука, алкаголік!), ксерокопія з шкільного підручника історії на сторінці про Герострата (один, сука, нормальний пацан за всю історію – не блядун і неалкаголік!).

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua