Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
Валентина Матвієнко

"Гостья Познера Председатель Совета Федерации Валентина Матвиенко"


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Валентина Матвієнко багато сказала про високі моральні стандарти, якими вона керується в свому житті.

''Гостья Познера Председатель Совета Федерации Валентина Матвиенко''
В коментах до цього інтервю хтось зауважив: "говорила много, но, по сути, ничего не сказала". Однак Валентина Матвієнко багато сказала про високі моральні стандарти, якими вона керується в свому житті.

Але що ж насправді? Чи може можна себе дурити нескінченно? Це я на той випадок, коли припустити, що Матвієнко не свідомо продукує тут фальш, а щиро помиляється. Яка ж вона насправді, ця людина, по суті нескінченно глибоко нещасна!

От наприклад гляньмо, вона "Полный кавалер ордена "За заслуги перед Отечеством"". Та візьми ця Матвієнко тлумачного словника Даля і подивись, якщо самій клепки зрозуміти це слово не вистачає, що значить слово Отєчєство: "Родная земля, отчизна, где кто родился, вырос; корень, земля народа, к коему кто, по рожденью, языку и вере, принадлежит".

А народилась ця особа Матвієнко в Шепетівці і виросла в Черкасах. От і посудіть самі, які заслуги в Матвієнко перед її Отєчєством – це ж саме якраз вона, а не хтось інший, та найперша особа, яка попереду усіх решту московських лизоблюдів догідливо "падсуєтілась" перед своїм хазяїном, щоб моментально організувати санкцію на ввід бандформувань московської орди на українську землю.

В Шепетівці, до речі, гідно оцінили заслуги цього московського холуя перед народом, з якого вона виродилась на користь плазування перед московською бандою убивць, щодо якої вона, народжена всього лише два роки після голодомору 1946-47, точно в курсі, як банда її сьогоднішніх хазяїв убивала тим голодомором людей, перш за все дітей, в її Отєчєствє. Сьогодні Матвієнкоі на першому місці на встановленому в її честь в Шепетівц стовпі ганьби – встановленому людьми, серед яких вона народилася.

Процитуємо сайт міста Шепетівка (Автор Світлана Кабачинська, 5 квітня 2014):

/* [...] на зламі тисячоліть містяни з цікавістю зауважили стрімке службове зростання ще однієї своєї землячки – Валентини Матвієнко, в дівоцтві – Тютіної. І почали спостерігати за її успіхами з уболіванням та любов'ю

[...] 2011-го зайняла формально третю за рангом посаду в Росії – голови Ради Федерації. І саме на цій посаді 1 березня 2014 р. благословила Путіна на війну з Україною.

І про Шепетівку заговорили знову.

"Прославилася"... На неї наче бомба впала – і, вибухнувши, запалила серця всіх її жителів ненавистю. Важкою і гнітючою ненавистю до тієї, якою ще вчора так пишалися. "Сука! Сука! (даруйте непарламентське визначення – та чим його замінити, щоб передати душевний біль людей, вражених таким віроломством землячки? – С.К.) – кричали шепетівці на недільному віче. – Як вона могла? Вона ж сама звідси! Зрадниця! Сука!"

І перетворили постамент знесеного в ніч на 7 лютого пам'ятника Леніну на стовп ганьби Валентині Матвієнко

[...] До Шепетівки в неї немає жодних почуттів. "Ми звідти виїхали, коли мені було три роки", – незворушно сказала вона настирливій українській телеведучій Каті Осадчій, коли та прорвалася до неї крізь чиновницькі кордони з наївним запитанням про батьківщину. І ні словом не обмовилася, що росла все ж таки в Україні. Адже 1952 р. родина фронтовика Івана Тютіна переїхала з Шепетівки до Черкас.

Батько помер, коли найменшій із трьох доньок, Валі, було сім років, і не бачив ні її шкільної срібної медалі, ні "червоного" диплома Черкаського фармацевтичного училища. Валентина, закінчивши опісля Ленінградський хіміко-фармакологічний інститут, робила кар'єру в "другій російській столиці" і лише зрідка навідувалася додому. Востаннє в Черкасах бувала в листопаді минулого року, на похороні старшої сестри, Лідії Остапенко. Саме її родина ще зосталася тут, але – у світлі останніх подій – уникає спілкування з журналістами.

Черкащани ж своїх почуттів не приховують. Депутати Черкаської міської і Золотоніської районної рад звернулися до українського МЗС та Служби безпеки з вимогою оголосити В. Матвієнко персоною нон-ґрата в Україні.

[...] Матвієнко ніколи не говорить про своє українське коріння

[...] Та навряд чи Валентина Матвієнко, найуспішніша жінка Росії, наразі думає про таке. Навряд чи згадує своє українське дитинство. І напевне ж не вважає, що все в житті дали їй не Путін, не радянська влада і навіть не тато з мамою. А – рідна земля, на якій народилася вона 7 квітня 1949 р. Саме на Благовіщення, святий Божий день, у який благословила її наша добра до всіх Україна на щасливу долю.

А вона віддячила їй війною.

І тепер їй належить дізнатися, що чекає на людину, котру материнська земля прокляла.

*/ http://shepetivka.com.ua/statti/suspilstvo/1059-do-pam-iatnyka-ne-dorosla-zhanbyly-na-postamenti.html

Нагадаємо, в цьому інтервю Познеру Матвієнко серед речей, які пробачити неможливо, назвала найперше зраду, а найбільшим нещастям – втрату близьких. І від того, що для Матвієнко глибоко наплювати на людей, серед яких вона народилася і виросла, тобто які дали їй її життя, від того те, що не є її вибором, а їй було дане, ніде не дівається, це фундаментальний факт її в корені підлого, паскудного життя. І нехай за ненависть до рідного народу їй дали зробити з синочка доларового мільярдера, то й що? Адже кожен з тих людей, яких вона знає, і вона про знає, дивлячись їм в очі, прекрасно в курсі, що ця шкура, попри її численні наскрізь фальшиві слова про честь, мораль та совість, негайно готова зробити будь-що – що завгодно без жодного винятку, якщо цей наказ буде від її хазяїна, тобто від московської банди убивць. Після чого знов і знов можна буде скільки завгодно торочити про високі моральні стандарти, якими вона керується в свому житті.










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua