Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Японія: "Божественний вітер"

Никита | 15.03.2011 00:27

10
Рейтинг
10


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
0

Багато людей сьогодні думають про Японію і що тільки про неї не пишуть. Люди співчувають, виродки зловтішаються. Люди пишуть, що Японія повинна вийти з цього випробування оновленою і зробити черговий стрибок у своєму розвитку.
А ще деякі люди особливо гостро відчувають у ці дні хиткість і непевність буття...


Японія: ''Божественний вітер''
Загадкова японська душа, незбагненний менталітет, незвичні для нас традиції... Наприклад, кажуть, що одна з найпривабливіших рис японського суспільства – звичай відповідати за свої вчинки, помилки і провину. Цієї традиції споконвіку дотримується японський начальник. Причому відповідальність він відчуває не тільки перед вищим начальством, але й перед власною совістю. Точніше – перед власним почуттям сорому, оскільки совість – це категорія християнської культури.

Японський начальник у певних ситуаціях відчуває такий сором, що добровільно йде у відставку, а буває – йде з життя.

В японській історії душогубів серед начальства не менше, ніж в історіях інших держав. Але є суттєва відмінність. Відправляючи підлеглих на вірну смерть, японський душогуб був готовий розділити їхню участь і нерідко це робив. А коли відчував свою провину – сам собі виносив смертний вирок. Гітлер, Гімлер, Гебельс вчинили самогубство через безвихідь – усвідомлюючи невідворотність смертного вироку. Тисячі японських генералів і офіцерів у серпні 1945 застрелились або зробили харакірі не тому, що боялися стати перед судом. Вони не могли пережити сорому перед дзеркалом.

Восени 1944 року вже всім стало очевидно, що звичайними засобами досягти перемоги не вдасться. І тоді виникла ідея камікадзе. Тисячі японських юнаків "Божественним вітром" мали обрушитися на американські авіаносці. Ворог побачить, що таке справжній самурайський дух – і злякається, і відмовиться від своїх планів вторгнення в Японію, і запропонує почесні умови миру.

Один з авторів цієї диявольської ідеї, адмирал Масафумі Арима (див. фото), для почину сам продемонстрував всім, що таке "Божественний вітер": особисто очолив перший політ камікадзе. Попрощався, зняв ордени і знаки відмінності, сів у двомоторний літак – і загинув під час самогубної атаки на авіаносець "Франклін".



Його приклад наслідували чотири тисячі чоловік. Вони потопили 34 ворожих корабля, 368 пошкодили і вивели з ладу – але війну однаково було програно.

У своєму зверненні до нації імператор подякував за героїзм і жертовність і закликав припинити опір і розпочати будівництво нової Японії. Тіпа "всім спасибі, всі вільні".

Однак автори проекту "Божественний вітер" вільними себе не визнали.

Адмірал Матоме Угакі став останнім камікадзе, у день капітуляції. У той день не було зареєстровано нападів на американський флот. Очевидно, адмірал просто не захотів залишатися в живих – і саме так вчинив самогубство.

А наступного дня зробив харакірі віце-адмірал Такідзіро Онісі, залишивши прощального листа. Він написав:

"Я звертаюся до духів камікадзе. Від усього серця дякую вам за мужність у бою. Ви вірили у перемогу і загинули прекрасною смертю, як пелюстки сакури, що осипалися. Але вашим надіям не судилося здійснитися. Своєю смертю я хочу спокутувати провину перед душами моїх солдатів і їх скорботними сім'ями.

Ще хочу звернутися до всіх японцям. Прошу вас: не ведіть себе нерозважливо, не зводіть рахунки з життям – це буде тільки на руку ворогам. Вірте у священну волю імператора, терпляче зносіть біль. Але у випробуваннях не забувайте про японську гордість. Ви – скарб нашої країни. Навіть у мирні часи зберігайте дух камікадзе, не шкодуйте зусиль заради блага японської нації і народів усієї планети".


Провини перед загиблими льотчиками в адмірала накопичилося стільки, що він вибрав для себе мученицьку смерть: харакірі без секунданта. Його агонія тривала п'ятнадцять годин.

Таке відчуття відповідальності і така безжалісність до себе не можуть не захоплювати. Але чи отримав прощення адмірал на небесах? Бути безжалісним до себе – право кожного. А от бути безжальним до тих, за кого відповідаєш, це вже зовсім інше. Більшість льотчиків, яких браві адмірали відправили вмирати, були юнаками і підлітками.

Подивіться на це фото:



Хлопця з цуценям на руках звали Юкіо Аракі, йому було сімнадцять років. Наступного дня після того, як був зроблений знімок, він і його веселі товариші загинули в самогубній атаці на американські кораблі.

А на цій бляклої фотографії лейтенант Уемура, з колишніх студентів:



У своєму прощальному листі він, на відміну від адмірала, звертається не до японської нації, а до однорічної дівчинки зі знімка: "У мене з собою в кабіні талісман – твоя лялечка, а значить, ти зі мною. Але насправді ти так далеко, і це розриває мені серце".

Джерело

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua