Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
конституційна реформа   гілки влади   демагогія   правлячі сили   державний устрій та ідеологія

За що ви так не любите Гондурас?:-)) Адже майже не буває не повчальних історій

Beware | 2.07.2009 17:03

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
3

Голосів "проти"
4

Поки в Україні відбуваються певні події пов'язані з виборами, рухами по зміні Конституції, становленням та підтримкою певних ідеологій, та працює пост-колоніальна система, на іншому боці світу відбуваються дуже схожі події майже ніким не доведені до нашої свідомості. Тим не меньш, дуже повчальні та подібні. Ми не схожі, але знати треба.

Про що тільки не говорять ЗМІ що віщають в Україні. А ви чули про державний переворот у Гондурасі? Мабуть, чули, та не зацікавились. А даремно.

Так от: був такий собі президент Мануель (Мел) Зелая у країні Гондурас, де вже 30 років існує біпартидизм і по черзі, на таких собі, як зараз модно казати, демократичних, виборах чергуються при владі дві партії, формуючи Національний або Ліберальний уряди. Але насправді, всією цією збанкрутілою комедією "народного виявлення", правлять (вгадайте хто?) звичайно ж, власники двох традиційних партій, а саме: американське посольство, утримувачі великих ЗМІ, банкіри, підприємці сировини, великі торговці та барони організованої злочинності. Вам це нічого не нагадує? Підемо далі.

І походить той Зелая не з якигось там покидьків, а з сім'ї величезного землевласника та проводиря асоціації скотарів, який мав не мало важливе для колоніальної країни походження "чистої крові", з роду перших колонізаторів. Того самого, що був присутнім на зборах, де вирішили вбити священика Ivan Betancourt та селянських ватажків які, своєю мирною ходою проти голоду загрожували "соціальному миру" та "західним цінностям"). То і його синочок не зостався позаду: вже будучи президентом, жорстоко, з армією, танками, сльозоточивими газами та сучасною поліцейською зброєю виступив проти мирної ходи селян, які вимагали відмінити закон про гірництво, що відкривав величезні можливості для експлуатації іноземцями природних ресурсів країни, вимагали у новому законотворенні поважати національний суверенітет, захищати природне середовище та спосіб життя селянства.

Зелая з дитинства був привчений керувати, та знати різницю між своїм кланом, та "малими українцями" (тьфу ти, вибачаюсь, гондурасцями). Виховують його ідеологи-церковники (без цього неможна) і починає він знайому пісню про демократію, просування "громадської влади", тощо. Хоч має ідеологічну кашу в голові, від того і страждає. Борються в ньому дві сильних течії. З одного боку, вихована зверхність землевласника, а з іншого, тяготить він до лівацтва, тому що багатійську його пиху не задовольняє зверхнє ставлення США до його країни. За те дуже його не люблять традиційні реакційні національні політики, та обзивають його уряд "початківцями".

Підтримує Мела Зелаю видатна жінка, соратниця по партії, Патріція Родас. Молодша дочка найбагатшого олігарха, який підтримував ліберальну партію, спостерігає, як її батько та родичі через воєнну диктатуру десятиріччями не можуть досягти президентства і, від того, всю свою молодість пов'язує з лівим рухом у політиці (мабуть, класова злість теж їсть і всередині класу). Після довгого життя за кордоном, великої школи лівого руху та персонального зростання, повертається у країну та після тривалої багаторічної боротьби та Зелаєю на чолі, виграє вибори та стає прем'єр міністром.

Хоча гарно володіють сучасною демократичною риторикою, насправді правлять спираючись на досвід правлячого класу, з якого походять, та заграють з "лівими" рухами Латинської Америки, зокрема "дружать" з Уго Чавесом, але їх спроби керувати залишають їх наодинці. Не підтриманими ні народом ні правлячою кастою. А тут міжнародна криза та перевибори у листопаді. Тоді Зелая згадує про Конституцію і вирішує провести народний референдум (ну кому хочеться йти після чотирьох років?) з простим запитанням (так чи ні) потрібно внести зміни до конституції. Пропонує поставити "четверту урну" для референдуму під час виборів.

В Гондурасі починається конфлікт трьох влад: Президенту, Національного Конгресу та Верховного Суду щодо легімітивності цієї народної консультації щодо змін конституції. Верховний Суд признає такий референдум нелегальним. Але президент не підкоряється наказує армії розповсюдити папери для голосування у червні, спираючись на своє право проводити референдуми. Головнокомандувач військом відмовляється виконати наказ і є звільнений з посади президентом. Тоді головнокомандуючі морським та повітряним флотом подають у відставку. Події дійшли до краю, коли Зелая 28го червня був заарештований у своїй домівці і відправлений на воєнну базу у Коста Риці. Прем'єр була побита та примушена піти у вигнання за кордон. У країні виключене світло, інтернет, і на телебаченні показують мильні опери та передачі про куховарство. Введений комендантський час та тимчасовий уряд, який проголошує себе цілком легальним. Всі сторони оперують високими категоріями та запевняють світ у своїй демократичності та правовірності. Першого червня 2009 Конгрес об'явив про відміну індивідуальних гарантій передбачених конституцією та законами.

Прибічники президента декларували загальний страйк, а прихильники "внутрішнього уряду" вийшли на вулиці у білому одязі та з національними прапорами, вимагаючи миру та поваги до діючої конституції.

Міжнародна спільнота підтримує діючого президента. Цікава історія, чи не так? Погано розказана, та не маю часу.

http://es.wikipedia.org/wiki/Golpe_de_Estado_en_Honduras_de_2009

http://www.envio.org.ni/articulo/3622

http://www.agenciapulsar.org/nota.php?id=15298

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua