Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Який офіс створюють для села – реформаторів чи похоронної команди?

Svetilo pravdy | 14.09.2016 12:23

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Таємно розробляються схеми, як до ще страшнішого зубожіння довести селян, щоб потім за безцінь забрати в них землю назавжди. Як забирають штучно збанкрутілі державні підприємства. У програмі "3+5" один із пріоритетів – розпродати за копійки решту державних підприємств системи агропромислового розвитку і аграрної науки.

Голова не відає, що її язик торочить

Найновіший міністр агрополітики Тарас Кутовий нещодавно гордовито заявив, що саме за його керівництва головне аграрне відомство вперше запускає в дію офіс реформ на селі, до якого увійдуть щонайменше три десятки євро-реформаторів. Під їхнім керівництвом працюватимуть десять робочих груп "на розквіт сільського виробництва, отже, й самого села". Епіграфом для роботи нового офісу взяті слова засновника США Джорджа Вашингтона: "Ні одна нація не зможе досягнути розквіту, допоки не зрозуміє, що орати поле – таке ж гідне захоплення, як писати поему".

Вірно сказано першим президентом США, похвально, що й наш міністр погодився з цим крилатим висловом. А ще він орієнтує співвітчизників на американський досвід розвитку фермерства, наголошуючи, що в США два мільйони фермерів. Не уточнює тільки, що всі вони – відповідальні фахівці в хліборобській справі, випадковим людям там не дозволять працювати із землею.

Тут мимоволі згадується колишній лідер СРСР Микита Хрущов, який після візиту в заокеанську країну кинувся бездумно і недолуго насаджувати колгоспам головну культуру – зернову кукурудзу. Що з того вийшло – знаємо з історії. Переконаний, що такий же результат одержимо й від орієнтиру міністра-реформатора на українське фермерство. Бо й сам підхід навіть гірший, ніж був у Хрущова стосовно кукурудзи: тоді, крім лозунгів, ще й деякі кошти виділялися колгоспам, а тепер – одні заклики.

До речі, в сільгоспвиробництві України оголосили ставку на фермерські господарства ще на зорі Незалежності. Був створений навіть державний фонд підтримки фермерів, земля масово виділялася, техніка роздавалася ледь не задарма. Он у нашому Бобровицькому районі наплодили більше сотні фермерів. Де вони тепер?

Та й сам міністр визнав: "...що стосується середніх і малих підприємств, то у них урожайність десь удвічі менша, ніж у тих, хто технологічно підкований". Тобто, у агрохолдингів?...

У чомусь міністр правий, але не можу погодитись із узагальненням. Передусім, такий виробничий показник, як урожайність, не найголовніший у сільськогосподарському виробництві. І саме порівняння міністра некоректне, оскільки, скажімо, в нашому середньому за кількістю орендованої землі господарстві урожайність зернових аж ніяк не нижча, ніж у більшості агрохолдингів. Подібне можна сказати й про низку інших "середнячків". А головне мірило будь-якої економіки – ефективність – у товаристві "Земля і воля" найвища по Чернігівській області, де працюють і відомі на всю Україну земельні магнати. Отож і кажу, що голова міністра, видно, не завжди відає, що її язик торочить на публіку.

Та повернімось до проголошеної міністром панацеї для села – офісу реформ. Цікаво, чим вони, ті євро-реформатори, порадують селян? Поки що є очевидним лише те, що для міністра Кутового замало апарату свого відомства для втілення придуманої ним програми "3+5", тож і створюється додатково офіс реформ. До речі, і саму програму із загадковою назвою написали не фахівці профільного міністерства, а представники Торгової палати США... за 50 тисяч доларів.

Експерт з питань реформ в АПК Роман Цвіт заявив, що програма "3+5" не має нічого спільного з інноваціями, бо в ній немає ні слова, як її реалізувати. Мовляв, там загальні тези, бо міністр перебуває в паралельному світі. І те, що він пропонує, – і на голову не налізе.

Що ж то за "3+5"? Це – три головні завдання: державна підтримка фермерства, продаж державних підприємств і прозорий обіг землі. До цього додаються 5 напрямків: розширення ринку збуту продукції, органічне виробництво, розвиток сільських територій, зрошення і безпека харчових продуктів.

Нічого не скажеш, декларації правильні. Але крім гарних слів, потрібні й кошти та грамотні механізми їх вкладання для досягнення мети – не чиєїсь, а суспільної. Натомість сам автор програми заявив, що існує проблема в наявності лідера для проведення аграрних реформ. А хто ж тоді сам Кутовий? Той, що поеми пише – фантастичні? Бо й стосовно фінансування фермерства, та і всього АПК, у міністра проглядається одна надія – передусім на Євросоюз, ну, і на США. При цьому він навіть з докором пише, що Європа виділяє якійсь там Молдові допомогу в розрахунку 256 євро на душу населення, а Україні – лише 27 євро.

У коментарях до опублікованих захмарних сподівань на допомогу Євросоюзу, що за розрахунками Кутового мала б становити 10 мільярдів євро, один дописувач задався запитанням: а чи все в порядку з головою нашого міністра? Оскільки не видно, щоб керівники європейських країн з глузду з'їхали і будуть тратити мільярди для підтримки і розвитку конкурентів їхнім вітчизняним сільгоспвиробникам.

Утім, фантазіям головного аграрника немає меж. Він розповідає, як запрацює лізинг на комбайни, трактори, сівалки, сушарки, взяті в Японії та інших країнах. Хоча та техніка існує лише в уяві міністра. Як і райдужні сподівання, що те допоможе розвинути фермерство, яке й розбудує українське сільгоспвиробництво до рівня американського?...

Натомість у багатьох селах уже виникла інша проблема: нікому копати ями для поховання покійників. То, може, замість офісів реформ створити похоронні команди? І це не просто "чорний" жарт. За ним – реальність. Адже за гарною вивіскою нового євро-офісу стоять не якісь чергові бездарні реформатори, а добре "підковані" могильщики українського села.

Пулька розписана, карти роздані, ставка в державному преферансі – земля

Далекоглядні політики й експерти з питань економіки зробили однозначний висновок: Кутового поставили в Міністерство АПК для виконання певних завдань найбільш впливових олігархічно-політичних груп. Якщо вдасться їм добитися у парламенті скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, то їхній міністр кинеться кроїти Україну вздовж і впоперек.

Втім, скасування зараз мораторію – надто "слизький" і резонансний крок, навіть при тому, що на нього штовхає аграрників сам Президент Петро Порошенко. Тож міністр Кутовий запропонував обхідний варіант: запровадити ринок поки що не самої землі, а прав продажу оренди на землю.

Але ж цей ринок давно вже існує в Україні, правда, тіньовий. Далеко не треба ходити за прикладом: у Бобровицькому районі чотири орендарі продали свої права оренди більш грошовитим орендарям, заробивши на цьому мільйони, а власники земельних паїв одержали від такого торгу, як кажуть в Україні, ... дулю з маком. Тепер цю схему міністр пропонує узаконити. На чиє благо?

Не секрет, що збирання сотень тисяч гектарів землі в руки одного орендаря відбувається далеко не за прозорими схемами, не за спасибі передаються й права на оренду землі від одного орендаря іншому. Тобто, що б хто не казав, але тут присутні тіньові гроші. Тепер усі ті оборудки міністр пропонує легалізувати, отже, легалізуються і вкладені туди "нечесні" мільйони? А що від того одержить конкретне село, конкретний селянин?

Ініціативи Кутового не набули ще законодавчої сили, але певні дії вже підштовхують. У вітчизняних ЗМІ з'явилися публікації про те, як міністр на підставних осіб "збирає" землі з довгостроковою орендою – до 49 років. За таких умов і ціна на землю, а також права на її оренду, висока.

Останнім часом і на Бобровиччину хлинули земельні бізнесмени з оформленими правами на два гектари землі, якої чомусь не надали землевпорядні служби місцевим мешканцям: учителям, медпрацівникам, культпрацівникам та іншим бажаючим. У багатьох випадках виникає проблема виділення двох гектарів землі для АТОвців. А для "крутіїв" з Києва земля є й за сто кілометрів від місця проживання. Не здогадуєтесь, чому так виходить?

Майбутнє нововведення стосовно узаконеного продажу прав на оренду землі аграрний міністр пояснює "щастям для фермерів", які здобудуть право застави землі в банках для одержання кредитів. Але знову ж, ця схема й тепер існує, правда, здебільшого для агрохолдингів – не один такий "землероб" уже в бігах від банків-кредиторів. Бо ті позички бралися не для розвитку виробництва, а для офшорних рахунків. Неважко уявити, що буде з кредитуванням новоспечених фермерів під заставу землі. До речі, в цивілізованих країнах, на досвід яких посилається наш міністр, під земельну заставу видаються лише довгострокові кредити (від 20 років) на придбання нової земельної ділянки, і аж ніяк не на поповнення обігових коштів. Для такого розвитку існують державні програми підтримки сільгоспвиробників. Недавно вичитав, що такі програми почала запроваджувати навіть Росія, і навіть в окупованому Криму. А Україна продовжує жити сподіваннями на чиюсь допомогу.

Хоча, то зовні так, то інформація для пересічного люду: ось-ось прийде транш з МВФ, США пообіцяли, Євросоюз кілька мільйонів пожертвував, звісно, з поверненням. Насправді ж таємно розробляються схеми, як до ще страшнішого зубожіння довести селян, щоб потім за безцінь забрати в них землю назавжди. Як забирають штучно збанкрутілі державні підприємства. У програмі "3+5" один із пріоритетів – розпродати за копійки решту державних підприємств системи агропромислового розвитку і аграрної науки.

Для здійснення планів приватизації всієї розпайованої та державної землі сільськогосподарського призначення створені необхідні умови, навіть Держгеокадастр передали Міністерству Кутового. Тобто, тепер повністю укомплектоване казино для гри в державний покер, вже й пульку розписали, і ставку визначили – земля. А отой новий офіс реформаторів спочатку працюватиме як окозамилювальна фабрика, а потім водитиме селян попідручки на гру в покер, звідки вони виходитимуть без права власності на землю. Таку-то найновішу реформу затіває для українського села "найрідніший" наш міністр з "найпрогресивнішим" євро-офісом. Перешкодити здійсненню підступних задумів зможуть лише самі власники земельних паїв. Для цього потрібно небагато: промити очі та вуха і включити справді селянську, від діда-прадіда передану, природну "чуйку". А ще – гордість і самоповагу, щоб нарешті перестати наступати на одні й ті ж граблі.

Леонід Яковишин

Герой України, кандидат економічних наук, генеральний директор ТОВ "Земля і воля".










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua