Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Банки   кредитні ставки   національна безпека

Альфа-Дельта-лохотрон як загроза національній безпеці.


5
Рейтинг
5


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
2

Кредитні ставки окремих банків досягають 80% річних.
Політика в банківській сфері, а радше її відсутність, становить загрозу національній безпеці України. Держава має обмежувати ставки комерційних банків, інакше в інфляційному болоті ми втратимо державу


Альфа-Дельта-лохотрон як загроза національній безпеці.
Дивні ми все ж таки люди. За більше ніж двадцять років (від початку перебудови) так і не навчились читати те, що підписуємо.

Нещодавно довелось ознайомитись з цікавим документом під назвою: "Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг" терміном на два роки, що був додатком до договору кредитування з банком Альфа. Що ж цікавого було в цьому документі?

Але спочатку трішечки історії. Споживачу терміново знадобилися не дуже великі кошти – 5 тис. грн..., і він звернувся до банку, що мав, як здавалося, привабливу пропозицію – моментальний кредит.

Оператори банку ввічливо запропонували йому оформити кредит в доларах по курсу, відповідно до якого (це була середина вересня п.р.) сума становила $1111, з чим наш споживач погодився, і це була його перша помилка

А тепер повернемось до документу.

Відповідно до нього номінальна процентна ставка (річних) склала 24%. Зверніть увагу – кредит був оформлений у валюті, і такої ставки у вересні не існувало мабуть у жодному банку України.

Крім цього була оформлена комісія за здійснення операції по картці в термінальних пристроях у розмірі (зверніть увагу!) 24% річних від основної суми кредиту (включається в суму кредиту).

Також було оформлений і включений у суму кредиту страховий платіж у сумі 721,91 грн, або $160, за договором добровільного страхування життя на суму аж 7645,48 грн. При цьому договір включає лише один страховий випадок – смерть або втрата здоров'я в наслідок нещасного випадку. Мабуть страхові компанії себе б за лікті покусали, як би мали можливість надавати свої послуги за такими розцінками.

Виходячи з усього цього наш споживач має за отримані 1111 доларів має за два роки повернути банку 2001,95 долари, тобто абсолютна різниця становить $890,95, що в перекладі на відсотки становить приблизно 80% річних.

Людина під усім цим не задумуючись підписалась і замість 15 – 17% річних, за які можна було отримати кредит майже в будь-якому іншому банку, має тепер віддавати 80.

Додамо до цього, що реально споживач отримав 5000 грн., і з урахуванням ситуації, що складається на валютному ринку, вимушений буде віддати, мабуть, не менше 12 тис. грн., тобто в умовах, що склалися, ставка перевищить 250%. До цього умовами договору передбачені драконівські штрафні санкції, якими не користується жодний нормальний банк, які у разі їх застосування, у підсумку ще піднімають відсоткову ставку.

Але справа не споживачеві. Врешті решт бачили очі, що купували. Це лише, застосовуючи відому фразу, інформація до роздумів.

Справа навіть не в банку, який у даному випадку виступає у ролі звичайного лохотронщика.

Справа – в державі в особі законодавців і національного регулятора (НБУ), які дозволяють банкам робити такі речі.

На відміну від звичайного спекулянта (торгівця, наприклад), який може встановити будь-який відсоток за свою послугу, якщо це відповідає потребі ринку, банківський відсоток не може перетинати певну межу.

Торговець, щоб він не накрутив на продажі товару, діє в межах тієї грошової маси, яка є на ринку. Якщо він на цьому отримає 100% прибутку, то замовить виробнику вже удвічі більше продукції, чим сприятиме насиченню ринку.

Банк, на відміну від торговця, "виробляє" гроші. Збільшує їх масу на ринку. Не буду на цьому багато зупинятись (детально про це можна прочитати, наприклад, Макконел К.Р., Брю С.Л. "Экономикс: принципы, проблемы и политика." ЧАСТЬ 3 Деньги, банковское дело и кредитно-денежная политика), але на нашому прикладі зрозуміло, що за 5 тис.грн. виданого кредиту банк отримає щонайменше 12 тис. грн, левову частину яких, за винятком власних витрат, знову запустить в обіг, тобто збільшить грошову масу, а, відповідно, і викличе інфляційні процеси.

Коли банківські відсотки незначні, зростання грошової маси порівняно із зростанням ВВП, то інфляція незначна, що ми і спостерігаємо в нормальних економіках.

За такими, що наведені у прикладі, апетитами наших банків, інфляцію ніякий уряд зупинити не зможе.

Висновок напрошується сам по собі: політика в банківській сфері, а радше її відсутність, становить загрозу національній безпеці України. Держава має обмежувати ставки комерційних банків, інакше в інфляційному болоті ми втратимо державу.

До речі, діючому уряду мабуть найбільше за останні роки дісталось за розкручування інфляції. Але спробуємо орієнтовно оцінити, що відбулось насправді.

Згідно інформації Держкомстату України за 9 місяців цього року населенням придбано товарів і послуг на суму приблизно 600 млрд. грн...

Заробітна плата в бюджетній сфері та соціальні допомоги, включно з пенсіями, склали близько 200 млрд. грн... Ці виплати були збільшені у порівнянні з попереднім роком приблизно на третину, тобто збільшення було в межах 60-70 млрд. грн... До цього слід додати ще 6 млрд. грн., виділених бюджетом на компенсацію вкладів (лише 1% від продажів товарі і послуг), і це можна оцінювати, як урядовий вплив на інфляційні процеси. Тобто він не перевищує 10-12%. А решта?

Щось – інерція попереднього року (і спадщина іншого уряду), все інше – вплив банківської сфери.

Нагадаю, що з 1 січня 2008 року Нацбанк, начебто для боротьби з інфляцією, підвищив ставку рефінансування з 8 до 10 відсотків, а з 30 квітня – до 12 відсотків. Відповідно підвищили відсотки і комерційні банки. При цьому знову ж таки по різному. Хтось – помірно, а хтось – як заманеться.

Наприклад один з банків, назвемо його Дельта, відсотків на 8 додав безпосередньо ставку, і з 3 до 4% збільшив розмір щомісячної комісії. В підсумку його реальна процентна ставка наблизилась до 80% (близько 30% – ставка плюс 48% – комісія).

Якщо для боротьби з кризою Федеральна резервна система США знижує ставку рефінансування до 0, то НБУ збирається підвищити облікову ставку. Як це вплине на інфляційні процеси, не важко, думаю, здогадатись.

Які, точніше чиї інтереси відстоює Національний банк України, питання, схоже, риторичне.

П.М. На жаль, я не чув, щоб порушене у цій статті питання обговорювалось на жодному з владних рівнів, хоча, на мій погляд, воно вкрай важливе для суспільства. Можливо я помиляюсь, тому мені б дуже хотілось щоб читачі "НП" активно відгукнулись на цю публікацію і, якщо це актуально, сприяли донесенню цих думок посадовців, можновладців, депутатів та інших осіб, що реально впливають на ситуацію

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua