Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
Заповідник для обраних: Лаврі – занепад   керівництву – благодать

Заповідник для обраних: Лаврі – занепад, керівництву – благодать

museum-ukraine | 15.09.2017 21:03

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

За цим усім майорить одіозна фігура комсомольця Миколи Томенка, що має немалий досвід підкилимних інтриг, намагаючись тим самим розчистити і зміцнити в Заповіднику полігон для успішного політичного просування своєї новозмонтованої "політпартійки"... Саме тому, щоб завести на посаду гендиректора свою людину, тобто Любомира Павловича Михайлину

Заповідник для обраних: Лаврі – занепад, керівництву – благодать
Сьогодні актуальним став "захист" Національного Києво-Печерського заповідника зі сторони депутатів ВРУ та численних громадських активістів. За нього навіть беруться ті, хто не має елементарних понять в Християнстві та практично не обізнаний з історією Київської Лаври, і, тим більше, з історією Заповідника. Цікаво, де вони були, коли з Заповідника незаконно звільняли його співробітників, фахівців своєї справи?

За цим усім майорить одіозна фігура комсомольця Миколи Томенка, що має немалий досвід підкилимних інтриг, намагаючись тим самим розчистити і зміцнити в Заповіднику полігон для успішного політичного просування своєї новозмонтованої "політпартійки"... Саме тому, щоб завести на посаду гендиректора свою людину, тобто Любомира Павловича Михайлину, він хитрощами та підлабузництвом просунув до конкурсної комісії 3 осіб. При цьому його громадські активісти замовчують незручний факт, що ці 3 особи є членами політради його кишенькової партійки "Рідна країна", а ніякими не представниками незалежних громадських сил.

В останні роки в Заповіднику відбулося багато "серйозних" змін. Хоча Івакін Гліб Борисович – відомий археолог, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту археології Національної академії наук вважає, що Заповідник успішно розвивається. Очевидно, скорочення фахівців, закриття книжкової крамниці та буйні кущі лаврської флори, які вільно розкинулись на унікальних історичних пам'ятках є розвитком... І це дійсно є ознакою такого запаморочливого тренду, про що стверджує член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту археології?...

Так, на унікальній пам'ятці початку ХІІ століття – Троїцькій надбрамній церкві – можна побачити як ростуть кущі. Це ж саме спостерігається на фортифікаційних мурах кінця XVII-початку XVIII століття, зведених на кошти великого українця Івана Мазепи.

Проте в приміщенні Верховної Ради на стихійному брифінгу відзначився начальник науково-дослідного відділу Заповідника Костянтин Крайній, ревний захисник Любомира Михайлини, з остраху зазначивши, що його відділ проводить дослідження з історії та культури України. Невже зазіхає на директора Інституту історії НАН України, щоб займатися фальсифікацією історії, чи звести нанівець його роботу, так само як свого відділу??? А як же омріяна посада вченого секретаря Заповідника, чи заступника по науці??? З чим далі будемо працювати, що піднімати з руїн?

А чим тоді займається Інститут історії України Національної академії наук, що вже не є, судячи з його виступу, авторитетом для пана Крайнього? Складається враження, що Костянтину Крайньому не до славного минулого Лаври, в історії котрої залишається багато білих плям. Також не дуже привабливою для пана виглядає історія і Заповідника, де він так довго і,,плідно"трудиться. Та й він цинічно збрехав, що не має його відділ ніякого відношення до УПЦ МП! Хоча один з його підлеглих – Ігор Хроненко- є викладачем семінарії на Нижній Лаврі.

Костянтин Крайній збрехав ще й тоді, коли від імені всього Заповідника заявив, що той немає ніякого відношення до УПЦ МП, а отже самого монастиря...

Саме висококваліфіковані фахівці Заповідника теж (за своїм службовим обов'язком) слідкують за станом Нижньої Лаври, тим самим роблячи все, щоб зберегти святині Православ'я – печери, наземні пам'ятки архітектури. І тут дійсно нічого поганого немає. Але для чого так безглуздо це приховувати? По іншому бути не може, адже Заповідник охоплює всю Лавру. Питання в іншому – як ставиться до пам'яток історії керівництво монастиря? А от Любомир Михайлина, який вже може відвідувати Заповідник лише як пересічний відвідувач з квитком, зачастив до Нижньої Лаври...

Очевидно, що не на сповідь він туди ходить. Цікаво, з ким у цивільному він там зустрічається і від представників якої країни отримує інструкції?

Ще одна одіозна фігура в Заповіднику, так звана Орися Жиленко, маючи багато нагород УПЦ МП, вона самочинно присвоїла собі звання кандидата богослів'я. Не маючи фундаментальних наукових праць з історії Києво-Печерської лаври та будучи лише агіографом, тобто досліджуючи житія святих отців Церкви, з року в рік переписуючи свої попередні "праці", вважаючи лише себе корифеєм з історії Лаври, вона дозволяє собі занадто зверхньо ставитися до відомих науковців. Не можна збагнути, чому вона в Заповіднику займає привілейоване становище. Часом не тому, що є хрещеною донькою академіка Миколи Жулинського? Чи тому, що тримає вдома пацюків, за котрими потрібний постійний догляд і вільний від основної роботи час?

,,Невтомним борцем"за Лавру став самозванець, кризовий менеджер Олександр Михайлович Овчар, котрий пропрацював лише один день в Заповіднику та був самочинно, або й умисно, не зважаючи на існуючий порядок, призначений колишнім гендиректором Любомиром Михайлиною своїм першим заступником, а потім виконуючим обов'язки генерального директора заповідника як раз на передодні свого звільнення! Ця персона, не орієнтуючись в усіх аспектах діяльності Заповідника, вже на всіх кутках скавчить від усього трудового колективу. Хоча не відрізняє Всіхсвятську церкву від Хрестовоздвиженського храму.

Широковідомий у вузьких колах "дослідник" минулого Києво-Печерської лаври, завідувач науково-дослідного відділу Заповідника Костянтин Крайній, науковий доробок котрого по лаврській тематиці складає менше публікацій, ніж у середньостатистичного аспіранта-історика, котрий виходить на захист кандидатської дисертації, не говорячи про наукові доробки інших науковців Заповідника, примудрився під чітким керівництвом Любомира Михайлини продати права на видання всіх наукових видань Заповідника приватній особі. А отже і розпорядження інтелектуальним продуктом загалу науковців, які про це навіть і не здогадуються. Своїм головним обов'язком (і призначенням) він вважає загальне керівництво відділом. І це при тому, що на керівництво науковим підрозділом будь якої академічної наукової установи відводиться лише 75 годин на рік.

Пріоритетними напрямками досліджень наукового відділу за керівництва Крайнього стали теми на зразок "Розлив вірменського коньяку в Заповіднику в повоєнні роки", "Історія міста Полонне" та "Носії археологічної культури шнурової кераміки"...

Епохальним і сенсаційним у науковому житті Заповідника в останній час стало "віднайдення" Костянтином Крайнім і заступником гендиректора з наукової роботи, доктором історичних наук, професором археології Сергієм Пивоваровим у фондах Заповідника єгипетської мумії та мумії крокодила, що років за сорок до їх пришестя вже були на обліку!!!

Такого маразму науковий світ України ще не бачив. Як можна вважати віднайденим те, що до початку 90-х рр. демонструвалося на одній з виставок Заповідника? Невже це не розуміли "великий науковець" Костянтин Крайній та "доктор, професор" Сергій Пивоваров, виставляючи себе на посміховисько перед всім науковим світом країн СНД і Європи? І, тим самим, не додаючи авторитету Заповіднику як музейній і науковій установі! До чого тут єгипетські мумії до Православної святині?

За сприяння та мовчазної згоди Костянтина Крайнього був ліквідований один-єдиний книжковий магазин у Заповіднику. І це при тому, що і власної наукової бібліотеки Заповідник не має, тобто, позбавлений! І в цей час К. Крайній прагне в будь-який спосіб потрапити на посаду заступника гендиректора Заповідника з наукової роботи чи вченого секретаря. Будучи прихильником Російського самодержавства та державної діяльності Петра І, він усіляко блокує в Заповіднику роботу на українську тематику, у доцільності якої він ніяк не переконається, ніяк її не збагне. – пише polperex.

Ну з новоспеченим "громадським активістом", доктором історичних наук, ревним прихильником діяльності Миколи Томенка Однороженком все зрозуміло...

Інтерес у нього до Заповідника з'явився, коли йому Микола Томенко пообіцяв посаду директора Музею Івана Мазепи...

Як то кажуть, no comment, щиріше не буває!

А між тим, в умовах реальної, якщо хтось цього ще не помітив і не відчув, агресії Росії проти України Київська Лавра є і залишатиметься стратегічним об'єктом у контексті державотворчих процесів в Україні. Тому питання постаті гендиректора набуває особливо відповідального значення. В таких умовах потрібна постать, котра вичистить із Заповідника зорієнтовану на Москву нечисть...

Спочатку закон, а потім благодать.

Петро Бомбило










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua