Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Чи хоче Москва допомогти подолати розкол православ'я в Україні?

Ігор Бурдяк | 27.07.2011 20:27

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
2

Московський Патріарх вважає, що розкол можна подолати лише з допомогою влади, тобто насильно, підтверджуючи свої думки такими прикладами, як знищення за наказом Сталіна автокефальної церкви в Україні в 1930 та в 1944 роках.
(Патріарх УПЦ КЦ Філарет Денисенко)


Сьогодні Священний Синод Київського Патріархату звернувся до УПЦ (МП) .

Зацитую один абзац цього звернення:

Керівництво Московського Патріархату вчинило лукаво – не маючи змоги відкинути цілком законне і обґрунтоване рішення Собору УПЦ, члени Архієрейського Собору РПЦ прийняли рішення передати розгляд питання на Помісний Собор. Після цього Помісні Собори РПЦ не скликалися 17 років – хоча за статутом мали відбуватися раз на п'ять років. Проте навіть коли у 2009 р. Помісний Собор РПЦ зібрався – він не виконав раніше прийнятого рішення і не розглянув звернення Собору УПЦ. Невже після цього можна вірити у постанови й обіцянки нинішніх керівників Московського Патріархату?

З історії питання.

25-27 жовтня 1990 року Архієрейський Собор РПЦ надав УПЦ самостійність і незалежність в управлінні, а митрополит Філарет, як одноголосно обраний українським єпископатом став Предстоятелем Української Православної Церкви з титулом "Митрополит Київський і усієї України". 26 жовтня 1990 року, у Софійському соборі після Божественної літургії Патріарх Алексій II оголосив рішення архієрейського собору РПЦ і вручив митрополиту Філарету Патріаршу Грамоту на право бути Предстоятелем Української Православної Церкви.

Після прийняття рішення Верховною Радою України 24 серпня 1991 року про проголошення України незалежною державою, митрополит Філарет 1-3 листопада 1991 року скликав Помісний Собор УПЦ, який одноголосно прийняв рішення про повну канонічну незалежність, тобто автокефалію Української Православної Церкви. Собор звернувся до патріарха Алексія II і єпископату РПЦ з цим рішенням, але Архієрейський Собор РПЦ 1-2 квітня 1992 року прийняв рішення передати розгляд питання на Помісний Собор.

У 1992 році митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка) Архієрейський Собор Української православної церкви (за його відсутності) змістив з посади і обрав нового предстоятеля – Володимира (Сабодана), що був на той час митрополитом Ростовським і Новочеркаським (Росія).

Висновок.

Не можна не погодитися, що одним із наріжних каменів для діалогу є не реалізовані повною мірою, але чинні рішення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. про автокефалію УПЦ. Ці рішення прийняті соборно, усією повнотою УПЦ. Правильність цих рішень засвідчуються самим часом. І дійсно, якби вони були повністю реалізовані, то Українська Православна Церква була би єдиною, не розділеною, мала би безпосередні й рівноправні братні відносини з іншими Помісними Церквами, могла би значно більше зусиль прикладати для духовного відродження українського народу.

То ж чи щирими є сьогоднішні слова патріарха РПЦ Кирила?:

"Пусть Господь благословит Украину, благословит миром, общественным согласием, даст сил преодолеть экономические трудности, трудности политического и социального характера"!

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua